НОРМУВАННЯ ЯКОСТІ ВОДИ - Нормування якості навколишньго середовища

Відповідно до Санітарних правил і нормами СанПиН 2.1.4.559-96 Питна вода повинна бути безпечна в епідемічному й радіаційному відношенні, нешкідлива по хімічному складі й повинна мати сприятливі органолептичні властивості. Під Якістю води в цілому розуміється характеристика її складу й властивостей, що визначає її придатність для конкретних видів водокористування; при цьому Показники якості являють собою признаки, по яких виробляється оцінка якості води.

По санітарній ознаці встановлюються мікробіологічні й паразитологические показники води (число мікроорганізмів і число бактерій групи кишкових паличок в одиниці об'єму). Токсикологічні показники води, що характеризують нешкідливість її хімічного складу, визначаються змістом хімічних речовин, що не повинне перевищувати встановлених нормативів. Нарешті, при визначенні якості води враховуються Органолептичні (сприйманими органами почуттів) властивості: температура, прозорість, цвіт, захід, смак, твердість.

Вимоги до якості води нецентралізованого водопостачання визначені Санітарними правилами й нормами Санпин 2.1.4.544-96, причому нормуються захід, смак, кольоровість, мутність, коли-індекс, а також вказується, що зміст хімічних речовин не повинне перевищувати значень відповідних гранично припустимих концентрацій (ПДК).

Гранично припустима концентрація у воді водойми господарсько-питного й культурно-побутового водокористування (ПДКВ) - це концентрація шкідливої речовини у воді, що не повинна робити прямого або непрямого впливу на організм людини протягом всього його життя й на здоров'я наступних поколінь, і не повинна погіршувати гігієнічні умови водокористування.

Гранично припустима концентрація у воді водойми, використовуваного для рибогосподарських цілей (ПДКвр) - це концентрація шкідливої речовини у воді, що не повинна робити шкідливого впливу на популяції риб, у першу чергу промислових.

При інтерпретації результатів моніторингу стану водного середовища важливо знати, до якого типу водних об'єктів віднесені ріка, озеро, водоймище, і використовувати для оцінки ситуації відповідні нормативи.

У гідрохімічній практиці використовується й метод інтегральної оцінки якості води, по сукупності забруднюючих речовин, що перебувають у ній, і частоти їхнього виявлення.

У цьому методі для кожного інгредієнта на основі фактичних концентрацій розраховують бали кратності перевищення ПДКВр і повторюваності випадків перевищення, а також загальний оцінний бал.

Інгредієнти, для яких величина загального оцінного бала більше або дорівнює 11, виділяються як, що лімітують показники, забруднення (ЛПЗ). Комбінаторний індекс забруднення розраховується як сума загальних оцінних балів всіх інгредієнтів, що враховуються. По величині комбінаторного індексу забруднення встановлюється клас забруднення води.

Також оцінка якості води й порівняння сучасного стану водного об'єкта із установленими в минулі роки характеристиками проводяться на підставі індексу забруднення води за гідрохімічними показниками (ИЗВ). Цей індекс являє собою формальну характеристику й розраховується усередненням як мінімум п'яти індивідуальних показників якості води. Обов'язкові для обліку наступні показники: концентрація розчиненого кисню, водневий показник рН і біологічне споживання кисню БПК5.

Похожие статьи




НОРМУВАННЯ ЯКОСТІ ВОДИ - Нормування якості навколишньго середовища

Предыдущая | Следующая