Розрахунок освітлювача коридорного типу із завислим шаром осаду - Розробка системи очищення природної води і доведення її якості до санітарних норм
У проекті приймаємо освітлювачі коридорного типу, прямокутні в плані.
Визначаємо середню концентрацію завислих речовин у воді, щонадходить на освітлювач за формулою:
(8.9)
Де М - концентрація завислих речовин у вихідній воді, мг/л (відповідно до завдання М = 610 мг/л);
К - перекладний коефіцієнт, прийнятий для очищеного
К = 0,55;
- доза коагулянту, мг/л, приймаємо найбільше значення Дк = 93,8 мг/л;
Ц - кольоровість води, град. (відповідно до завдання Ц = 550 град);
В - кількість нерозчинних речовин, (мг/л), що вводяться з вапном для підлужування, визначаємо за формулою:
(8.10)
Де 0,4 - вміст СаО у вапні по масі, приймаємо, що в розчин переходить 40 % вапна;
- доза підлужуючого реагенту, що визначається за формулою:
(8.11)
Де - доза коагулянту, мг/л;
- еквівалентна вага безводного коагулянту, мг-екв/л, для
1к = 57;
- лужність води, мг-екв/л (= 0,3 мг-екв/л);
К - коефіцієнт, рівний для вапна 28.
Визначаємо площу зони освітлення за формулою:
(8.12)
Де - площа зони освітлення, ;
Q - розрахункова витрата води, /год, q = 24000/24=1000/год;
К - коефіцієнт розподілу води між зонами освітлення і відділення осаду по таблиці 8.1[7];
- швидкість висхідного потоку води в зоні освітлення, мм/с, приймається по таблиці 8.1[7].
При концентрації завислих речовин 838,51 мг/л, швидкість висхідного потоку води в зоні освітлення = 1 мм/с, а коефіцієнт розподілу К = 0,7.
Визначаємо площу зони відділення осаду за формулою:
(8.13)
Де - площа зони відділення осаду, ;
К - коефіцієнт розподілу води між зонами освітлення осаду, прийнятий по таблиці 8.1[7];
Q - розрахункова витрата води, /год;
Б - коефіцієнт зниження швидкості висхідного потоку води в зоні відділення осаду в осадоущільнювачі в порівнянні зі швидкістю в зоні освітлення, приймається рівним б = 0,9;
- швидкість висхідного потоку води в зоні освітлення, прийнята по таблиці 8.1 Vосв = 1 мм/с.
Визначаємо площу освітлювачів:
(8.14)
Площа освітлювача складається з двох бічних коридорів і осадоущільнювача (коридорного освітлювача).
Приймаємо по типовим стандартам освітлювач розміром 6Ч6 м - 8 шт.
Площа кожного освітлювача буде 6Ч2Ч2 = 24 , а площа осадоущільнювача = 6 Ч 2 = 12 .
Сумарна площа зони освітлення = = 24 - 8 = 192 . Площа зони ущільнення осаду. = 12 Ч 8 = 96 .
Водорозподільний дірчастий колектор, розміщений у нижній частині коридорів освітлювача визначаємо на найбільшу витрату води за формулою:
(8.15)
Де - витрата води через дірчастий колектор, /год;
N - кількість освітлювачів (прийнято 8 шт);
2 - кількість дірчастих колекторів в одному освітлювачі.
Діаметр колектора прийнятий = 200 мм при швидкості = 0,5 м/с. Швидкість виходу води з отворів повинна бути = 1,5ч2 м/с, приймаємо = 1,8 м/с [7].
Тоді площа отворів розподільчого колектора визначається за формулою:
(8.16)
Де - витрата води через дірчастий колектор, с; = 17,4 л/с0,0174
Приймаємо діаметр отворів рівним 15 мм, тоді площа одного отвору:
(8.17)
Кількість отворів у колекторі:
(8.18)
Отвори розміщуємо в два ряди в шаховому порядку по обидві сторони колектора спрямованими вниз під кутом до горизонту.
Відношення суми площ всіх отворів у розподільному колекторі до площі його поперечного перерізу:
(8.19)
Де - кількість отворів у колектор n = 56 шт;
- діаметр отворів у колекторі (прийняли = 15 мм = 1,5 см);
- діаметр колектора (прийняли = 200 мм = 20 см).
Отримане співвідношення 0,31 знаходиться в припустимих межах (0,3-0,4).
Водозбірні жолоби з затопленими отворами розміщені в зоні освітлення, у верхній частині освітлювача, вздовж бокових стінок коридорів.
Витрату води на кожен жолоб визначаємо за формулою (8.6)[7]:
(8.20)
Де К - коефіцієнт розподілу води між зонами освітлення і відділення осаду, прийнятий по таблиці 8.1[7], К = 0,7;
- розрахункова витрата води, /год;
N - кількість освітлювачів, N = 8 шт;
4 - кількість водозбірних жолобів у відстійнику.
Ширина жолоба прямокутного перетину визначаємо за формулою:
(8.21)
Затоплені отвори розміщуються в один ряд по внутрішній стінці жолоба на 7 см нижче верхнього краю.
Глибина жолоба на початку визначається за формулою:
(8.22)
Глибина жолоба наприкінці визначається за формулою:
(8.23)
Площа отворів у стінці жолоба визначається за формулою:
(8.24)
Де - площа отворів у стінці жолоба, ;
- витрата води на один жолоб, /год;
М - коефіцієнт витрати (0,65);
G - прискорення вільного падіння, рівне 9,81 м/;
H - різниця рівнів води в освітлювачі і жолобі (0,05 м).
При діаметрі отвору 20 мм, площа отвору визначається за формулою:
(8.25)
Кількість отворів визначається за формулою:
(8.26)
Крок отворів визначається за формулою:
(8.27)
Де L - довжина відстійника (власне і довжина жолоба) L = 6 м;
N - кількість отворів - 29 шт.
Визначимо витрату води, що надходить в один осадо ущільнювач через осадоприймальні вікна за формулою :
(8.28)
Де - кількість води, що надходить в один осадо ущільнювач через осадоприймальні вікна, год;
К - коефіцієнт розподілу води між зонами освітлення і відділення осаду, прийнятий по таблиці 8.1[7], К = 0,65;
- розрахункова витрата води, год;
N - кількість освітлювачів, N = 8 шт;
2 - двостороннє надходження води з осадом через осадоприймальні вікна.
Визначаємо площу осадоприймальних вікон з однієї сторони осадоущільнювача за формулою:
(8.29)
Де - площа осадоприймальних вікон з одного боку, ;
- швидкість руху води в осадоприймальних вікнах, м/год, приймається 10-15 мм/с (36-54 м/год). Приймемо = 36 м/год.
Приймемо висоту вікон 200 мм (0,2 м), тоді загальна довжина вікон з кожної сторони осадоущільнювача:
(8.30)
Влаштовуємо з кожної сторони осадоущільнювача по 5 горизонтальних вікон розміром 0,2Ч0,5 м для прийому надлишкового осаду.
При довжині осадоущільнювача 6 м і 5 вікнах крок між ними складе
6 : (5 + 1) = 1,0 м. Відстань між двома сусідніми вікнами 1,0 - 0,5 = 0,5 м.
Визначимо місткість зони нагромадження і ущільнення осаду за формулою :
(8.31)
Q - розрахункова витрата води /год, q = 1000 ;
- середня концентрація завислих речовин у воді, що надходить в освітлювач по формулі (7.20), = 838,51 мг/л;
M - кількість суспензії у воді, що виходить з освітлювача, мг/л (приймається в межах 8-12 мг/л), приймаємо m = 10 мг/л;
Т - час ущільнення осаду (8-12 год) приймаємо Т = 8 год;
- середня концентрація завислих речовин в осадоущільнювачі, прийнята по таблиці 7.2 [7](при Т = 8 год) . = 29000 г/;
N - розрахункове число освітлювачів, N = 8 шт.
Визначаємо кількість води, що витрачається при скиданні осаду (в %) за формулою:
(8.32)
Де - коефіцієнт розведення осаду, = 1,3;
Q - розрахункова витрата води, /год;
Т - час роботи відстійника між чищеннями (год), приймаємо Т = 8 год. Це складає 1000- 0,5/100 = 5 /год.
Для відводу освітленої води з зони осадоущільнювача приймаємо дірчасті труби. Дірчасті труби розміщаються так, щоб їх верхня утворююча була нижче рівня води в освітлювачі не менше ніж на 0,3 м і вище верха осадоприймальних вікон не менше ніж на 1,5 м.
Витрата води через кожну збірну дірчасту трубу визначається за формулою:
(8.33)
Де К - коефіцієнт розподілу води, К = 0,7;
- розрахункова витрата води (в /год) для одного освітлювача, визначається за формулою:
(8.34)
Де q = 1000 м3/год - годинна витрата води;
N = 8 - число відстійників;
= кількість води, що витрачається при скиданні осаду, = 5,0 год.
Тоді:
Приймаємо діаметр труби для відводу проясненої води з зони осадоущільнювача = 200 мм = 0,2 м. Швидкість руху води в устя збірної труби () повинна бути не більш 0,5 м/с. Для розрахунку приймаємо = 0,3 м/с.
Визначаємо сумарну площу отворів у збірній трубі за формулою:
(8.35)
Визначаємо кількість отворів у збірній трубі. Діаметр отворів у збірній трубі згідно [7] повинний бути 15-25 мм. Приймаємо для розрахунку = 20 мм = 2 см.
Тоді площа одного отвору складає:
Кількість отворів:
(8.36)
Приймаємо 48 отворів із кроком 6:48 = 0,13 м, де 6 - довжина освітлювача в метрах.
Отвори слід розташовувати в один ряд по верхній утворюючій труби.
Визначаємо висоту освітлювача до верхнього краю водозбірних жолобів:
(8.37)
Похожие статьи
-
Фільтри приймаємо швидкі, одношарові з піщаним завантаженням. Визначаємо сумарну площу фільтрів за формулою 9.1[7]: (8.38) Отже: M - тривалість роботи...
-
Розрахунок змішувача вихрового типу Приймаємо вертикальний змішувач вихрового типу. Площа горизонтального перетину у верхній частині змішувача визначаємо...
-
Цех коагулювання 1) Визначення дози коагулянту Для каламутності 450мг/л і кольоровості 50град - доза сірчанокислого глинозему () визначається: По...
-
Вибір методу водоочистки і необхідного складу очисних споруд проводимо на основі вивчення результатів аналізів початкової води джерела і зіставлення з...
-
Площі складських приміщень водоочисних споруд розраховуються в залежності від продуктивності очисної станції. Для зберігання коагулянту та вапна...
-
Розрахуємо хлораторну для станції обробки води Хлорування приймаємо хлором у два етапи. Визначаємо годинну витрату хлору: для попереднього хлорування...
-
1) Доза визначається по формулі (5.5)[7]: (6.9) Де m - коефіцієнт, що враховує втрати фтору, (при введенні фторовмісного реагенту після очисних споруд m...
-
Вивчення якості води природного джерела дозволяє встановити характер необхідних операцій по його обробці. У деяких випадках на очисних спорудах ставиться...
-
До хімічних показників якості води відносять: водневий показник, кількість сухого залишку, жорсткість, загальна щелочность, стабільність води, суму...
-
Згідно схеми 5.1 вихідна вода (В1) з поверхневого джерела подається насосною станцією першого підйому по трубопроводу у вертикальний змішувач вихрового...
-
Фільтруванням називається процес проходження освітлюваної води через шар фільтруючого матеріалу. Фільтруючий матеріал повинен являти собою пористе...
-
Питна вода повинна бути безпечною в епідемічному відношенні, нешкідлива по хімічному складу і мати сприятливі органолептичні властивості. Якість води...
-
Приготування розчину поліакриламіду (ПАА) здійснюється з використанням установок типу УРП-2 (рисунок 5.3), яка має характеристики: Продуктивність...
-
Контроль якості води Відповідно до Водного кодексу України оцінка якості води здійснюється на основі нормативів екологічної безпеки водокористування й...
-
Цех вапнування - Розробка системи очищення природної води і доведення її якості до санітарних норм
1) Розрахунок дози вапна Для підлужування води прийняте вапно. Дозу вапна визначаємо за формулою: (6.6) Де - доза вапна, мг/л; - коефіцієнт, рівний для...
-
Висновки - Розробка системи очищення природної води і доведення її якості до санітарних норм
У даному курсовому проекті на тему "Проект очисних водопровідних споруд продуктивністю 24000 /добу" зроблений аналітичний огляд літератури за темою,...
-
Якість води природних джерел залежить від наявності різних мікроорганізмів, речовин неорганічного та органічного походження, які характеризуються...
-
Підготовка придатної для пиття води повинна забезпечувати такий її якісний склад, який би не порушував нормального функціонування організму людини....
-
Вступ - Розробка системи очищення природної води і доведення її якості до санітарних норм
Якість вода очисний освітлювач Усі води (водні об'єкти) на території України є національним надбанням народу України, однією з природних основ його...
-
Розрахунок необхідного ступеню очищення стічних вод по вмісту шкідливих речовин Визначити необхідний ступінь очищення стічних вод, якщо відомо: витрати...
-
Дано: витрати стічних вод = 60000 м3/доб; коефіцієнт нерівномірності ; початкова концентрація Сн = 300 мг/л; ефективність освітлення = 60%; розрахункова...
-
СУЧАСНІ МЕТОДИ ПРОВЕДЕННЯ АНАЛІЗІВ ЯКОСТІ ПИТНОЇ ВОДИ - Очищення води в Україні
Відбір проб води здійснюється в основному з водозабірних свердловин. Для вивчення можливостей просування забруднюючих компонентів (особливо бактерій і...
-
Знайти об'єм і розміри в плані багатоканального осередника при залповому водоскиді стічних вод на протязі г. Витрати стічних вод постійні: м3/г....
-
Екологічні проблеми та аналіз якості питної води в Україні Вода характеризується складом та властивостями, котрі визначають її придатність для конкретних...
-
При механічному і неповному біологічному очищенні стічних вод у воді об'єкти скидається вода, вміщуючи ще значну кількість органічних забруднень. Навіть...
-
Рисунок 2.1 - Схема передачі даних Екологічна база даних повинна складатись з даних по кожному посту, місця їх розташування, дати забору проб. Для...
-
Механічне очищення - Використання природоохоронних технологій при переробленні осадів стічних вод
Решітки - це перший пристрій в схемі очисних споруд. Вони мають вигляд закріплених на рамі металевих стержнів з просвітами різної ширини (просвіт) в...
-
Стічні води - це води, які внаслідок використання їх на побутові або виробничі потреби суттєво погіршили свої первинні властивості, стали непридатні на...
-
Рекреаційні зони м. Києва і їх водні об'єкти На території Києва -- 447 водних об'єктів з яких: 129 озер, 102 ставки, 9 річок, 28 струмків, 24 затоки, 43...
-
Використовується даний спосіб для того, щоб з більшою ефективністю відфільтрувати рідину завдяки її кристалізації. Виморожування дає набагато кращий...
-
НОРМУВАННЯ ЯКОСТІ ВОДИ - Нормування якості навколишньго середовища
Відповідно до Санітарних правил і нормами СанПиН 2.1.4.559-96 Питна вода повинна бути безпечна в епідемічному й радіаційному відношенні, нешкідлива по...
-
Промислове очищення вод - Очищення води в Україні
Промислове очищення води з поверхневих джерел звичайно включає в себе кілька стадій, що визначаються складом вихідної води. У більшості випадків у ці...
-
Повне видалення із стічних вод органічних забруднень практично можливе тільки шляхом їх біологічного очищення, основаного на використанні життєдіяльності...
-
Джерела забруднення води та способи очищення стічних вод - Природне середовище
Основною причиною забруднення водяних басейнів є скидання у водойми неочищених чи недостатньо очищених стічних вод промисловими підприємствами,...
-
Міське комунальне підприємство "Миколаївводоканал" надає послуги централізованого холодного водопостачання і централізованого водовідведення для всіх...
-
НОРМУВАННЯ ЯКОСТІ ПОВІТРЯ - Нормування якості навколишньго середовища
Під Якістю атмосферного повітря розуміють сукупність властивостей атмосфери, що визначає ступінь впливу фізичних, хімічних і біологічних факторів на...
-
Колі-титр - один із головних показників гігієнічності біомаси, і непрямий показник наявності патогенної флори та її здатності до виживання - знижується в...
-
Найважливішим водним об'єктом столиці є Дніпро. Ця ріка значною мірою визначає зовнішність міста, його красу. Дніпро забезпечує мешканців міста водою,...
-
Метеоумови та промислова санітарія Метеоумови в лабораторії оптимальні для роботи операторів. В приміщенні встановлюються оптимальні умови, при виборі...
-
Фізико-хімічні характеристики води - Очищення води в Україні
Чиста вода - безбарвна прозора рідина, без запаху і смаку. За нормального атмосферного тиску при 0°С вона замерзає і перетворюється у лід, а при 100°С -...
Розрахунок освітлювача коридорного типу із завислим шаром осаду - Розробка системи очищення природної води і доведення її якості до санітарних норм