Хімічні показники якості води - Розробка системи очищення природної води і доведення її якості до санітарних норм

До хімічних показників якості води відносять: водневий показник, кількість сухого залишку, жорсткість, загальна щелочность, стабільність води, суму концентрацій хлоридів і сульфатів, залізо і марганець. Залишковий алюміній, азотовмісні речовини (аміак. Нітрит і нітрати), креми кислоту, вуглекислоту, кисень, сірководень.

Водневий показник рн більшості природних вод близький до 7. постійність рН води має велике значення для нормального протікання в ній біологічних і фізико-хімічних процесів, що приводять до самоочищення. Для води господарсько-питного призначення він повинен знаходитися в межах 6,5-8,5.

Кількість сухого залишку характеризує ступінь мінералізації природних вод; воно не повинне перевищувати 1000 мг/л і лише окремих випадках допускається 1500 мг/л. При вживанні води з підвищеним солевмістом спостерігається гіпермінералізація організму людини, що приводить до появи різних функціональних захворювань.

Жорсткість природних вод об уславлюється вмістом в ній солей кальцію і магнію. Наявність солей жорсткості не шкідлива для здоров'я і зазвичай не погіршує смакових властивостей води. Використання води з великою жорсткістю для господарських цілей викликає ряд незручностей; Утворюється накип на стінках варильних казанів і кип'ятильників збільшується витрата мила при пранні і т. д.

Норма загальної жорсткості не більше 7 мг-екв/л, максимально допустима величина - 10 мг-екв/л[6].

Загальною лужністю води називається виражена в мг-екв/кг сумарна концентрація аніонів ОН, що містяться у воді, НСОі?,СО№?,РОі?,

Стабільність води. Стабільною називається вода, що не здібна до виділення відкладень карбонату кальцію і не є агресивною, що обумовлюється станом рівноваги між розчиненою у воді вільною вуглекислотою і іонами.

Сума концентрацій хлоридів і сульфатів, що додають присмак воді, виражена в долях максимальних доступних величин кожного з них окремо, не повинна перевищувати одиницю.

Залізо і марганець погіршують органолептичні показники природних вод і можуть створити умови для розвитку в трубопроводах залізистих і марганцевистих бактерій, здатних забивати, а іноді і повністю закупорювати водопровідні труби. У підземних водах, може бути допущений зміст заліза 1 мг/л.

Залишковий алюміній, що з'являється у вигляді гідроксиду в очищеній воді в результаті обробки алюмінієвими коагуляціями, збільшує її каламутність; присутність його в кількостях, допустимі, що перевищують, нормою, може зумовити утворення опадів відпрацьованій споживачем воді.

Азотовмісні речовини (аміак, нітрит і нітрати)утворюються у воді в результаті протікання хімічних процесів і гниття рослинних залишків, а також за рахунок розкладання білкових з'єднань, що потрапляють майже завжди із стічними побутовими водами. Кінцевим продуктом розпаду білкових речовин є аміак. Присутність у воді аміаку небезпечно в санітарному відношенні.

Води, причиною утворення аміаку в яких є розкладання білкових речовин, непридатні для пиття. По наявності у воді тих або інших азотовмісних з'єднань судять про час її забруднення. Наявність у воді аміаку і відсутність нітриту указує на свіже забруднення. Сумісна присутність цих речовин свідчить про те, що з моменту забруднення вже пройшов деякий час. Придатною для пиття вважається вода, що містить лише сліди аміаку і нітратів, а за стандартом допускається зміст не більше 10 мг/л нітратів.

Кремнекислота, присутня в природних водах в кількості 30-40 мл/л, не шкідлива для здоров'я і не враховується при санітарно гігієнічній оцінці води. Вуглекислота зустрічається у великих або менших кількостях у всіх природних водах. Надмірна вільна (агресивна) вуглекислота є причиною корозійної активності вод, що приводить до погіршення їх органолептичних властивостей. Кисень потрапляє у воду з повітря в результаті розчинення його. Зменшення змісту розчиненого у воді кисню при її п'ятидобовому зберіганні (біохімічне споживання кисню - БПК мг/л) є важливим гігієнічним показником, що характеризує забруднення води легко окислюваними органічними речовинами. Сірководень додає воді неприємний запах, викликає корозію металевих стінок труб. Тому вміст сірководню не допускається у воді, що вживається як для господарський-питних, так і для більшості виробничих потреб[6].

Похожие статьи




Хімічні показники якості води - Розробка системи очищення природної води і доведення її якості до санітарних норм

Предыдущая | Следующая