Адаптація людини до умов навколишнього середовища. - Проблеми якості життя й екологічної безпеки

Географічна варіабельність рис будови тіла й фізіологічних ознак у популяціях людини надзвичайно велика. Це якість людського виду (Homo sapiens) сформувалася в результаті його тривалої історії, пов'язаної з освоєнням світового простору суши, але в його основі лежить висока пластичність морфофизиологических чорт, властивому цьому виду. Характер географічного розподілу особливостей будови тіла, а також деяких типів обміну речовин - основного, білкового, жирового, мінерального, підкоряється екологічним факторам. Енергетичні процеси, про які крім основних, білкових і жирового (ліпідного) показників обміну, свідчать маса, пропорції й поверхня тіла, залежать від температурного фактора середовища, мінеральний обмін - від геохімічного.

Харчування як екологічний фактор, що впливає на обмін речовин і будова тіла людини, у багатьох відносинах визначається географічними причинами, тому немає підстави протиставляти вплив на організм температурного режиму, геохімічної ситуації або харчування. Як немає підстави й для протиставлення ролі середовища й спадковості у формуванні пристосування до тієї або іншої екологічної ніші. Є багато доказів спадкоємної обумовленості типу обміну речовин і будови тіла. У теж час ми спостерігаємо географічні варіації цих ознак і робимо висновок про вплив середовища на їхнє формування. По всій імовірності цей процес можна представити в такий спосіб: у певному середовищі перевагу одержують ті морфофизиологические комбінації, генотип яких найбільш адекватний географічному середовищу перебування.

Весоростовой показник Рорера, що відбиває співвідношення ваги й довжини тіла, це показник щільності тіла, значною мірою характеризующий енергетикові організму. (Формула індексу Рорера: R=P : L3, де P-Вага тіла, L-Довжина тіла.)

Поверхня тіла - ознака, що характеризує рівень тепловіддачі й випаровуваності. Відносна поверхня тіла (поверхня тіла, розрахована на кг ваги) у тропіках вище, ніж у внетропических широтах.

Пропорції тіла (відношення довжини ноги до довжини тіла або до довжини тулуба). У напрямку до тропічної зони зростають долихоморфия (подовжені пропорції: довгі ноги, укорочене тулуб).

Основний обмін. Як правило, у польових умовах він обчислюється на підставі ваги й довжини тіла, а також температура навколишнього повітря. Це генерализованный показник обмінних процесів в організмі, що свідчить про рівень його енергетики. По напрямку від північних районів до екваторіальних його величина знижується. По даним вивчення поглинання кисню в лабораторних умовах, рівень основного обміну в корінних жителів Арктики вище, ніж у тропічних аборигенів.

Ліпіди сироватки крові. Холестерин. Спостерігається зниження рівня холестерину по напрямку з півночі на південь. Відомо, що зміст холестерину в сироватці крові має позитивний зв'язок з кількістю білків і жирів у раціоні харчування й негативну - з кількістю вуглеводів. Зниження рівня холестерину до півдня корелює з дієтою тропічних популяцій, бідної білками й жирами, що начебто б підтверджує визначальну роль харчування в концентрації липилов у сироватці крові. У той же час є переконливі дані про спадкоємну природу цієї ознаки.

Білки сироватки крові. Із сироваткових білків (протеїнів) найбільш чітку картину географічної мінливості показують гама глобуліни й альбуміни. Перші відповідальні за імунітет, другі несуть в основному будівельну функцію. Рівень гама глобулінів підвищується в напрямку до півдня, рівень альбумінів, навпроти, знижується. Більшість авторів схильні пояснювати знижений зміст альбумінів у сироватці крові білкової недостатності в харчуванні, а підвищення змісту гама глобулінів - впливом малярійних паразитів і інших патогенних організмів. Однак, поряд із цим, існують вказівки й на спадкоємну природу білків в організмі.

Мінеральний зміст кісткової тканини. Зонального характеру географічного розподілу, як вищезгадані ознаки, ця ознака не має. Він пов'язаний зі змістом макро - і мікроелементів у середовищі перебування, а воно надзвичайно дисперсно. Найбільш високий рівень мінералізації в жителів районів з оптимальним співвідношенням костеобразующих мінеральних речовин, наприклад у Чорноземі. У зонах з недоліком життєво важливих мінеральних речовин або з їхнім дисбалансом можливі патологічні порушення ростових процесів або рівня мінералізації організму (Забайкалье, Таджикистан).

Щодо рівня мінералізації кістяка в населення миру даних небагато. В основному це матеріали з експедицій вітчизняних антропологів у різні екологічні ніші колишнього Радянського Союзу, Індії й Монголії. Незважаючи на досить значну залежність мінерального змісту кістяка від геохімічних факторів середовища, не можна заперечувати й спадкоємного компонента, що визначає його рівень у кістяку. Метаболізм мінеральних речовин, як і будь-який іншої, має спадкоємну природу.

Підбиваючи підсумок закономірностям географічної мінливості чорт будови тіла й показників стану внутрішнього середовища організму, що проявляється в тім або іншому типі обміну речовин, доходимо висновку про те, що організм людини випробовує на собі вплив географічних умов перебування. Цей вплив може бути описано кліматичними правилами, отриманими для тварин. Відповідно до них більше масивні й коротконогі варіанти зосереджені на півночі, більше довгоногі, з меншою масою тіла - на півдні (правила Аллена й Бергмана); більша відносна поверхня тіла характерна для мешканців тропічної зони, менша - арктичної (правило Глогера).

Неодноразово відзначався вплив патогенних організмів на людину й біохімічне пристосування до їхнього впливу, що проявляється в різній концентрації тих або інших груп крові й інших генетичних ознак у різних географічних регіонах.

Дослідженнями вітчизняних авторів показаний територіальний збіг розмірів кістяка зі змістом макро - і мікроелементів у грунтах. У зонах з високим змістом костеобразующих мінералів, особливо таких як фосфор і кальцій, ріст людей вище, череп більше вузька й довгий, а особа більше вузьке. У зонах з низьким змістом або порушенням балансу мінеральних речовин, навпроти, нижче ріст, ширше й коротше голова, ширше особа.

Похожие статьи




Адаптація людини до умов навколишнього середовища. - Проблеми якості життя й екологічної безпеки

Предыдущая | Следующая