Нормування рівня радіаційного забруднення навколишнього середовища - Проблеми радіаційного забруднення

У Російському законодавстві є документи, що визначають обов'язки й відповідальність організацій по схоронності, захисту навколишнього середовища. Такі акти, як Закон про охорону навколишньому природному середовищу, Закон про захист атмосферного повітря, Правила охорони поверхневих вод від забруднення стічними водами відіграють певну роль у заощадженні екологічних цінностей. Однак у цілому ефективність природоохоронних заходів у країні, мер по запобіганню випадків високого або навіть екстремально - високого забруднення навколишнього середовища виявляється дуже низкою.

Всі техногенні впливи на навколишнє середовище можна розділити на незначущі, прийнятні й неприпустимі.

В області незначущих впливів всі види діяльності дозволені без обмежень. Це, якщо завгодно, зона невтручання в процеси, що протікають у навколишнім середовищі. Очевидно, границею цієї області можуть бути санітарно - гігієнічні нормативи по змісту шкідливих речовин у воді, повітрі, харчових продуктах. Уважається, що ці нормативи відповідають порогам яких-небудь неприємних впливів речовин на здоров'я людей. Однак при цьому не враховується можливість нагромадження, сорбирования цих речовин в інших компонентах екосистем. Тому крім санітарно-гігієнічних норм, що дають границю неістотності концентрацій речовин з погляду захисту здоров'я людини, повинні бути встановлені й екологічні нормативи концентрацій, що розмежовують значимі й незначущі області впливів на екосистеми.

В області значимих концентрацій, де очікується, що інтенсивність впливів може перевищити деякий прийнятний рівень - повинні прийматися міри захисту для обмеження наслідків впливів. У цій області Санітарна Інспекція й Контрольні органи Госкомприроди повинна мати владу для примуса організацій-забруднювачів вживати необхідних заходів до скорочення кількості забруднювачів, що викидаються. В області неприпустимих впливів, де ймовірна шкода, збиток і інші наслідки впливів занадто великі, діяльність, гроз екологічними катастрофами, не повинна допускатися або навіть повинна заборонятися. У випадках порушення заборони винуватців варто залучати до строгої відповідальності.

Для встановлення границь цієї важливої області повинні бути відомі величини критичних впливів, які приводили б до деградації, гнобленню біологічних процесів в елементах екосистем, виводили б екосистеми з динамічної рівноваги з переходом у менш сприятливі стани.

З іншої сторони потрібно знать і репараційні здатності екосистем, можливості відновлення чисельності популяцій, видової розмаїтості за рахунок адаптивних і міграційних явищ.

Природні екосистеми мають широкий спектр фізичних, хімічних і біологічних механізмів нейтралізації шкідливих і забруднюючих речовин. Однак при перевищенні значень критичних надходжень таких речовин, можливе настання деградационных явищ - ослаблення виживаності, зниження репродуктивних характеристик, зменшення інтенсивності росту, рухової активності особин. В умовах живої природи, постійної боротьби за ресурси така втрата життєстійкості організмів загрожує втратою ослабленої популяції, за якої може розвитися ланцюг втрат інших взаємодіючих популяцій. Критичні параметри надходження речовин в екосистеми прийнято визначати за допомогою поняття екологічних ємностей. Екологічна або ассимиляционная ємність екосистеми А. М. Букринский, В. А. Сидоренко, Н. А. Штейнберг "Безопасность атомных станций и ее государственное регулирование", Атомная энергия, том 68, вып. 5, май 1990 г.

- максимальна місткість кількості забруднюючих речовин, що надходять в екосистему за одиницю часу, що може бути зруйновано, трансформоване й виведене з меж екосистеми або депоновано за рахунок різних процесів без істотних порушень динамічної рівноваги в екосистеме. Типовими процесами, що визначають інтенсивність "перемелювання" шкідливих речовин, є процеси переносу, мікробіологічного окислювання й биоседиментации забруднюючих речовин. При визначенні екологічної ємності екосистем повинні враховуватися як окремі канцерогенні й мутагенні ефекти впливів окремих забруднювачів, так і їх синергетические, тобто підсилювальні ефекти через спільного, сочетанного дію.

Який же діапазон концентрацій шкідливих речовин слід контролювати? Приведемо приклади гранично припустимих концентрацій шкідливих речовин, які будуть служити орієнтирами в аналізі можливостей радіаційного моніторингу навколишнього середовища.

В основному нормативному документі по радіаційній безпеці - Нормах радіаційної безпеки (НРБ-76/87) дані значення гранично-припустимих концентрацій радіоактивних речовин у воді й повітрі для професійних працівників і обмеженої частини населення. Дані по деяким важливим, біологічно активних радіонуклідах наведені в Таблиці 1.

Таблиця 1 Значення припустимих концентрацій для радіонуклідів.

Нуклід, N

Період напіврозпаду,
Т1/2 років

Вихід при розподілі урану, %

Припустима концентрація, Ku/л

Припустима концентрація

У повітрі

У повітрі

У повітрі, Бк/м3

У воді, Бк/кг

Тритій-3 (окис)

12,35

-

3*10-10

4*10-6

7,6*103

3*104

Вуглець-14

5730

-

1,2*10-10

8,2*10-7

2,4*102

2,2*103

Залізо-55

2,7

-

2,9*10-11

7,9*10-7

1,8*102

3,8*103

Кобальт-60

5,27

-

3*10-13

3,5*10-8

1,4*101

3,7*102

Криптон-85

10,3

0,293

3,5*102

2,2*103

Стронцій-90

29,12

5,77

4*10-14

4*10-10

5,7

4,5*101

Иод-129

1,57*10+7

-

2,7*10-14

1,9*10-10

3,7

1,1*101

Иод-131

8,04 сут

3,1

1,5*10-13

1*10-9

1,8*101

5,7*101

Цезій-135

2,6*10+6

6,4

1,9*102

6,3*102

Свинець-210

22,3

-

2*10-15

7,7*10-11

1,5*10-1

1,8

Радій-226

1600

-

8,5*10-16

5,4*10-11

8,6*10-3

4,5

Уран-238

4,47*10+9

-

2,2*10-15

5,9*10-10

2,8*101

7,3*10-1

Плутоній-239

2,4*10+4

-

3*10-17

2,2*10-9

9,1*10-3

5

Реальні викиди й скидання радіоактивних речовин при нормальній експлуатації АЕС звичайно багато нижче припустимих, так що норми по концентрація радіонуклідів у навколишнім середовищі поблизу АЕС безумовно виконуються.

Похожие статьи




Нормування рівня радіаційного забруднення навколишнього середовища - Проблеми радіаційного забруднення

Предыдущая | Следующая