Соціальне забезпечення за рахунок Фондів соціального страхування - Основи взаємодії підприємств з органами соціального страхування та соціального забезпечення

Соціальне забезпечення за рахунок Фонду соціального страхування на випадок тимчасової втрати працездатності - виплата працівникам допомоги по листку непрацездатності, допомога при народженні дитини, допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, допомога на поховання.

Страхування на випадок тимчасової непрацездатності.

Допомогу по тимчасовій непрацездатності виплачують у страхових випадках, які спричинили тимчасову непрацездатність, коли вони настали в період роботи. При чому Фонд соціального страхування з ТВП фінансує ці виплати, лише якщо непрацездатність пов'язана з нещасними випадками на виробництві чи профзахворюваннями. Підставою для призначення даної допомоги є виданий в установленому порядку листок непрацездатності.

Страхова випадки перелічено в ст.35 ЗУ "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування в зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами зумовленими народженням і похованням" від 18.01.01р. № 2240-ІІІ.

Відсоток оплати листка непрацездатності визначають за ст. 37 вищевказаного Закону. Він залежить від страхового стажу особи і становить:

    - 60% середньої заробітної плати (доходу) - особам зі страховим стажем менше 5 років. - 80% середньої заробітної плати (доходу) - особам зі страховим стажем від 5 до 8 років. - 100% середньої заробітної плати (доходу) - особам зі страховим стажем більше ніж 10 років.

Крім того, без врахування стажу (на пільгових умовах) 100% нарахованої суми допомоги одержують:

    - застраховані особи, віднесені до 1-4 категорії потерпілих внаслідок Чорнобильської катастрофи; - один із батьків (особа, що замінює їх) який доглядає хвору дитину віком до 14 років, постраждалу від Чорнобильської катастрофи; - ветерани війни й особи, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту".

Страховий стаж - це період (сума періодів), протягом якого особа підлягає соціальному страхуванню в зв'язку з тимчасовою втратою працездатності і сплачує страхові внески до фонду страхування від непрацездатності у порядку, встановленому законодавством. Сюди зараховують і час :

    - хвороби; - перебування у відпустці у зв'язку з вагітністю та пологами; - перебування застрахованої особи у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку; - отримання виплати з окремих видів соціального страхування, крім пенсій усіх видів.[18]

Для розрахунку допомоги по тимчасовій непрацездатності потрібно визначити середньоденну заробітну плату застрахованої особи.

Розраховують її виходячи із заробітку за останні 6 календарних місяців з 1-го до 1-го числа, що передують місяцю, в якому настав страховий випадок. Однак є два винятки з цього правила, коли розрахунковий період може бути й іншим:

    1. Якщо захворілий працівник відпрацював менше 6 календарних місяців, середню заробітну плату обчислюють за фактично відпрацьовані календарні місяці; 2. Якщо захворів працівник, який пропрацював менше календарного місяця, розрахунок роблять за фактично відпрацьований період.[37]

Розглянемо розрахунок суми допомоги по тимчасовій непрацездатності на прикладі лікарняного листа працівника управління охорони здоров'я Сумської облдержадміністрації - начальник планово-економічного відділу Заяц Л. А.

Заяц Л. А. подала листок непрацездатності за період хвороби з 20.10.2004р. до 29.10.04р. Її загальний трудовий стаж на той період становить 19р. 5 місяців, отже, згідно з ст.37 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування в зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами зумовленими народженням і похованням" від 18.01.01р. № 2240-ІІІ, відсоток оплати становить 100%. Для обчислення середньої заробітної плати для розрахунку страхової виплати беремо заробітну плату за останні 6 місяців.

Обчислення середньої заробітної плати для розрахунку страхових виплат (таблиця 2.8)

Таблиця 2.8 Дані для розрахунку страхових виплат

Розрахунковий період

К-ть календарних днів (годин)

Заробітна плата з якої сплачено страх. внески

Середньоденна (годинна) плата

Квітень

103,5

312,91

Травень

23,5

165,47

Червень

160,0

576,83

Липень

176,0

631,13

Серпень

56,5

213,52

Вересень

152,5

989,37

Всього

672,0

2889,23

4,299

Розраховуємо період коли працівник знаходився на лікарняному: з 20.10.2004р. по 29.10.2004р. - 10 днів. Так як робочий день 8 годин, вихідні 23-24.10.2004р.,то кількість голин непрацездатності - 63,5.

Отже 63,5 х 4,299 = 272,98грн. - виплата 100%.[11]

Допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.

Перше, що слід з'ясувати, говорячи про право тієї чи іншої особи на допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, - чи застрахована вона у Фонді соціального страхування з тимчасової втрати працездатності. Відповідь на це впливає на те, хто саме та в якому розмірі виплачують необхідні кошти.

Право на допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку відповідно до частини першої ст. 42 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування в зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами зумовленими народженням і похованням" має застрахована особа (один з батьків дитини, усиновитель, баба, дід, інший родич або опікун), яка фактично доглядає за дитиною.

Це право виникає з дня надання відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку для найманих працівників), а для добровільно застрахованих осіб - з дня закінчення строку листка непрацездатності у зв'язку з вагітністю та пологами.

Підставою для призначення допомоги, про яку йдеться, є наказ власника або уповноваженого ним органу про надання найманому працівнику відпустки для догляду за дитиною. Для добровільно застрахованих осіб підстава інша - розпорядження про призначення допомоги, яка видається виконавчою дирекцією відділення Фонду страхування від непрацездатності, в якому вони зареєстровані як страхувальники.

Застрахованій особі, яка фактично здійснює догляд за дитиною, допомогу надають за її заявою на підставі довідки з місця роботи про те, що вона вийшла на роботу до закінчення строку відпустки по догляду за дитиною та виплату їй допомоги припинено.

Правління Фонду страхування від непрацездатності, виходячи зі своїх фінансових можливостей встановив з 1 лютого 2005 року допомогу у розмірі 104,19 грн. на кожну дитину віком до трьох років.

Існують випадки коли дитина має статус постраждалої внаслідок Чорнобильської катастрофи, то особа, яка фактично за нею доглядає одержуватиме допомогу у подвійному розмірі від встановленого законодавством, тобто 208,38грн. на кожну дитину віком до трьох років.

Виплачують допомогу застрахованій особі щомісяця. Ця допомога надається застрахованій особі як часткова компенсація втраченої заробітної плати (доходу) у період відпустки по догляду за дитиною віком до трьох років. Тому, якщо дитині три роки виповнюється в середині місяця, цю допомогу виплачують у розмірі, пропорційному до кількості відпрацьованих робочих днів.

Три роки дитині буде 15 березня 2005 року. Тоді призначену працівнику допомогу за березень доведеться обчислювати пропорційно до законодавчо встановленої норми робочого часу на березень, а саме:

    104,19 / 22 = 4,74грн. 4,74 х 10 = 47,40грн.

У випадку із добровільно застрахованими особами дотримуються іншого підходу. Справа в тому, що праця таких осіб не підлягає нормуванню. Тому суму допомоги обчислюють пропорційно календарним дням місяця, а саме:

    104,19 / 31 = 3,36 грн. 3,36 х 15 = 50,40 грн.

Допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку не включається до складу сукупного оподаткованого доходу її одержувача на підставі пп. "а" п. 1 ст.5 Декрету про прибутковий податок. Отже, ця виплата не входить до бази для нарахування та утримання соціальних внесків. Вона також не відноситься до валових витрат страхувальника (роботодавця), через те, що надається за рахунок коштів Фонду страхування від непрацездатності.

Особам, застрахованим у Фонді соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, виплату допомоги у разі народження дитини гарантовано ст.40 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування в зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами зумовленими народженням і похованням". Цю виплату одержує один із застрахованих батьків дитини, усиновитель чи опікун за рахунок коштів згаданого фонду.

Згідно ст.50 цього ж Закону застрахованим особам, які працюють за трудовим договором (контрактом), допомогу при народженні дитини виплачують за основним місцем роботи.

Незастрахованим особам одноразову допомогу при народженні дитини призначають і виплачують органи праці та соціального захисту населення за місцем їх проживання. Допомогу може бути призначено за місцем фактичного проживання за умови подання довідки про неодержання такої виплати в органах праці та соціального захисту населення за місцем реєстрації.

Застрахованим особам розмір допомоги при народженні дитини встановлює Правління Фонду страхування з непрацездатності, але не менше прожиткового мінімуму, законодавчо встановленого для дітей віком до 6 років. Так Правління Фонду встановило, що допомога при народженні дитини з січня 2005 року виплачується в розмірі 1150 грн.

У разі народження (усиновлення, встановлення опіки) двох і більше дітей допомогу виплачують на кожну дитину. Розмір її встановлюється на дату народження дитини, а не на дату звернення за призначенням.

Одноразова допомога при народженні дитини не включається до складу сукупного оподаткованого доходу її одержувача на підставі пп. "а" п.1. ст.5 Декрету про прибутковий податок. Отже, ця виплата не входить до бази для нарахування та утримання соціальних внесків (зборів).

Допомогу на поховання можуть виплачувати :

    - підприємства, установи та організації; - сам Фонд страхування від непрацездатності.

Підприємство робить це у разі смерті застрахованої особи - свого працівника або когось із членів сім'ї, котрі знаходились на її утриманні:

    1) дружини (чоловіка); 2) дітей, братів, сестер та онуків, які не досягли 18 років або старші цього віку, якщо вони стали інвалідами до 18 років, а студентів та учнів профтехучилищ і вищих навчальних закладів з денною формою навчання - до 23 років; 3) батька, матері; 4) діда або баби за прямою лінією спорідненості.

Допомогу отримує застрахована особа (працівник), член її сім'ї або інші юридичні або фізичні особи, які здійснили поховання.

Розмір допомоги встановлений Правлінням Фонду страхування від непрацездатності не може бути меншим ніж прожитковий мінімум, визначений законом. При цьому Правління Фонду постійно збільшує розмір цієї допомоги, і починаючи з січня 2005року її виплачують у розмірі 1000грн. Звернутися за допомогою, що виплачується з бюджету Фонду, можна коли завгодно, оскільки строків давності немає. Суму допомоги визначають на дату смерті.

Підставою для виплати допомоги на поховання застрахованої особи є надане сім'єю померлого або особою, яка здійснила поховання, свідоцтво про смерть, видане органом реєстрації актів громадського стану. Якщо допомогу призначають застрахованій особі на поховання члена її сім'ї, то, крім свідоцтва про смерть, необхідно надати довідку з місця проживання про те, що померлий знаходився на утриманні застрахованої особи.[41]

Виплачують цю допомогу не пізніше дня, наступного за днем звернення. При цьому виплату здійснюють:

    - у разі смерті застрахованої особи - за останнім місцем її основної роботи перед смертю; - у разі смерті члена сім'ї, який знаходився на утриманні застрахованої особи, - за місцем основної роботи застрахованої особи.

Матеріальне забезпечення на випадок безробіття:

    1. Допомога по безробіттю виплачується:
      А) застрахованим особам, які визнані безробітними в установленому порядку, які працювали на умовах повного або неповного робочого дня (тижня) не менше 26 календарних тижнів протягом 12 місяців, що передували безробіттю, та сплачували при цьому страхові внески; Б) особам, у яких була перерва трудового стажу з поважних причин, якщо особа протягом місяці після закінчення цієї перерви зареєструвалася у службі зайнятості як безробітна.

Ця допомога залежить від страхового стажу (у відсотках середньої заробітної плати):

    - до 2 років - 50%; - від 2 до 6 років - 55%; - від 6 до 10 років - 60% - понад 10 років - 70% і виплачується: протягом перших 90 календарних днів виплачують - 100% розрахованої суми допомоги, протягом наступних 90 календарних днів - 80%, а надалі - 70% (починаючи з 1 лютого 2003 року цю допомогу виплачують у розмірі не менше 90 грн. і не більше середньої заробітної плати, що склалася в галузях національної економіки відповідної області). Допомогу виплачують починаючи з 8-го дня після реєстрації у державній службі зайнятості. Загальна тривалість виплати не може перевищувати 360 календарних днів протягом 2-х років. 2. Допомогу по безробіттю без урахування трудового стажу отримують:
      А) особи, визнані безробітними в установленому порядку, які протягом 12 місяців, що передували початку безробіття, працювали менше 26 календарних тижнів; Б) особи, які бажають відновити трудову діяльність після перерви, що тривала більше 6 місяців; В) застраховані особи, які були звільнені з останнього місця роботи на підставах, передбачених статтею 37, пунктами 3,4,7,8 статті 40,статтями 41 та 45 КЗпП.

Виплачується - не нижче 21% прожиткового мінімуму для працездатної особи (тобто 365грн. х 21% = 76,65грн.). Згідно з постановою № 154 починаючи з 1 лютого 2003 року дану допомогу виплачують у розмірі 80грн.

    3. Допомога по безробіттю особам, які звільнилися за власним бажанням без поважних причин, визнані в установленому порядку безробітними. Постановою № 154 передбачено, що з 1 лютого 2003 року допомогу по цій категорії застрахованих осіб виплачують у розмірі, не меншому за 80 гривень і не більшому за середню заробітну плату, що склалася в галузях національної економіки відповідної області. Надають, починаючи з 91-го календарного дня з відповідним понижуючим відсотком. 4. Матеріальна допомога у період професійного навчання. Отримують застраховані особи в період відповідної професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації за направленням державної служби зайнятості. Якщо безробітний навчається не за постійним місцем проживання, то крім виплати матеріальної допомоги у період професійного навчання, йому компенсують фактичні витрати на проїзд до місця навчання та назад транспортом загального користування (крім таксі). Виплачують із 1-го дня навчання. Тривалість виплати зараховується до загальної тривалості виплати допомоги по безробіттю і не може її перевищувати. 5. Матеріальна допомога по безробіттю. Безробітні, у яких закінчився строк виплати допомоги по безробіттю, якщо сукупний доход на члена їх сім'ї не перевищує 80 грн. З 1 лютого 2003 р. згадану допомогу виплачують у розмірі не менше 90 грн. і не більшому за середню заробітну плату, що склалася в галузях національної економіки відповідної області. А також не нижче 21% прожиткового мінімуму для працездатної особи (тобто 365грн. х 21% = 76,65грн.). З 01.02.2003р. - 80 грн. 6. Безробітні, у яких закінчився строк виплати матеріальної допомоги по безробіттю або непрацездатні особи, які знаходяться на їх утримання, якщо сукупний доход на члена їх сім'ї не перевищує 80 грн. отримують одноразову матеріальну допомогу не нижче 21% прожиткового мінімуму для працездатної особи (тобто 365грн. х 21% = 76,65грн.) З 01.02.2003р. - 80грн. 7. Особи, які шукають роботу вперше, та інші незастраховані особи, визнані в установленому порядку безробітними отримують не нижче 21% прожиткового мінімуму для працездатної особи. 8. Допомога на поховання виплачується у розмірі прожиткового мінімуму для працездатної особи. Допомогу отримують особи:
      А) особа, яка здійснює поховання безробітного; Б)безробітний, який поховав особу, яка перебувала на його утриманні
    9. Військовослужбовці, звільнені з військової служби у зв'язку із скороченням чисельності (штату), або за станом здоров'я без права на пенсію, за умови їх реєстрації в установленому порядку в державній службі зайнятості протягом місяця з дня взяття на облік у військовому комісаріаті отримують допомогу по безробіттю. 10. Одноразова виплата допомоги по безробіттю для організації безробітним підприємницької діяльності виплачується за бажанням безробітних, яким виповнилося 18 років, за умови, що вони не можуть бути працевлаштовані, оскільки на ринку праці немає потрібної роботи. Якщо безробітний уже одержав частину допомоги по безробіттю, то виплачують її залишок. Безробітний подає до центру зайнятості заяву про виплату допомоги та бізнес-план.

До центру зайнятості управління охорони здоров'я надає довідку про доходи для нарахування допомоги по безробіттю в разі, коли працівник звільняється. Довідку Нелін Олени Михайлівни, яка звільнилася у 2004 році видно в додатку (додаток У).

Коли працівник досяг пенсійного віку управління надає довідку до пенсійного фонду про його доходи (додаток Ф). З 1998 р. для розрахунку пенсій в подальшому підприємства здають до пенсійного фонду звіт по персоніфікованому обліку, де вказуються доходи працівника за звітний рік.

Похожие статьи




Соціальне забезпечення за рахунок Фондів соціального страхування - Основи взаємодії підприємств з органами соціального страхування та соціального забезпечення

Предыдущая | Следующая