Істотні умови договору страхування - Страхування будівельних ризиків

Дуже важливо правильно визначити умови страхування: страхові суми, ліміти відповідальності, франшизи, тарифи і т. п.

Наведений у ст.16 Закону України "Про страхування" перелік відомостей обов'язковий для будь-якого договору страхування, у тому числі і для договору страхування будівельних ризиків [3].

Узагальнюючи дану вимогу Закону про страхування і з огляду на можливість різної назви документів (договір страхування, поліс, свідчення, сертифікат), а також передбачену законодавством можливість одночасної видачі декількох документів на підтвердження факту страхування, можна сказати, що зазначений перелік відомостей є обов'язковим для пакета документів, що підтверджують факт страхування. Іншими словами, якщо факт страхування підтверджений одним документом (договором, полісом, свідченням або сертифікатом), то всі перераховані відомості повинні втримуватися в цьому документі. Якщо ж він підтверджений одночасно декількома документами, то зазначений перелік відомостей повинен утримуватися у всіх документах, що входять у пакет (звичайно більша з відомостей утримується в договорі, а менша - у полісі або в подібному йому документі).

Розглянемо зміст основних розділів договору страхування.

У розділі "Назва і адреса страховика" вказуються відповідні дані страхової компанії (її філії або агента, що уклав від її імені договір). Якщо договір страхування полягає філією або агентом, необхідно вказати реквізити договору доручення або доручення. До договору повинні бути прикладені копії зазначених документів. При укладанні договору страхування філією або агентом страхової компанії в ньому повинне бути зазначене, з ким саме страхувальник повинен вирішувати питання, що виникають у ході виконання договори.

У розділі "Вказівка об'єкта страхування" повинне бути чітко встановлено, що саме страхується. Відомості, що втримуються в цьому розділі, можуть бути сформульовані в такий спосіб: "Об'єктом страхування є своєчасне і повне погашення боргу страхувальника перед банком по всіх кредитних угодах, які враховані даним договором" [3].

У розділі "Розмір страхової суми" необхідно визначити суму, у межах якої буде вироблятися виплата страхового відшкодування, наприклад: "Страхова сума, у межах якої страховик робить виплату страхового відшкодування, встановлюється окремо по кожному реєстрі кредитних угод і дорівнює сумі боргу страхувальника перед банком по всіх кредитних угодах, які зазначені у відповідному реєстрі".

У розділі "Перелік страхових випадків" вказується конкретний страховий випадок (випадки), настання якого (яких) спричиняє необхідність виплати страхового відшкодування. Синонімом терміна "страховий випадок" є термін "страхова подія". Якщо страхових випадків трохи, то для кожного з них визначаються ознаки їхнього настання і перелік документів, якими вони підтверджуються, а також додаткові умови. Формулювання цього розділу може виглядати в такий спосіб: "Страховим випадком є непогашення боргу по одному або декількох кредитних угодах, які враховані даним договором, у строки погашення, установлені в кожній кредитній угоді, включаючи основну суму кредиту і відсотки за його використання".

У розділі "Розміри страхових внесків (платежів, премій) і строки їхньої сплати" визначається порядок виплати страхової премії. За домовленістю сторін страхова премія може виплачуватися одноразово або декількома платежами. В останньому випадку важливо звернути увагу на те, як обсяг страхового захисту пов'язаний із графіком виплати премії. Страхувальникові потрібно виходити з того, що протягом усього часу дії договору обсяг страхового захисту повинен задовольняти його поточні виробничі інтереси. Умови цього розділу можуть бути викладені приблизно так: "Страхова премія за даним договором виплачується страхувальником окремо по кожному реєстрі кредитних угод і дорівнює добутку зазначеної у відповідному реєстрі страхової суми і страхового тарифу".

У розділі "Страховий тариф" приводиться погоджена сторонами величина страхового тарифу. Наприклад, у цьому розділі може бути сказаний наступне: "Страховий тариф вибирається в межах від 5 до 15 відсотків страхової суми і може уточнюватися за згодою сторін відповідно рівню ризику запропонованих до страхування кредитних угод. Конкретне значення страхового тарифу вказується в додаткових угодах до даного договору".

У розділі "Порядок зміни і припинення дії договору" бажано обмовити, що зміна умов договору можливо тільки на підставах, передбачених у даному договорі. При цьому в договорі необхідно докладно вказати ці підстави.

Особлива увага варто приділити розділу "З відмови в страховій виплаті". Найчастіше він містить витяги з відповідних правил страхування. З огляду на це, страхувальник може надійти по-різному. По-перше, необхідно бути від страхової компанії внесення в договір всіх можливих причин відмови із застереженням, що наведений перелік причин є вичерпним. По-друге, необхідно бути від страхової компанії прикласти до договору відповідні правила, а в сам договір внести посилання на той розділ правил, що містить причини відмови. Останній варіант є більш кращим, оскільки дозволяє скоротити обсяг договору і робить його умови більш "прозорими".

Однієї із причин відмови в страховій виплаті є порушення страхувальником строку повідомлення страхової компанії про настання страхової події. Це положення договору вимагає детального уточнення. Наприклад, страхова компанія може потребувати негайного повідомлення про настання страхової події, не пояснивши, що розуміється нею під терміном "негайно". Це дає їй широкі можливості для однобічної і вигідної для себе трактування зазначеного терміна з метою відмови від виплати відшкодування. Отже, у договорі доцільно замість терміна "негайно" указати певний період часу і подія, що є крапкою відліку, наприклад: "У випадку настання страхової події страхувальник зобов'язаний заявити про це страховикові, по можливості, негайно, але не пізніше 3 (трьох) днів з моменту його настання" [4, c. 19].

Гнучкість договору страхування фінансових ризиків з підведення під нього багатьох традиційних ризиків, а сам договір може бути представлений у вигляді прямого страхування або у вигляді страхування відповідальності. Взаємозв'язок з конкретним джерелом ризику показує, які правила (крім правил страхування фінансових ризиків) використані страховою компанією при підготовці договору. Бажано, щоб у договорі були зазначені назви всіх правил, які використалися при його розробці, їхні номери і дати реєстрації в Держфінпослуг. Незайвим буде вказати і номер ліцензії на право здійснення відповідного виду страхування.

У договорі не повинно бути понять, які дозволяли б неоднозначно трактувати дії сторін і їхнього наслідку. Всі істотні умови договору повинні бути сформульовані конкретно. Це допоможе уникнути розбіжностей у ході виконання договору [3].

При настанні страхової події страхувальник повинен:

Зафіксувати факт настання страхової події;

Повідомити страхову компанію про його настання;

Надати страхової компанії документи, що підтверджують факт настання страхової події і даючи представлення про його масштаби;

Забезпечити дотримання строку повідомлення страхової компанії про настання страхової події;

Забезпечити юридично правильну форму повідомлення страхової компанії про його настання.

При страхуванні фінансових ризиків фіксація факту настання страхової події виконується документально (у деяких випадках може знадобитися залучення відповідних державних служб, профільних фахівців, свідків, і т. п.).

Страхувальник повинен повідомити страхову компанію про настання страхової події з дотриманням строку і форми повідомлення, передбачених у договорі страхування (повідомлення повинне бути письмовим з підтвердженням того, що страхова компанія його одержала). Крім того, страхувальник повинен надати страхової компанії всі документи, що підтверджують факт настання і масштаби страхової події (документи варто додавати до супровідного листа, що повинне містити опис прикладених документів). Це необхідно зробити протягом часу, передбаченого договором страхування. При страхуванні фінансових ризиків масштаби страхової події звичайно визначаються розрахунковим шляхом.

Після одержання необхідних документів (їхній перелік повинен бути обговорений у договорі страхування) страхова компанія визначає реальні розміри збитку і підготовляє документи для виплати відшкодування.

Закон України "Про страхування" не встановлює конкретні строки, протягом яких страхова компанія зобов'язана оформити документи для виплати відшкодування і здійснити його. Це обставина активно використовується страховими компаніями для затягування виплати відшкодування. Для цієї мети використовуються посилання на відсутні документи, на невірне оформлення документів, направляються штучні запити в різні організації і т. п. І це зрозуміло, адже належному страхувальникові гроші, перебуваючи на рахунку страхової компанії, приносять їй додатковий прибуток [3].

Штрафні санкції за несвоєчасне здійснення страхового відшкодування, передбачені ст.20 Закону України "Про страхування", неефективні. Втрати страхувальника через затримку виплати страхового відшкодування звичайно виявляються істотно вище розміру штрафних санкцій. А стягнути їх зі страхової компанії важко, тому що довести факт провини страхової компанії в затримці виплати відшкодування практично неможливо [3].

Для запобігання дротиків з виплатою відшкодування доцільно всю процедуру взаємин сторін після настання страхової події найдокладнішим образом описати в договорі страхування ще при його висновку.

Стаття 25 Закону України "Про страхування" зобов'язує страхувальника (його правонаступника або третіх осіб) звернутися до страхової компанії із заявою про виплату страхового відшкодування. Така заява може бути подана одночасно із заявою про настання страхової події або бути частиною останнього [3].

Таким чином, у страхування в будівництві більші перспективи, але поки ні страховики, ні забудовники не спрямовані на взаємний продуктивний діалог, можливо провиною всьому ринкова кон'юнктура.

Похожие статьи




Істотні умови договору страхування - Страхування будівельних ризиків

Предыдущая | Следующая