Сутність та необхідність соціального страхування на випадок безробіття - Фонд загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття

Соціальне страхування - гарантована державою система заходів щодо забезпечення громадян у старості, на випадок захворювання, втрати працездатності, щодо підтримки материнства та дитинства, а також з охорони здоров'я членів суспільства в умовах безплатної медицини.

Необхідність соціального страхування зумовлена такими причинами:

    - наявністю осіб, котрі, з огляду на певні обставини, не беруть участі в суспільно-корисній праці, отже, не можуть за рахунок заробітної плати підтримувати своє життя; - наявністю громадян, котрі є дієздатними, але не мають можливості реалізувати цю дієздатність.

У соціально-політичному аспекті соціальне страхування є способом реалізації конституційного права громадян на матеріальне забезпечення у старості, у разі хвороби, повної або часткової втрати працездатності або ж за браком такої від народження, при втраті годувальника, при безробітті.

Соціальне страхування покликане виконувати такі функції:

    - формування грошових фондів, з яких покриваються затрати, пов'язані з утриманням непрацездатних та осіб, що, з огляду на обставини, не беруть участі в трудовому процесі; - забезпечення певною мірою чисельності та структури трудових ресурсів; - скорочення розриву в рівнях матеріального забезпечення працюючих та непрацюючих громадян; - сприяння вирівнюванню життєвого рівня різних соціальних груп населення, не залучених до трудового процесу.

Система соціального страхування складається з двох видів:

    - перший пов'язаний з відновленням та збереженням працездатності працівників; - другий має гарантувати матеріальне забезпечення громадянам, котрі втратили працездатність або не мали її.

Матеріальною основою для виконання цих завдань виступають певні фонди з характерними для них напрямками використання коштів.

У системі соціального страхування об'єктами страхування є працездатність і працевлаштування. Страхування працездатності здійснюється на випадок її постійної чи тимчасової втрати, а страхування працевлаштування -- на випадок безробіття. Соціальне страхування має обов'язковий і добровільний характер. Обов'язкове страхування реалізується через загальнодержавні цільові фонди: пенсійний, соціального страхування, страхування на випадок безробіття. Функції страховика тут виконує держава в особі уповноважених органів, страхувальників -- роботодавці й працюючі за наймом громадяни, застрахованими є громадяни. Страхові платежі здійснюються у формі внесків до пенсійного фонду, фонду соціального страхування і фонду сприяння зайнятості населення. Страхове відшкодування здійснюється у формі пенсій -- при повній чи частковій втраті працездатності; допомог -- при тимчасовій втраті працездатності та при безробітті. Добровільне страхування здійснюється через недержавні та відомчі пенсійні фонди і має додатковий характер.

Соціальне страхування як соціальна система, за твердженням В. Синявського, ставить за мету визначення і створення загальнонаціональних пріоритетів і механізмів реалізації законодавчо закріплених соціальних, правових і економічних прав та свобод, соціальних гарантій громадян, і формування органів управління всіх рівнів, інститутів, а також соціальних служб, що забезпечують певний рівень соціального захисту населення від дестабілізуючих чинників (інфляція, безробіття, падіння виробництва тощо), досягнення соціально припустимого рівня життя населення [10, с. 122].

Загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття -- система прав, обов'язків і гарантій, яка передбачає матеріальне забезпечення на випадок безробіття з незалежних від застрахованих осіб обставин та надання соціальних послуг за рахунок коштів Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття.

Страхуванню на випадок безробіття підлягають особи, які працюють на умовах трудового договору (контракту), включаючи тих, хто проходить альтернативну (невійськову) службу, працює неповний робочий день або неповний робочий тиждень та на інших підставах, передбачених законодавством про працю.

Об'єктом страхування на випадок безробіття є страховий випадок, із настанням якого у застрахованої особи (члена її сім'ї, іншої особи) виникає право на отримання матеріального забезпечення на випадок безробіття та надання соціальних послуг.[7, 11-12.]

Матеріальне забезпечення здійснюється у таких формах:

    - допомога по безробіттю, у тому числі одноразова її виплата для організації безробітним підприємницької діяльності; - допомога по частковому безробіттю; - матеріальна допомога у період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації безробітного; - матеріальна допомога по безробіттю, одноразова матеріальна допомога безробітному та непрацездатним особам, які перебувають на його утриманні; - допомога на поховання у разі смерті безробітного або особи, яка перебуває на його утриманні.

Соціальні послуги, які здійснюються за Законом "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" мають такі види:

    - професійна підготовка або перепідготовка, підвищення кваліфікації та профорієнтація; - пошук підходящої роботи та сприяння у працевлаштуванні, у тому числі шляхом надання роботодавцю дотації на створення додаткових робочих місць для працевлаштування безробітних та фінансування організації оплачуваних громадських робіт для безробітних; - інформаційні та консультаційні послуги, пов'язані з працевлаштуванням.[1]

Страхування на випадок безробіття здійснюється за наступними принципами :

Надання державних гарантій реалізації застрахованими особами своїх прав;

Обов'язковості страхування на випадок безробіття всіх працюючих на умовах трудового договору (контракту) та на інших підставах, передбачених законодавством про працю, а також добровільності такого страхування особами, які забезпечують себе роботою самостійно (члени творрчих спілок, творчі працівники, які не є членами творчих спілок), а також громадянами - суб'єктами підприємницької діяльності;

Цільового використання коштів страхування на випадок безробіття;

Солідарності та субсидування;

Обов'язковості фінансування Фондом загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття витрат, пов'язаних із наданням матеріального забезпечення у випадку безробіття, та соціальних послуг в обсягах, передбачених цим Законом;

Паритетності в управлінні страхуванням на випадок безробіття держави, представників зестрахованих осіб та роботодавців;

Диференціації розмірів виплати допомоги з безробіття залежно від страхового стажу та тривалості безробіття;

Надання на рівні не нижче прожиткового мінімуму, встановленого законом, допомоги з безробіття та матеріальної допомоги у період професійної підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації;

Законодавчого визначення умов і порядку здійснення страхування на випадок безробіття.[6, 169-170.]

До осіб, що підлягають страхуванню на випадок безробіття, належать:

    1. Особи, які працюють на умовах трудового договору (контракту), включаючи тих, котрі проходять альтернативну (невійськову) службу, а також тих, які працюють неповний робочий день або неповний робочий тиждень, та на інших підставах, передбачених законодавством про працю. 2. Особи, які набувають статусу застрахованої особи з дня укладання трудового договору. Саме тоді починається сплата страхових внесків, яка припиняється з дня припинення дії трудового договору.

Роботодавець набуває статусу платника страхових внесків до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття з дня реєстрації.

3. Особи, які підлягають страхуванню на випадок безробіття і яким видається свідоцтво про загальнообов'язкове державне соціальне страхування - єдине для всіх видів соціального страхування.

Порядок видачі та зразок свідоцтва про загальнообов'язкове державне соціальне страхування затверджуються Кабінетом Міністрів України.

До осіб, які не підлягають страхуванню на випадок безробіття, належать:

    1) працюючі пенсіонери та особи, в яких відповідно до законодавства України виникло право на пенсію; 2) іноземці та особи без громадянства, які тимчасово працюють за наймом в Україні, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України і згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Видами забезпечення є:

Допомога з безробіття, у тому числі одноразова її виплата для організації безробітним підприємницької діяльності;

Допомога з часткового безробіття;

Матеріальна допомога в період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації безробітного;

Метеріальна допомога з безробіття, одноразова матеріальна допоиога безробітному та непрацездатним особам, які перебувають на його утриманні;

Допомога на поховання у разі смерті безробітного або особи, яка перебувала на його утриманні.[6, 171.]

Видами соціальних послуг за Законом "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" та Законом України "Про зайнятість населення" є:

Професійна підготовка та перепідготовка, підвищення кваліфікації та профорієнтація;

Пошук прийнятної роботи та сприяння у працевлаштуванні, в тому числі шляхом надання роботодавцю дотації на створення додаткових робочих місць для працевлаштування безробітних та фінансування організації оплачуваних громадських робіт для безробітних;

Інформаційні й консультаційні послуги, пов'язані з працевлаштуванням.

Отже, виходячи із вищезазначеного, можна сказати, що роль соціального страхування відображає практичне застосування цієї економічної категорії та полягає в :

- забезпеченості стабілізації відтворювального процесу та економічній

Сталості в суспільстві;

    - оптимізації ресурсів, що спрямовані на організацію економічної безпеки; - раціоналізації формування та використання коштів, призначених для

Здійснення соціальних програм, первенцій тощо;

- в створенні додаткових джерел ресурсів для інвестування в економіку

Країни.

Похожие статьи




Сутність та необхідність соціального страхування на випадок безробіття - Фонд загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття

Предыдущая | Следующая