Вплив насилля на аудиторію, Психологічний аспект впливу сцен насилля на телеглядача - Насилля на сучасному телеекрані та його вплив на аудиторію (на матеріалі спецпроектів каналу СТБ)
Психологічний аспект впливу сцен насилля на телеглядача
Чи справді існує причинно-наслідковий зв'язок між віртуальним і реальним насильством? Позитивна відповідь на це питання передбачає, що надмір віртуального насильства ніби переливається - через механізми психологічного сприйняття - у реальність. Причому таке перетікання агресії здебільшого трактується як негативне. Розглядають чотири основних механізми у психології, через які це здійснюється: збудження, імітація, дизингібація (розгальмування) та десенсибілізація (втрата чутливості). Збудження Є першим серед цих механізмів і диктується особливостями фізіології і психології людини, яка переглядає насильницькі сцени. Щоправда, збудження може бути наслідком і еротичних або комічних сцен, передач на теми політики, спорту тощо. Наприклад, якщо підліток ще до включення телепередачі був злий на когось, то при перегляді кримінальної програми його збуджений стан, який лише частково викликаний змістом телепередачі, може перерости у сильний гнів по відношенню до телеперсонажів або подій, що відбуваються на екрані. Тому його реакція може бути агресивнішою, ніж до перегляду телепрограми, особливо якщо привід для агресії трапляється незабаром після перегляду. (Zillman, 1988, 2000).
Наступною є Імітація. Передбачається, що глядачі вчаться побаченим по телевізору моделям поведінки і самі іноді намагаються їх відтворювати. Це особливо стосується маленьких дітей, що ототожнюють себе з телевізійними персонажами і намагаються наслідувати їх. Мабуть, найгіршим проявом імітації або моделювання поведінки телеперсонажів вважаються жорстокі "злочини-копії" - згвалтування і навіть вбивства. Сенсаційний характер злочинів-копій привертає увагу преси і електронних ЗМІ, тому громадськості відома безліч подібних випадків. Проте насправді, за статистикою, злочини-копії здійснюються надзвичайно рідко. Мільйони телеглядачів, які дивляться ті ж самі фільми і кримінальні передачі, не відчувають спонуки до імітації побачених актів насильства. Це дозволяє зробити висновок про те, що здійснення або не здійснення телеглядачами злочинів-копій обумовлюється іншими чинниками, такими як характер людини (або схильність до агресії), душевний стан, врівноваженість і обставини особистого життя.
В ході експерименту, проведеного Альбертом Бандурою (Bandura, 1978, 1979, 1982, 1985), з'ясувалося, що діти імітують агресивну поведінку побаченого на екрані. Трьом групам дітей показували сцени різного змісту. Одній групі демонстрували, як б'ють і кидають велику надувну ляльку Бобо. Іншій групі показували фільми, що не містять насильства, третій контрольній групі взагалі нічого не показували. Потім дітей відвели в ігрову кімнату з безліччю забавок, серед яких була і лялька Бобо. Діти, які дивилися сцену биття ляльки, не тільки поводилися більш агресивно, але й фактично копіювали побачені дії. А. Бандура пояснив імітуючу поведінку частково ефектом дизингібіції (зняття гальм), частково - навчанням спостереження.
Потім виділяється Дизингібіція. Механізм дизингібіції пояснюється припущенням, що у міру звикання телеглядачів до сцен насильства і жорстокості, особливо насильства, виправданого ситуацією або санкціонованого суспільством, послаблюється стримуюча дія соціальних санкцій, спрямованих проти скоєння правопорушень. Дослідження показали, що глядачі дійсно поводяться агресивніше після перегляду фільмів (передач), де насильство представлене як санкціоноване, особливо якщо вони відчували гнів ще до початку перегляду. У ході одного з лабораторних експериментів учасників навмисно намагалися розгнівати, потім показували їм сцену насильства (боксерський поєдинок, що є санкціонованою формою насильства). Пізніше тим самим учасникам експерименту дозволяли застосувати електрошок до тієї людини, яка провокувала їхній гнів. Іншій групі учасників, теж добряче розгніваних, показували фільм (передачу), що не містить насильства, а учасників третьої, контрольної групи, не провокували. Дослідники виявили, що ті учасники, які дивилися боксерський матч, застосовували до свого кривдника сильніші електричні розряди, ніж ті, які дивилися фільм нейтрального змісту. Учасники першої групи, яких спочатку розсердили, а потім показали їм сцени насильства, поводилися найагресивніше. Дослідники вважали ці результати доказом того, що перегляд сцен санкціонованого насильства включає механізм дизингібіції, сприяючи агресивнішій поведінці.
Докази існування дизингібіції представлені також лонгитюдними дослідженнями. В ході одного з них учені вивчали звички більш ніж восьмисот восьмилітніх дітей щодо перегляду телепередач, а також рівень їх агресивності. Десять років потому, коли діти досягли повноліття (18 років), дослідники розшукали близько половини з них і зібрали додаткову інформацію, виявивши стійку позитивну кореляцію між переглядом сцен насильства в дитинстві і рівнем агресивності в зрілому віці (Еron, Huesmann, Lefkovitz, 1972).
Далі зазначається Десенсибілізація. За регулярного перегляду сцен насильства глядачі стають все менш сприйнятливі до жорстокості на екрані і з більшою готовністю приймають насильство в реальному житті. Вивченню цього ефекту були присвячені всього декілька досліджень, але дані двох лабораторних досліджень стали достатнім доказом, щоб підвищити вірогідність даної гіпотези. В ході одного з експериментів учені з'ясували, що діти, яким показували сцени насильства, менш схильні звертатися по допомогу до дорослих, стаючи свідками бійки між іншими дітьми. Інші учені виявили, що діти, які дивилися телевізор 25 і більше годин на тиждень, відчували менше фізіологічне збудження при перегляді сцен насильства, ніж діти, які дивилися телевізор менше чотирьох годин в тиждень.
Наступний механізм - Катарсис - заперечує причинно-наслідковий зв'язок між віртуальним і реальним насильством і, по-суті, стверджує протилежне: чим більше віртуального насильства, тим менше його в реальному житті. У цьому разі наче відбувається протилежний процес: віртуальне насильство ніби відсмоктує енергію реальності. Механізм катарсису, ймовірно, дозволяє глядачам давати безпечний вихід своїм агресивним імпульсам за допомогою перегляду або представлення сцен насильства і жорстокості. B 1950-х і 1960-х роках C. Фешбах (Feshbach, 1955, 1961) вперше виявив такі прояви катарсису в учасників його експериментів. Він відмітив, що індивіди здатні вивільняти агресію, не вдаючись до насильства, а тільки переглядаючи сцени насильства в уяві. B 1971 року C. Фешбах і P. Зінпр протягом шести тижнів проводили спостереження за поведінкою хлопчиків-підлітків в природній обстановці (у школі і вдома). Під час експерименту учені контролювали споживання телевізійного насильства. Вони виявили, що ті хлопчаки, які дивилися в основному програми, що не містять насильства, поводилися стосовно своїх однолітків агресивніше, ніж ті підлітки, які переглядали бойовики, що свідчить про ефект катарсису.
Слід зазначити, що всього декілька із сотень проведених експериментальних досліджень дали такі ж результати або підтвердили механізм катарсису. Не дивлячись на відсутність достатніх наукових доказів, значна частина широкої публіки вірить у те, що при перегляді сцен насильства і жорстокості діє саме ефект катарсису. Представники медіа-індустрії не проминають нагоди нагадати громадськості і її представникам про передбачувані переваги катарсису щоразу, коли робиться спроба суспільного або державного розслідування дії медіа-насилля.
Зважаючи на популярність теорії катарсису і недоліки емпіричних свідчень, що доводять реальність ефекту катарсису, дослідники не раз намагалися знайти такі умови, можливо, дуже обмежені, в яких можна спостерігати прояви катарсису. Наприклад, Б. Гантер (Gunter, 1980) припустив, що обмежений ефект катарсису обумовлюється певними когнітивними здібностями людини. Одне з досліджень показало, що люди з розвиненою уявою або фантазією здатні вивільняти гнів, що накопичився, при перегляді сцен насильства і жорстокості, тоді як інші індивіди, що не володіють такою яскравою уявою, не здатні пережити катарсис.
Похожие статьи
-
Сьогодні телебачення сконцентрувало, спресувало життя. Воно надає готові картинки, однакові для всіх і такі, що впливають на глядача в основному на...
-
Історія питання Формулювання поняття "насилля на екрані" у російській науці належить К. А. Тарасову: воно трактується дослідниками як аудіовізуальне...
-
Явище масової культури є не просто якимось різновидом "традиційної культури", але істотною зміною культури в цілому. Тобто, розвиток засобів масової...
-
На думку відомого американського телевізійного іміджмейкера Ліліан Браун, кольори в одязі для телестудії краще обирати в середині кольорового спектра....
-
Проблема теоретично-методологічного підгрунтя видавничої діяльності у сфері національної дитячої періодики є актуальною. На жаль, цієї теми в...
-
Формування іміджу ООН: тактико-стратегічний аспект (на матеріалі англомовних інформаційних статей)
Формування іміджу ООН: тактико-стратегічний аспект (на матеріалі англомовних інформаційних статей) Постановка проблеми. Сьогодні особливо актуальним є...
-
Біографія Одним з найталановитіших друкарів першої половини 17 ст. був Михайло Сльозка -- білоруський майстер, який пов'язав свою долю з книговиданням і...
-
Критерії відбору цифрового матеріалу - Літературне редагування
Цифрі споконвічно властива точність, узагальнення, сконцентрованість інформації. Рекомендується позначати в тексті однозначні числа, що стоять на початку...
-
Методика аналізу й оцінки фактичного матеріалу - Літературне редагування
Методика редагування грунтується на порівняльному аналізі й прийомі конкретизації, з урахуванням того, що являє собою фактичний матеріал: реалії...
-
Останнім часом реклама все більш агресивно втручається в наше життя і намагається стати невід'ємною його частиною. Вона поступово проникає в усі його...
-
Майстер-сторінки містять в собі елементи, що повторюються на багатьох сторінках. Вони потрібні для того, щоб полегшити і автоматизувати процес верстання...
-
Визначення, характеристика та особливості чуток в PR Інтерес до чуток носить невипадковий характер. Цей спосіб передачі інформації має тисячолітню...
-
До зовнішніх іміджевих характеристик такі дослідники як І. Головкова, В. Маценко та Е. Соловйов відносять: Уміння вибирати та носити одяг; Гарні манери...
-
До внутрішніх якостей телеведучого, як правило, відносять: Мистецтво подобатися людям ( уміння справляти гарне враження, маючи наявність позитивних...
-
При описі механізму реалізації культуроформуючих функцій журналістики неможливо пройти повз основні думки І. Гердера, що затверджував, що культура "надає...
-
Особливості жанрів газетної публікації - Функціонування нарису у друкованих ЗМІ Миколаєва
Текстові публікації в газеті розрізняються вмістом і формою. Один з важливих елементів форми публікації - її жанр. Під жанром журналістського твору...
-
Особливості конструктивно-композиційного вирішення журналу для дошкільників: єдність у різноманітності Навряд чи варто доводити, що будь-яке друковане...
-
Які моральні цінності пропонує молоді телебачення України
Актуальність дослідження полягає в тому, що сьогодні важливою темою медіа - середовища України стала інформаційна агресія, яка провокує моральний,...
-
Змістове наповнення видання " Казковий вечір" Найвідоміша дитяча українська газета "Казковий вечір". Це дитяча щотижнева повнокольорова газета, що...
-
Програма дослідження 1. Проблема дослідження. 2. Мета та завдання дослідження. 3. Об'єкт і предмет дослідження. 4. Проведення дослідження 5. Результати...
-
Комунікативний телеведучий імідж Дизайн студії - один із тих складників, що візуально формують імідж ведучого. Вдалий дизайн студії може підкреслювати...
-
Каналы выхода на различные аудитории общественности - Связи с общественностью
Виды СМИ, используемых в ПР: Традиционная почта при использовании массовых рассылок (direct та/у. Телефон. Факсимильный аппарат (факс). Электронная почта...
-
Проведенный анализ российского телевидения показывает, что неизменным остается доминирование развлекательного типа вещания на основных российских...
-
Використання матеріалів газетної періодики другої половини XIX
Використання матеріалів газетної періодики другої половини XIX початку XX ст. в дослідженні повсякденності грецького населення Північного Приазов'я Для...
-
Комунікативний стиль телеведучого - це система засобів спілкування, що використовується комунікатором при створенні ситуації спілкування з глядачем і має...
-
Публіцистичний стиль посідає особливе місце в системі стилів літературної мови, оскільки в багатьох випадках він повинен переробляти тексти, створені в...
-
Глядач як пасивний партнер по спілкуванню вступає в акт телекомунікаціі завдяки декодуванню, сприйняттю та розумінню авторського образу, закладеного в...
-
Если средствами пражурналистской деятельности преимущественно были устные и письменные формы сообщения, то собственно журналистика прямо связана с...
-
Аналіз видання та його технічна характеристика - Технологія поліграфічного виробництва
Було проаналізовано видання "Маркетингова цінова політика", його технічні характеристики занесені до таблиці 1.1. Таблиця 1.1 - Технічна характеристика...
-
У підрозділі 2.3. "Репортаж-розслідування і форми його подання" детально аналізується розвиток у сучасних соціально-економічних реаліях...
-
У підрозділі 2.2. "Трансформація розвитку репортажного жанру та його різновиди: традиції і новаторство" значну увагу приділено інноваціям у тематичному...
-
Новини "Тайм-аут" створюються, відтворюються зберігаються у звуковому редакторі Sound Forge. Ця звукова програма використовується при створенні всіх...
-
Вплив новітніх інформаційних технологій на розвиток періодичних видань та шляхи удосконалення періодичних видань періодичне видання документ В кінці ХХ...
-
Правовые аспекты новостного жанра - Новостной жанр
Правовая грамотность является одним из непременных атрибутов профессионализма для журналиста-новостника: он постоянно находится в гуще общественной...
-
У час активної інформаційної агресії щодо України з боку Російської Федерації, російські Інтернет-ресурси активно подають пропагандистські матеріали про...
-
Радиовещание в системе современных каналов коммуникации
Радиовещание в системе современных каналов коммуникации У истории XX века практически нет иного столь яркого примера взаимодействия и взаимовлияния, как...
-
Сучасний репортаж у пресі: його різновиди - Жанри і жанроутворення
Репортаж - один із найскладніших журналістських жанрів, настільки поліфонічний, що має безліч дефініцій, кожна з яких далеко не повною мірою визначає...
-
Намеренные ошибки в интерпретации социологических данных Социология и журналистика на первый взгляд находятся очень далеко друг от друга, но на самом...
-
Блогова журналістика як черговий крок розвитку інтернет-ЗМІ (на прикладі порталу "Українська правда") Громадянську журналістику можна назвати новим...
-
Вимоги до фактичного матеріалу - Літературне редагування
Обробка таблиць. Таблиця - форма систематизації фактичного матеріалу, широко застосовувана сучасними засобами масової інформації. Газети зазвичай...
Вплив насилля на аудиторію, Психологічний аспект впливу сцен насилля на телеглядача - Насилля на сучасному телеекрані та його вплив на аудиторію (на матеріалі спецпроектів каналу СТБ)