Військова преса в окупації - Видавнича діяльність українців на окупованій території під час ІІ Світової Війни
У зв'язку з початком збройного етапу боротьби на ПЗУЗ з'явилася т. зв. військова преса.
Військові часописи періоду німецької окупації представлені насамперед журналом Головної команди УПА "До зброї" (1943-1944), виданням політвідділу УПА "Інформації з фронту УПА" (1944), гумористичним часописом "Український Перець" (1943-1945), а також газетами "Наш фронт" (1943) та "Інформатор" (1942-1943). Газети висвітлювали завдання і цілі УПА, друкували накази і розпорядження військової команди, інформували про бойові дії перших повстанських загонів. У 1943-1944 роках за цю роботу відповідав Яків Бусел - 'Галина', який не лише очолював політвиховний відділ КВШ УПА-"Північ", але й був редактором усіх підпільних видань на ПЗУЗ. Роль кореспондентської сітки виконувала Українська пресова служба (УПС), створена при УПА у вересні 1943 року. Структура і діяльність УПС були побудовані за аналогією до Пресової квартири УСС. Головній станиці УПС підпорядковувалися станиці при відділах УПА, що складалися з 3 або 5 осіб під орудою політвиховника відділу. Члени УПС проводили роботу за чотирма основними напрямами: пропагандивним, мемуаристичним, мистецьким, архівним. Друк літератури не входив в обов'язки членів УПС, хоча "Інструкція в справі Української Пресової Служби при УПА" зазначає, що "поможності і в міру потреби може станиця УПС видавати власну таборову газету, листівки і фахові випуски".
З метою протиставитися німецькій і радянській пропаганді керівництво ОУН(б) подбало також про організацію мережі часописів інформативного плану. У 1942-1943 роках при ГОСП видавався "Вісник Української Інформаційної Служби", а на нижчих рівнях - "Інформатор" (1942-1943) і "Радіоінформатор" (1943-1944). Інформаційні структури УПС при УПА видавали "Новинки з фронтів" або "Новини" (жовтень-грудень 1943; січень 1944), "Вісті з фронту УПА" (1943), "Новинки" (серпень-жовтень 1943), "Тижневий огляд воєнних і політичних подій" (жовтень 1943), "Наш фронт" (серпень 1943) тощо. Ці видання мали величезний попит і серед членів організації, і серед цивільного населення, позбавленого об'єктивних джерел інформації. Зацікавлення насамперед викликали публікації про події в Україні і світі, замовчувані режимною пресою, про боротьбу УПА.
Надзвичайно популярною в цей період стала гумористична преса, якій Провід надавав усе більшого значення: "Корисним способом політичної пропаганди є гумористична преса, бо батіг сатири має великий вплив (гумористичною пропагандою висміюємо противника, висміюємо слабі місця своїх і одночасно чужих)".
У лютому 1943 року починає виходити гумористично-сатирична газета "На злобу дня", на сторінках якої розміщували анекдоти, коломийки, вірші та пісні пародійного змісту, вістря сатири автори спрямовували як проти фашистських окупантів, так і проти своїх політичних противників із табору ОУН(м). Серед періодичних видань переважали місячники, а також піврічники. Щоденними були тільки невеличкі за обсягом інформаційні бюлетені. Втім, майже всі часописи виходили нерегулярно. Непоодинокими були випадки, коли видання, задумане як тижневик, через певні труднощі з'являлося тільки раз у місяць, чи навіть у рік. Повідомлення на сторінках підпільної преси про вимушену перерву в роботі того чи того друкованого органу було звичайним явищем. Наприклад, редакція газети "Стрілецькі вісті" у № 25 від 4 вересня 1944 року опублікувала інформацію про вимушену двомісячну перерву у виданні газети, пов'язану зі складними воєнними обставинами під час переміщення лінії фронту.
Навіть офіціоз Проводу ОУН(б) журнал "Ідея і чин" виходив нерегулярно. Через втрату організаційних зв'язків після наскоку більшовиків на друкарню Проводу ОУН СД і знищення частини матеріалів до № 10 вийшла плутанина з нумерацією останніх чисел журналу (існують № 10 і № 10-11 за 1946, два різних № 11 за 1947). Однак, незважаючи на численні труднощі ідейно-політичного й технічного характеру, кількість часописів швидко зростала. Впродовж 1942 року ОУН(б) уже кольпортувала близько 15 газет і журналів, у 1943 - більше 30, а протягом 1944 - понад 40. Не менше уваги друкові підпільної літератури приділяли в середовищі ОУН(м). Доповідаючи на "травневій" конференції (Почаїв, 24-25 травня 1942) про стан забезпечення націоналістичною літературою східноукраїнських земель, референт пропаганди ПУНу Олег Штуль - 'Шуляк' наголосив: "[...] українська книжка стає незаступимою зброєю в нашій боротьбі. Цю книжку ми мусимо для населення України здобути: видрукувати на місці, привезти з інших українських теренів, привезти зі Західної Європи, так чи сяк, але вона мусить бути".
На початку 1942 року члени цього відламу також приступи ли до налагодження підпільної пропагандивно-видавничої мережі. Згідно з "Інструкцією на час подій" (розділ "Пропаганда") Головному референту підпорядковувалося Крайове пропагандивне керівництво, при якому мав існувати інститут націології, де "працюють науковці, які розробляють всю суму проблем націоналістичної ідеології". На рівні області мали існувати пропагандивні інспекторати - "референт пропаганди, два субреференти і ланка найдосвідченіших, найталановитіших інтелектуально і найбільш сильних пропагандистів і теоретиків пропагандивної роботи". Члени інспекторату мали право виготовляти пропагандивну літературу і друкувати її, тоді коли на нижчих ланках її лише розмножували та розповсюджували.
Субреференти займалися справою технічного облаштування друкарень. Проте добре продумана пропагандивно-видавнича структура ОУН(м) у більшості випадківтак і залишилася на папері, оскільки лідери ПУНу не наважилися розгорнути боротьбу на всю широчінь. Підпільний видавничий сектор цього відламу організації представлений лише кількома друкарнями, які справляють враження розрізнених осередків. Їхні працівники не мали у своєму розпорядженні потужної друкарської техніки, а послуговувалися переважно циклостилями, склографами, друкарськими машинками. Невелика циклостильова друкарня була облаштована навесні 1942 року в Києві, проте вже у жовтні її викрило гестапо. Ще одна підпільна друкарня ОУН(м) під контролем Ярослава Самотовки так само недовго працювала у м. Дніпропетровську. Друкарську техніку (циклостиль) мали у своєму розпорядженні учасники перших повстанських відділів ОУН(м) на Волині, які впродовж 1942 року редагували військово-інформативне видання "Бойові [Боєві] вісті".
Похожие статьи
-
Структура і принципи роботи пропагандивних осередків неодноразово змінювались. У квітні 1944 року, готуючись до боротьби з радянським режимом,...
-
Висновки - Видавнича діяльність українців на окупованій території під час ІІ Світової Війни
Таким чином, упродовж німецької окупації ОУН(м) видавала в підпіллі лише 7 часописів: "Вісник" (орган ПУНу, 1941), "Сурма" (київський варіант)...
-
Видавничий підпільний військовий преса Визначившись з основними завданнями за нових обставин, ОУН узялася до створення центральних видань. Першим...
-
Адміністративні заборони та утиски з боку німецької влади змусили керівників ОУН уже в липні 1941 року шукати підпільних шляхів друку літератури....
-
Видавнича діяльність князя Острозького - Книгодрукарство в Україні у ранньоновий час
Попри початкові успіхи Івана Федорова, вести самостійну друкарню йому було нелегко. Хоч друкареві не відмовляли в кредиті, а суми боргів і зобов'язань...
-
Преса не раз доводила, що вона насправді є потужною громадською силою, через інформування суспільства активно впливає на формування політичної свідомості...
-
Формування інформаційного простору в Німеччині напередодні та в роки Другої світової війни
З приходом до влади у Німеччині націонал-соціалісти, щоб закріпити свої здобутки почали формувати інформаційно-ідеологічний простір, головною функцією...
-
Новітня жіноча преса кінця ХІХ
Преса в усі часи відігравала значну роль в суспільному житті. Коли ж вести мову про українську пресу кінця ХІХ - початку ХХ століття, зокрема жіночу...
-
Сучасна масово-інформаційна ситуація
Сучасна масово-інформаційна ситуація Масово інформаційна ситуація в Україні сьогодні відзначається рухливістю й динамізмом, що загалом відбиває зміни й...
-
Видова та типологічна класифікація періодичних видань Необхідність та потреба в забезпечені соціуму інформацією призвела до виникнення та розвитку...
-
Корпоративна преса. Визначення та функції Корпоративна газета як вид виникла однією з перших в системі вітчизняної періодичної преси. За два з половиною...
-
Соціальна інформація - Журналістика як масово-інформаційна діяльність
Продемонструємо процес творення масової інформації на прикладі від протилежного. У всеукраїнському тижневику "Наша газета +" 27 листопада 1999 р. на...
-
Журналістика як масово-інформаційна діяльність - Журналістика як масово-інформаційна діяльність
Журналістика масовий інформація новина Сьогодні в суспільній думці з терміном "журналістика" конкурують терміни "органи (засоби) масової інформації" і...
-
Періодичні видання першої половини XIX - початку XX ст. в Україні. Загальний огляд
У джерельній базі з історії України провідне місце займають періодичні видання, основними різновидами яких є газети та журнали. Їх специфічними рисами є...
-
Висновок - Періодичне видання, як вид документа
Отже, періодичне видання - серійне видання, що виходить через визначені проміжки часу з постійним для кожного року числом номерів (випусків), без...
-
Відомості про редакцію Регіональний тижневик "Донецкие новости" - перше незалежне видання в Донецькій області; заснований 3 грудня 1990 року. Нині...
-
ВСТУП - Жанри і жанроутворення
Система жанроутворення в сучасній пресі являє собою надзвичайно складну, динамічну, часом малопрогнозовану організацію творчого процесу, що має на меті в...
-
Журнал "Женское дело" (1899-1900) як перше російське "ідейне" періодичне видання для жінок
У статті аналізуються типологічні особливості, структура та редакційна політика журналу "Женское дело" як першого російського "ідейного" жіночого видання...
-
У вступі висвітлено актуальність теми дослідження, ступінь розробленості проблематики, сформульовано мету і завдання роботи, охарактеризовано об'єкт,...
-
Основний зміст роботи - Становлення і розвиток західноукраїнської молодіжної преси 1900-1939 років
У "Вступі" обгрунтовано вибір теми дисертаційної роботи, її зв'язок із науковими темами кафедри української преси факультету журналістики, Інституту...
-
1. Каталог "Книги в продажу" 2. Каталог наявності книг на книжковій базі 3. Книга поіменного обліку видань певного видавництва 4. Календар новинок...
-
Спочатку визначимо, що ж таке "дитяча періодика". Це масив періодичних видань, створених спеціально для дитячої читацької аудиторії з урахуванням вікової...
-
Замітка в районній пресі: основні змістово-жанрові форми Керуючись завданнями роботи, проблему жанрової адекватності замітки в районній пресі дослідимо...
-
У підрозділі 5.2. "Графічне оформлення як оптимізація подання інформаційного та аналітичного текстів" значну увагу приділено методам графічного подання...
-
Актуальність теми дослідження. Молодіжна преса 1900-1939 рр. є важливою складовою української журналістики, чинником українського національного життя на...
-
Корпоративні ЗМІ, як формування іміджу - Корпоративні ЗМІ
Людина - істота, яка завжди бажає кращого. Організувавши свій бізнес, він розуміє, що зараз добре, але якщо зробити те і те, буде значно краще. Для...
-
Існує ряд характерних ознак, якостей, які визначають схожість і відмінності видів і типів журналів. Висхідним явищем у цьому процесі є соціальні чинники,...
-
Вступ - Роль журнальних видань у формуванні державного мислення
Бурхливий розвиток засобів масової комунікації, зумовлений демократичними змінами в нашій країні, лібералізацією суспільних процесів, відсутністю...
-
Резюме - Приватне підприємство з реалізації видавничої продукції
Цей проект передбачає появу і функціонування в Україні дитячого журналу "Пелікан". "Пелікан" - пізнавальний журнал для дітей віком 5-7 років та їхніх...
-
Замітка в районній пресі: основні змістово-жанрові форми Керуючись завданнями роботи, проблему жанрової адекватності замітки в районній пресі дослідимо...
-
На початку проголошення незалежності України газети для дітей частково переважали над журнальними виданнями (ситуація змінилася згодом), хоча не всі...
-
Окремі питання управління пресою українських збройних формувань 1919 року
У процесі реформування Збройних Сил України одним із дискусійних є питання ведення виховної роботи серед особового складу. Існування виховних структур в...
-
Організаційні аспекти функціонування православної періодики Харківської єпархії (1862-1917 рр.)
Організаційні аспекти функціонування православної періодики Харківської єпархії (1862-1917 рр.) Церковна періодика Російської імперії другої половини ХІХ...
-
Сучасні тенденції в захисті національних медіапросторів від російської пропаганди
Сучасні тенденції в захисті національних медіапросторів від російської пропаганди Незважаючи на наявність у багатьох провідних держав різноманітних...
-
Домисел і вимисел у сучасній журналістиці. Поняття факту - Жанри і жанроутворення
Загальноприйнятим є постулат, що журналісту, на відміну від письменника, має право на домисел, але не вимисел. Вимисел при цьому трактується як абсолютно...
-
Історичні засади виникнення преси українських військових формувань
Шлях, який пройшла Україна до своєї незалежності, був довгим і складним. Українська військова преса є важливою і невід'ємною частиною української...
-
Релігійна тематика у радянській історіографії завжди перебувала на особливому становищі, це було визначено антирелігійною, антицерковною політикою...
-
У підрозділі 5.3. "Форми і методи професійної творчої підготовки і перепідготовки журналістів" розглядається дуже важлива проблема підготовки і...
-
Історіографія виникнення дитячих видань Кількість періодичних видань для дітей у державі свідчить про рівень її цивілізованості, культури, інтелекту, а...
-
ІНФОРМАЦІЙНА ДІЯЛЬНІСТЬ ХРИСТИЯНСЬКИХ КОНФЕСІЙ СУЧАСНОЇ УКРАЇНИ У ТЕЛЕВІЗІЙНОМУ ПРОСТОРІ: ФУНКЦІОНАЛЬНІ, ЖАНРОВІ, ЗМІСТОВІ ВИМІРИ Постановка проблеми у...
Військова преса в окупації - Видавнича діяльність українців на окупованій території під час ІІ Світової Війни