Висновки - Видавнича діяльність українців на окупованій території під час ІІ Світової Війни

Таким чином, упродовж німецької окупації ОУН(м) видавала в підпіллі лише 7 часописів: "Вісник" (орган ПУНу, 1941), "Сурма" (київський варіант) (1941-1944), "Вісті з краю" (1941), "Бюлетень" (1943), "Інформативний листок" (1943), "Вістки" (видання Рогатинської округи, 1944), "Бойові [Боєві] вісті", а також передруковувала закордонні організаційні видання "Розбудова Нації" (1941-1942), "Сурма" (1941-1944) і "Український націоналіст" (1941-1943). Численнішими були листівки: "Народження нового Українця!" (1942), "Українці!" (1943), "Мужі і жінки України!" (1943), "Український селянине!" (1943), "Українська молоде!" (1943), "У великий день 1 Листопаду" (1943), "Застановімося доки не пізно" (1943), "До націоналістів під проводом Бандери" (1943), "Осторога" (1943), "Українці!" (1944), "До українців Холмщини" (1944), "Нація борців - нація перемоги" (1944) та ін. Певну кількість літератури члени ОУН(м) привозили з-за кордону (календарі-альманахи "Сурма" і "Наступ", брошури 'Д. Кардаша' "Євген Коновалець", Ткачука "Український націоналізм", М. Сціборського "Націократія", 'Наддніпрянця' "Шлях нації" тощо), але це не впливало суттєво на стан речей.

Лідерство ОУН(б) у видавничій і державотворчій роботі загалом було досить дошкульним для членів ОУН(м). Вони, фактично, рухалися по слідах своїх опонентів, що ставило їх у двозначне становище і ускладнювало роботу. Передбачаючи ситуацію на українських землях, Андрій Мельник видав особисті вказівки керівникам похідних груп, у яких заборонив вступати в полеміку з опозицією "дорогою летючок чи взагалі друкованого слова", проте, заставши землі, "опановані диверсією", члени ОУН(м) розгорнули широку антибандерівську пропаганду, звинувачуючи керівників ОУН(б) у безвідповідальності, авантюризмі, кар'єризмі, братовбивстві і навіть агентурній праці на користь Москви. Полеміка затягнулась і справляла негативне враження на українське громадянство, викликаючи недовіру до обох відламів організації. Особливо негативні наслідки вона мала на східноукраїнських землях, де її можна прирівняти до політичного самогубства, однак ні керівництво ОУН(б), ні члени ПУНу не зуміли знайти шляхів до порозуміння. Виготовлення націоналістичних друків, що сіяли "ненависницькі та ворожі щодо німців тенденції", було надзвичайно дошкульним для німецької окупаційної влади, яка намагалася нейтралізувати вплив друкованої пропаганди ОУН на українське населення всіма можливими засобами. Проте арешти і розстріли кольпортерів, а також причетних до друку літератури осіб не дали жодних результатів. Будучи неспроможними впливати на хід пропагандивної кампанії ОУН(б), німці поставили собі за мету дискредитувати лідерів організації, звинувативши їх у співпраці з більшовиками. У німецькій провокативній листівці "Слухай, український народе!" зазначалося, що Москва дає накази ОУН і що в руках СД є документи, які засвідчують співпрацю лідерів ОУН із кремлівськими верховодами. Проте мотиви цієї акції виявилися настільки прозорими, що більше нашкодили її організаторам, - ОУН(б) натомість здобула собі авторитет сили, з якою не здатні впоратися німецькі служби безпеки.

Тож, радянсько-німецька війна виявилася значно складнішим випробуванням для ОУН, ніж очікували її керівники. Помилковий вибір союзників, незнання політичних запитів і психології східноукраїнських мас, внутрішньоорганізаційні непорозуміння значно зменшували здобутки організації. Не зумівши подолати навіть організаційних проблем, ОУН(м) з приходом радянських військ згорнула свою діяльність на українських землях, у тому числі й видавничу. Натомість ОУН(б) не лише встановила у своїх лавах зразкову дисципліну, але й виявила величезний інтелектуальний потенціал, що допомогло їй втриматися на поверхні українського політичного життя та підняти маси до боротьби. Упродовж 1941-1944 років члени ОУН(б) створили розгалужений видавничо-пропагандистський сектор, який дав змогу надалі розгорнути роботу на повну потужність.

Похожие статьи




Висновки - Видавнича діяльність українців на окупованій території під час ІІ Світової Війни

Предыдущая | Следующая