Вибір зварювальних матеріалів - Технології зварювання кронштейну

Обираючи спосіб зварювання необхідно проаналізувати багато факторів, таких як матеріал деталі, його механічні властивості, товщина, вимогова якість зварних з'єднань, умови подальшої експлуатації, просторове положення при зварюванні, можливості механізації процесів зварювання.

Таблиця 2. 3- Типові параметри режиму зварювання в С02

Діаметр дроту, мм

Зварювальний струм, А

Швидкість подачі дроту

М/год

Напруга на дузі, В

Витрата

Газу,

Л/хв

Виліт дроту, мм

0,8

50--110

Встановл. підбором під режим

18--20

5--7

6--12

1,0

70--150

19--21

7--9

7--13

1,2

90--230

21--25

12--15

8--15

1,6

150--300

23--28

12--17

13--20

Зварювання у вуглекислому газі роблять майже у всіх просторових положеннях, що дуже важливо при виробництві будівельно-монтажних робіт. Зварювання здійснюють при живленні дуги постійним струмом зворотної полярності. При зварюванні постійним струмом прямої полярності знижується стабільність горіння дуги, погіршується формування шва й збільшуються втрати електродного металу на вигар і розбризкування. Однак коефіцієнт наплавлення в 1,6...1,8 рази вище, ніж при зворотній полярності.

Іншим способом по універсальності є зварювання в середовищі СО2 і його сумішах з киснем дротом суцільного перетину.

Основні переваги зварювання у захисних газах:

    - продуктивність у 2,5 рази вища, ніж при РДЗ; - простота механізації та автоматизації; - можливість зварювання в різних просторових положеннях; - доступність процесу зварювання металу широкого діапазону товщин; - можливість спостереження за утворенням шва; - відсутність операцій засипання та прибирання флюсу.

Недоліки зварювання в захисних газах:

    - відкрита дуга підвищує небезпеку ураження зору світловим випромінюванням; - необхідний захист зони зварювання від протягів, що ускладнює використання способу в монтажних умовах і на відкритих ділянках: - втрати металу на розбризкування; - наявність додаткової газової апаратури.

Чимало переваг має спосіб дугового зварювання під флюсом, але його застосування неможливе через те, що конструкція зварюється із кантуванням, багато швів є короткими, чим автоматизація ускладнена.

Більш механізованим способом є зварювання в середовищі захисних газів дротом суцільного перетину. Цей спосіб за об'ємом застосування серед всіх способів зварювання плавленням займає перше місце.

Вуглекислий газ ефективно зв'язує в газовій фазі водень, тому при цьому способі ймовірність утворення пор мінімальна, можлива лише при погіршенні газового захисту або недбалій обробці поверхні металу та зварювальних матеріалів. Унаслідок більш концентрованого розподілу теплоти дуги шва, виконані в захисних газах плавкими електродами мають менше відношення ширини шва до його глибини в порівнянні з швами, виконаними ручним зварюванням і зварюванням під флюсом. Це дозволяє при зварюванні в захисних газах дещо економити присадковий матеріал та зменшувати зону термічного впливу дуги та зварювальних деформацій. Відсутність операцій по видаленню шлакової кірки зменшує трудомісткість робіт та покращує зовнішній вигляд зварного шва.

Зварювання у середовищі захисних газів виконується на постійному струмі зворотної полярності, тому що цей параметр забезпечує найбільшу стабільність горіння дуги.

Однак ця технологія має суттєвий недолік - підвищене розбризкування, внаслідок чого зростають витрати на операції по зачищенню шва та пришовної зони.

Для виконання зварного з'єднання мені необхідно підібрати зварювальний матеріал.

Матеріали для зварювання мають важливе значення при зварюванні конструкцій. Оскільки саме вони мають можливість отримати якісні та працездатні шви з необхідним хімічним складом і механічними властивостями.

Для забезпечення стійкості швів проти утворення тріщин і збереження високої пластичності металу шва, зварювальні матеріали повинні містити менше вуглецю, ніж основний метал, що компенсується додатковим легуванням шва кремнієм і марганцем. Механічні властивості металу біляшовної зони порівняно з основним металом можуть відрізнятися через незначне зміцнення металу в зоні перегріву. При зварюванні киплячих і напівспокійних (старіючих) сталей на ділянці рекристалізації біляшовної зони можливе зниження ударної в'язкості. Метал біляшовної зони багатошарових швів крихкіший від металу одношарових.

Зварювання низьковуглецевих сталей виконується без попереднього підігріву і наступної термообробки.

До зварювальних матеріалів при п/автоматичному зварюванню в захисних газах ставляться захисні гази й зварювальні дроти.

Сталевий зварювальний дріт, призначений для зварювання й наплавлення, виготовляється за ДСТ 2246-70.

Стандартом передбачається 77 марок зварювального дроту різного хімічного складу: 6 марок дроту, 30 марок легованого дроту й 41 марка високолегованого дроту.

У легованому дроті втримується від 2,5 до 10 % легуючих компонентів, у високолегованої - понад 10 %.

Тому що обрана конструкція виготовлена з сталі 09Г2С, зварюють її стандартним дротом марки Св08Г2С.

Зварювання у вуглекислому газі, завдяки його дешевині, набуло великого застосування при виготовленні й монтажі різних будівельних конструкцій низьколегованих сталей. Вуглекислий газ, що подається в зону дуги, не є нейтральним, тому що під дією високої температури він переходить на оксид вуглецю й вільний кисень. При цьому відбувається часткове окислювання розплавленого металу зварювальної ванни й, як наслідок, метал шва виходить пористим з низькими механічними властивостями. Для зменшення окисної дії вільного кисню застосовують електродний дріт з підвищеним змістом домішок (марганцю, кремнію). Шов виходить з гарними механічними властивостями.

Вуглекислий газ С02 (ДЕРЖСТАНДАРТ 8050--85) не має кольору й заходу. Одержують його з газоподібних продуктів згоряння антрациту або коксу, при випалі вапняку й т. д. Поставляється в зрідженому (рідкому) стані в балоні типу А місткістю 40 л, у який при максимальному тиску 7,5 МПа вміщається 25 кг вуглекислоти (при випарі утвориться близько 12 750 л газу). Для цілей зварювання використовують зварювальну вуглекислоту. Чистота вуглекислоти першого сорту повинна бути не менш 99,5 %, а вищого сорту -- 99,8 %. Балони з вуглекислотою офарблюють у чорний колір з жовтим написом "зварювальний". Застосовується при зварюванні деяких конструкційних і спеціальних сталей.

Для зниження вологості вуглекислого газу рекомендується встановити балон вентилем долілиць і після відстоювання протягом 10...15 хв обережно відкрити вентиль і випустити з балона вологу. Перед зварюванням необхідно з нормально встановленого балона випустити невелика кількість газу, щоб видалити повітря, що потрапило в балон. Частина вологи затримується у вуглекислоті у вигляді водяних пар, погіршуючи при зварюванні якість шва. Крім того, при виході з балона, від різкого розширення відбувається зниження температури вуглекислоти й волога, відкладаючи в редукторі, забиває канали й навіть повністю закриває вихід газу. Для попередження замерзання вологи між балоном і редуктором установлюють електричний підігрівник.

Остаточне видалення вологи після редуктора виробляється спеціальним осушувачем, наповненим прожареним мідним купоросом, хромистим кальцієм або іншою осушувальною речовиною.

Похожие статьи




Вибір зварювальних матеріалів - Технології зварювання кронштейну

Предыдущая | Следующая