Технологія корекції порушень постави дітей молодшого шкільного віку з послабленим зором в процесі адаптивного фізичного виховання - Корекція порушень постави дітей молодшого шкільного віку з послабленим зором засобами фізичного виховання

Представлені результати формуючого експерименту.

Теоретичні відомості стали підгрунтям інформаційно-навчального (теоретичного) блоку і використовувались протягом усього експерименту, маючи на меті, забезпечити школярів необхідними знаннями з питання формування правильної постави. До данного блоку увійшли короткі (5-7 хвилин) та теоретично нескладні для даного віку розповіді та бесіди, які необхідно проводити раз на 2-3 тижні як в урочний час (бесіди, проведені вчителем фізичного виховання), так і в позаурочний (за сприяння вихователів, закріплених за класом, або батьків, якщо діти не проживають в інтернаті).

Блок формування навички правильної постави та вдосконалення вертикальної стійкості тіла. На вступному етапі технології ми пропонуємо використовувати "полегшені" вихідні положення - "лежачи" та "стоячи біля стіни". На корекційному етапі нами запропоновано "ускладнення" вправ для формування навички правильної постави за рахунок зміни вихідних положень, а також використання спеціального інвентарю (дерев'яного або гумового кільця, мішечка з піском).

На підтримуючому етапі комплекси вправ для формування навички статодинамічної постави були використані вправи з утримання правильного положення тіла під час ходьбі по прямій та зі змінами напряму руху.

У розробленій технології ми приділяли велику увагу вправам на розвиток вертикальної стійкості тіла дітей. Більшу частину даного блоку становлять доступні та нескладні вправи. Це дозволяє застосовувати їх у підготовчій частині уроку, під час розминки та підготовки до основної частини уроку.

Особливістю корекційно-профілактичного блоку був диференційований підбір комплексів вправ залежно від особливостей формування вертикальної стійкості тіла, кінематики ходьби дітей з послабленим зором. Нами також враховувалися особливості біогеометричних характеристик ОРА при порушенні постави у фронтальній площині (сколіотична постава): кути нахилу голови (1), зору (2), асиметрії лопаток (4) та кут нахилу тулуба відносно вертикалі.

Блок "рухливі та сюжетні ігри" використано у нашій технології для закріплення навички статодинамічної постави, покращення просторової орієнтації тіла школярів та емоційного забарвлення заняття.

Блок "моніторингу стану моторики" передбачає детальне обстеження соматометричних і соматоскопічних показників фізичного розвитку та статодинамічної постави дітей молодшого шкільного віку з послабленим зором.

Включення до складу технології блоку аудіо-програми "Школа постави" обумовлено тим, що компенсація порушень зору відбувається, зокрема, за рахунок слуху, а необхідною умовою ефективного виконання вправ молодшими школярами з послабленим зором є навчання поєднанню м'язових відчуттів зі звуковим фоном. Реалізація звукового супроводу при виконанні комплексів вправ можлива при використанні "озвучених" м'ячів, оплесків, музики.

Підбір музики для аудіо-програми "Школа постави" здійснювала старший концертмейстер кафедри хорового диригування та методики музичного виховання Вінницького державного педагогічного університету ім. М. М. Коцюбинського, О. Л. Мамонтова.

Запис тексту для програми проводився у такій послідовності: текст розповіді "Правильна постава - секрет краси та здоров'я", текстовий компонент комплексів корекційно-профілактичних вправ, невеличкі музичні сюжети для використання під час проведення "Фестивалю постави".

Слід зазначити, що застосування розробленої аудіо-програми "Школа постави" у складі корекційної технології розглядалося нами, як ефективний засіб естетичного виховання та розвитку творчих здібностей, формування особистості, збагачення інтелектуальної сфери дитини.

Під час виконання вправ та проведення рухливих ігор у межах фізкультурних свят (розроблений нами "Фестиваль постави") діти не лише зміцнюються фізично, але й отримують уявлення про моральні поняття: чесністіь, доброзичливість, відповідальність, етику поведінки тощо, в той же час проведення "Фестивалю постави" є своєрідним контрольним етапом використання технології корекції порушень постави у межах навчальної чверті та семестру.

Розроблена нами технологія розрахована на чотири навчальні чверті (2 семестри) ? 9 місяців. Заняття проводилися два рази на тиждень на уроках фізичної культури, під час фізкульт-хвилинок та при проведенні гімнастики до занять і у вільний час дітей протягом дня. Уроки тривалістю 45 хвилин проводились під керівництвом вчителів фізичного виховання, яким попередньо були надані усі матеріали корекційної технології. Реалізація комплексів під час фізкульт-хвилинок проводилась спільно зі вчителями, які керують предметними уроками, а проведення ранкової гігієнічної гімнастики здійснювалося наставниками груп, яким були надані необхідні матеріали. Використання дітьми рухливих ігор та комплексів вправ корекційної технології під час самостійних занять (у вільний від навчання час) заохочувалось вихователями та наставниками груп, які були попередньо проінструктовані.

Для визначення ефективності запропонованої технології був проведений порівняльний педагогічний експеримент, для проведення якого були сформовані контрольна (КГ) і експериментальна (ЕГ) групи, до складу яких входили по 11 школярів з послабленим зором 9-річного віку з порушеннями постави у фронтальній площині (сколіотична постава). Школярі КГ та ЕГ не мали статистично вірогідних відмінностей за показниками, що вивчалися (p>0,05).

Заняття з фізичного виховання в КГ будувалися відповідно до програми з фізичного виховання, яка використовується у практиці навчального процесу спеціальних шкіл-інтернатів для дітей з послабленим зором і передбачає використання фізичних вправ, спрямованих на гармонійний фізичний розвиток і формування навику правильної постави; в ЕГ - за розробленою нами технологією.

У ході експерименту були отримані дані, що свідчать про позитивний вплив запропонованих коригуючих засобів на показники постави молодших школярів з послабленим зором.

Аналізуючи гоніометричні показники постави, представлені на рисунку, підкреслимо, що у дітей ЕГ статистично вірогідно покращилось значення кута нахилу голови (1), який зменшився в середньому на 2,56° (р<0,05). Покращення даного показника свідчить про прийняття дітьми вертикального положення голови. Зауважимо, що середньостатистичне значення кута зору (2) у дітей ЕГ збільшилось на 1,86 однак дані зміни не є статистично вірогідними (р>0,05).

У фронтальній площині кут асиметрії лопаток (4) зменшився на 0,08° (р<0,01), що свідчить про більш симетричне положення плечей.

Встановлено, що діти КГ, які займались за загальноприйнятою програмою для шкіл-інтернатів, не мали достовірних змін досліджуваних показників біогеометричного профілю постави. Загалом, отримані результати свідчать про незначну зміну проаналізованих кутових характеристик постави. Так, наприклад, в середньому кути нахилу голови (1), зору (2), тулуба (3) змінювались в межах 0,13 (р>0,05), 0,41 (р>0,05), 0,12 (р>0,05) відповідно. А середньостатистичне значення кута, що характеризує асиметрію плечового пояса, кут асиметрії лопаток (4), залишилось незмінним.

Оцінка часових характеристик тіла при виконанні тесту Є. Я. Бондаревського після проведення експерименту свідчить про те, що час збереження вертикальної стійкості тіла статистично вірогідно покращився (р<0,05) у школярів ЕГ на відміну від КГ за умови виконання тесту як на правій, так і на лівій нозі. У КГ статистично вірогідних результатів не отримано.

Аналізуючи показники кута нахилу тулуба відносно вертикалі після експерименту, ми отримали результати, що аналогічні часовим характеристикам при виконанні тесту Є. Я. Бондаревського з утримання вертикальної стійкості тіла. Так, результати зміни кута нахилу тулуба відносно вертикалі в ЕГ та КГ свідчать, що зменшення досліджуваного кута в ЕГ знаходиться в межах 2,8-3,2° (р<0,05), що є істотною зміною, враховуючи показники до проведення експерименту. У дітей КГ значення данного кута також покращилось в середньому на 1,1-1,6° однак вірогідні відмінності спостерігаються лише за умови виконання тесту на правій нозі (р<0,05).

Результати, отримані після проведення експерименту, свідчать про те, що величина кута нахилу тулуба відносно вертикалі під час ходьби зменшилась у всіх досліджуваних фазах як в КГ, так і в ЕГ. Однак, статистично вірогідні (р<0,05) результати отримані лише у фазі "момент відриву правої ноги" та у фазі "момент відриву лівої ноги" у дітей, які входили до складу ЕГ.

Похожие статьи




Технологія корекції порушень постави дітей молодшого шкільного віку з послабленим зором в процесі адаптивного фізичного виховання - Корекція порушень постави дітей молодшого шкільного віку з послабленим зором засобами фізичного виховання

Предыдущая | Следующая