Засоби та методи розвитку координаційних здібностей на тренуваннях з акробатичного рок-н-ролу - Розвиток координаційних здібностей у спортсменів в акробатичному рок-н-роллі

Рішення завдань по спрямованому розвитку координаційних здібностей передусім на зайнятті з дітьми (починаючи з дошкільного віку), з школярами і з тими, що іншими, що займаються призводить до того, що вони [17] :

    - значно швидше і на більш високому якісному рівні опановують різні рухові дії; - постійно поповнюють свій руховий досвід, який потім допомагає успішніше справлятися із завданнями по оволодінню складнішими в координаційному відношенні руховими навичками (спортивними, трудовими та ін.); - придбають уміння економно витрачати свої енергетичні ресурси в процесі рухової діяльності; - випробовують в психологічному відношенні почуття радості і задоволення від освоєння в досконалих формах нових і різноманітних рухів.

Практика тренувань з акробатичного рок-н-ролу та інших видів спорту має в розпорядженні величезний арсенал засобів для виховання координаційних здібностей [27].

Основним засобом є фізичні вправи підвищеної координаційної складності з елементами новизни. Складність фізичних вправ можна збільшити за рахунок зміни просторових, часових і динамічних параметрів, а також за рахунок зовнішніх умов, змінюючи порядок виконання вправ з партнеркою або без неї, змінюючи площу опори або збільшуючи її рухливість у вправах на рівновагу і тому подібне; комбінуючи рухові навички, поєднуючи ходьбу із стрибками, біг; виконуючи вправи по сигналу або за обмежений час [30].

Найбільш широку і доступну групу засобів для виховання координаційних здібностей складають загальнопідготовчі гімнастичні вправи динамічного характеру, що одночасно охоплюють основні групи м'язів. Це вправи без предметів і з предметами (м'ячами, гімнастичними палицями, скакалками, та ін.), відносно прості і досить складні, виконувані в змінених умовах, при різних положеннях тіла або його частин, в різні боки: елементи акробатики (перекиди, різні перекати та ін.), вправи в рівновазі.

Великий вплив на розвиток координаційних здібностей робить освоєння правильної техніки природних рухів : бігу, різних стрибків (у довжину, висоту), лазіння по канату.

Для виховання здатності швидко і доцільно перебудовувати рухову діяльність у зв'язку з обстановкою, що несподівано міняється, високоефективними засобами служать рухливі і спортивні ігри, біг.

Особливу групу засобів складають вправи з переважною спрямованістю на окремі психофізіологічні функції, що забезпечують управління і регуляцію рухових дій. Це вправи по формуванню почуття простору, часу, міри м'язових зусиль, що розвиваються.

Спеціальні вправи для вдосконалення координації рухів розробляються з урахуванням специфіки обраного виду спорту, професії [31]. Це координаційно схожі вправи з техніко - тактичними діями в цьому виді спорту або трудовими діями.

На спортивному тренуванні застосовують дві групи таких засобів :

    А) "підвідні вправи", що сприяють освоєнню нових форм рухів того або іншого виду спорту; Б) спрямовані безпосередньо на виховання координаційних здібностей, що проявляються в конкретних видах спорту (наприклад, у спортивній акробатиці, спеціальні вправи в ускладнених умовах - виконання на гімнастичних матах декількох перекидів підряд, під стінкою та ін.).

Вправи, спрямовані на розвиток координаційних здібностей, ефективні до тих пір, поки вони не виконуватимуться автоматично. Потім вони втрачають свою цінність, оскільки будь-яка, освоєна до навички і виконувана в одних і тих же постійних умовах, рухова дія не стимулює подальший розвиток координаційних здібностей.

Виконання координаційних вправ для спортсменів які танцюють в вікових категоріях: дебютанти, діти, юнаки слід планувати на першу половину основної частини зайняття, оскільки вони швидко ведуть до стомлення.

А для більш старших спортсменів на другу половину заняття, для тренування витривалості на фоні стомленості.

При вихованні координаційних здібностей використовуються наступні основні методичні підходи.

1) Навчання новим різноманітним рухам з поступовим збільшенням їх координаційної складності. Цей підхід широко використовується у базовому фізичному вихованні, а також на перших етапах спортивного вдосконалення. Освоюючи нові вправи, спортсмени не лише, поповнюють свій руховий досвід, але і розвивають здатність утворювати нові форми координації рухів. Маючи великий руховий досвід (запасом рухових навичок), людина легше і швидше справляється з несподівано виникшим руховим завданням.

Припинення навчання новим різноманітним рухам неминуче понизить здатність до їх освоєння і тим самим загальмує розвиток координаційних здатностей.

    2) Виховання здатності перебудовувати рухову діяльність в умовах обстановки, що несподівано міняється. Цей методичний підхід також знаходить велике застосування у базовому фізичному вихованні, а також схожих видах спорту( спортивна акробатика, аєробіка, гімнастика, спортивні бальні танці) [23]. 3) Підвищення просторової, часової і силової точності рухів на основі поліпшення рухових відчуттів і сприйнять. Цей методичний прийом широко використовується у ряді видів спорту (спортивній гімнастиці, спортивних іграх та ін.) і професійно-прикладній фізичній підготовці. 4) Подолання нераціональної м'язової напруженості. Річ у тому, що зайва напруженість м'язів (неповне розслаблення в потрібні моменти виконання вправ) викликає визначену дискоординацию рухів, що призводить до зниження прояву сили і швидкості, спотворення техніки і передчасного стомлення.

М'язова напруженість проявляється в двох формах (тонічною і координаційною).

1. Тонічна напруженість (підвищений тонус м'язів в стані спокою). Цей вид напруженості часто виникає при значному м'язовому стомленні і може бути стійким.

Для її зняття доцільно використати: а) вправи в розтяганні, переважно динамічного характеру; б) різноманітні крутеневі рухи кінцівками в розслабленому стані; в) плавання; г) масаж, сауну, теплові процедури.

2. Координаційна напруженість (неповне розслаблення м'язів в процесі роботи або їх уповільнений перехід у фазу розслаблення).

Для подолання координаційної напруженості доцільно використати наступні прийоми:

    А) в процесі фізичного виховання у тих, хто займається необхідно сформувати і систематично актуалізувати усвідомлену установку на розслаблення в потрібні моменти. Фактично розслабляючі моменти повинні увійти до структури усіх рухів, що вивчаються, і цьому потрібно спеціально навчати. Це багато в чому попередить появу непотрібної напруженості; Б) застосовувати на занятті спеціальні вправи на розслаблення, щоб сформувати у тих, хто займається чітке уявлення про напружені і розслаблені стани м'язових груп. Цьому сприяють такі вправи, як поєднання розслаблення одних м'язових груп з напругою інших; контрольований перехід м'язової групи від напруги до розслаблення;

Для розвитку координаційних здібностей в акробатичному рок-н-ролі і спорті використовуються наступні методи:

    1) стандартно-повторної вправи; 2) варіативних вправи; 3) ігрові; 4) змагальні

Похожие статьи




Засоби та методи розвитку координаційних здібностей на тренуваннях з акробатичного рок-н-ролу - Розвиток координаційних здібностей у спортсменів в акробатичному рок-н-роллі

Предыдущая | Следующая