Типологія політичного лідерства - Політологія
Розумінню проблеми політичного лідерства сприяє знання типологізації даного феномену. Складність і багатоманітність суспільно-політичного розвитку, політичних процесів і політичної діяльності зумовлюють багатоманітність типів лідерства. У науковій літературі існують типологізації політичного лідерства, які базуються на різних критеріях.
Одна з перших спроб типологізації лідерства належить М. Веберові, який здійснив її з урахуванням типів владарювання. На цій основі Вебер виділив три основні типи політичного лідерства.
- 1. Традиційне лідерство, що грунтується на вірі як правлячих, так і підлеглих у те, що влада є законною, оскільки спирається на авторитет освячених і непорушних традицій та звичаїв наслідування її. Цей тип лідерства становлять основу існування всякої монархічної влади. 2. Раціонально-легальне, або бюрократичне лідерство, що грунтується на вірі в законність раціонально встановлених правил і процедур обирання лідера і в його ділову компетентність. Цей тип лідерства відповідає республіканським формам правління Нового і Новітнього часів. Його характерними ознаками є наявність легальних процедур обрання, відповідність особистості претендента бажану наборові необхідних професійних якостей, конкурентність і періодичність змін лідера. 3. Харизматичне лідерство, що грунтується на ірраціональній вірі в надзвичайні, надприродні, недоступні для інших, богоявлені якості правителя, які надають йому можливість і неформальне право підкоряти собі маси (харизма -- винятковий, містичний Божий дар, властивий людині). Харизматичне лідерство характеризується режимом необмеженої влади лідера, яка грунтується на ідеї служіння мас інтересам суспільства і держави, уособлених персоною лідера; повними особистими відданістю й довірою, зумовленими наявністю у лідера уявних якостей пророка, месії, вождя; некритичним ставленням мас як до лідера, так і до його політики. Як свідчить історія, умовою харизматичної влади є не лише фанатична відданість мас лідерові. Харизма досить часто в нинішніх умовах має формально-юридичну захищеність у вигляді процедур канонізації постаті вождя, президента, висування "батька нації та народів" єдиним кандидатом на виборах тощо.
Характеризуючи означені вище типи лідерства, Вебер підкреслював, що якщо перші два типи притаманні стабільним соціальним спільнотам, то харизматична влада завжди виникає на переломних етапах розвитку суспільства, пов'язаних із радикальною зміною соціально-економічних структур і культурно-ціннісних орієнтацій, з активізацією масового ентузіазму. Харизматичне лідерство несе в собі заперечення минулого державного досвіду, ідею революційності й месіанізму. Однак у процесі об'єктивної стабілізації воно може набувати рис традиційного (монархічного) та бюрократичного типів.
Для докладнішого аналізу проблем типології лідерства сучасна політологія застосовує такі критерії: функції і роль лідера в суспільстві, стиль та методи діяльності, ціннісні орієнтації, характер участі лідерів в організації політичної влади, масштаб і рівень їхньої діяльності тощо.
Застосовуючи критерії функцій і ролі політичного лідера в системі владних відносин, цікаву класифікацію політичних лідерів запропонував відомий західний політолог М. Герман. Він поділяє лідерів так:
- А) лідер-"комівояжер" -- сенс своєї діяльності він вбачає у вираженні й задоволенні інтересів своїх послідовників; Б) лідер-"пожежник" -- його діяльність -- це ланцюг реакцій на початкові умови ситуацій; В) лідер-"маріонетка" -- ним керують його прибічники.
Подібну типологію політичного лідерства застосовує Р. Такер, виділяючи лідерів "реальних" і "менеджерів". Перші -- це лідери-герої, революціонери, реформатори. Другі -- ті, що майже не впливають на хід подій.
Проаналізувавши стиль політичної поведінки американських президентів, професор Дж. Фарбер запропонував чотири можливі стилі реалізацій лідерських обов'язків:
- -- активно-позитивний стиль, зорієнтований переважно на продуктивну діяльність, раціональне розуміння лідером своїх обов'язків і здібностей, своїх можливостей; -- активно-негативний стиль, зорієнтований на задоволення власних амбіцій, самолюбства, честолюбства; -- пасивно-позитивний стиль, зорієнтований на збереження лідером своїх попередніх ціннісних орієнтирів, уявлень і кола прихильників, які змушують лідера приймати політичні рішення в межах існуючих традицій; -- пасивно-негативний стиль, що передбачає мінімальне виконання лідером своїх обов'язків у межах існуючої системи думок і відносин. Для такого лідера характерне або передоручення ведення справ своєму оточенню, або приймання імпульсивних, непродуманих рішень.
Використовуючи цей критерій, Л. Р. Стогділ виділяє такі типи політичного керівництва: авторитетний, переконувальний, демократичний, інтелектуальний, виконавчий.
Найбільш поширеною в політології класифікацією за стилем є поділ лідерства на авторитарний і демократичний типи.
Оскільки в лідерстві завжди проявляються певні ціннісні орієнтації, то його типологія часто здійснюється на основі ставлення лідера до панівних у суспільстві культурних та ідеологічних цінностей. За цим принципом лідерів поділяють на такі типи:
- -- лідер-консерватор, діяльність якого спрямована на відродження й збереження усталених цінностей і традицій, норм і правил соціальної поведінки. До них відносять переважно керівників консервативних, республіканських та християнсько-демократичних партій і рухів; -- лідер-ліберал (реформатор), який, не відкидаючи цінностей, які панують у суспільстві, прагне внести в них певні зміни відповідно до вимог часу і змін політичної ситуації. Це лідери партій ліберального і соціал-демократичного напряму; -- лідер-революціонер, діяльність якого спрямована на заперечення існуючих цінностей і утвердження нових. До цього типу належать керівники революційно-демократичних, комуністичних і анархічних партій; -- лідер-реакціонер, який відстоює застарілі, віджилі цінності і традиції. Це переважно вожді ультраправих і ультралівих партій, які тяжіють до тоталітаризму й диктатури і дуже часто породжують харизматичний тип лідера.
У теоретичній і практичній політології поширеним є поділ лідерства на формальне і неформальне за критерієм характеру участі лідерів в організації суспільно-політичного життя. Формальне лідерство пов'язане з встановленими правилами висування і призначання лідера-керівника, неформальне виникає як результат особистих взаємин лідера з певною спільнотою завдяки завоюванню власного авторитету. На цій основі в політології розрізняються поняття "лідер" і "керівник". Різниця між політичним керівником і лідером полягає в тому, що керівник найчастіше призначається "згори", а лідер висувається стихійно "знизу". Звичайно, в деяких випадках керівник може бути чи може стати і неформальним лідером. Проте керівник часто не володіє необхідними якостями лідера. Це здебільшого "номенклатурник", слухняний рупор верхів.
Велике значення має здійснення типології за масштабом лідерства. Розрізняють лідерів загальнонаціонального, регіонального і місцевого рівнів, а також лідерів певних класів, груп і етнічних спільнот.
Політичний лідер у будь-якому суспільстві покликаний виконувати певні функції, а саме: об'єднувати суспільство навколо загальних цілей; згуртовувати маси на реалізацію компетентних політичних рішень; створити в суспільстві злагоду, консенсус, взаєморозуміння.
Отже, проблема політичного лідерства складна, багатогранна й багатовимірна. Тільки застосування комплексу різних методів дослідження дає змогу охопити всі грані політичного лідерства. Серед сучасних політологів немає єдиної позиції щодо пріоритетності певного типу лідерства в умовах сучасного світу.
Похожие статьи
-
Класифікація, та типологія політичного лідера - Політичне лідерство
Кожний політичний лідер має специфічні риси характеру, метод Взаємодії з прихильниками та виборцями, засоби досягнення поставленої мети тощо. Виходячи з...
-
Політичний лідер -- це особа, яка займає перші позиції у політичних структурах: державній владі, органах місцевого самоврядування і політичних партіях,...
-
Суть і природа політичного лідера. Теорії лідерства - Політичні еліти і лідерство
Однією з головних функцій політичної еліти є висунення політичних лідерів (від англ. ведучий, керуючий). Лідери виступають ключовими фігурами політичного...
-
Типологія політичних режимів - Політичний режим сучасної України
Інтерес до типології політичних режимів має давню історію. Починаючи з Платона та Арістотеля, різні мислителі намагалися створити концепцію класифікації...
-
Типологія політичних партій - Політична партія як правовий інститут
Залежно від багатьох обставин, а надто від характеру наявного політичного режиму, в кожній країні складається певна партійна система. Враховуючи підходи...
-
Типологія політичних культур - Політична культура: поняття та структура
Політична культура будь-якого суспільства є унікальною. Разом з тим, у політичних культурах різних суспільств є чимало спільних рис, що дає підставу для...
-
Поняття і типологія політичних режимів - Авторитарний політичний режим та його види
Авторитаризм політичний управління Політична влада різноманітна по формах і засобам прояви. Для відображення різних аспектів її функціонування...
-
Поняття і типологія політичних режимів - Основні риси політичного режиму в сучасній Україні
Сьогодні, коли Україна зазнає кризової трансформації, пропонують різноманітний асортимент рецептів подолання існуючого становища. За таких обставин вкрай...
-
Типологія політичної культури Є. Вятра - Політична культура
Деталізовану типологію політичної культури запропонував Є. Вятр. Залежно від суспільно-політичних формацій і притаманних їм політичних систем він...
-
Специфіка функціонування будь-якого суспільства виявляється через Функції політичної системи. Основні функції політичної системи: 1) цілепокладальна...
-
Типологія політичної влади - Політична влада
Політична влада -- публічні, вольові (керівництва -- підкорення) відносини, що утворюються між суб'єктами політичної системи суспільства (у тому числі...
-
Типологія політичних систем - Політичні партії і суспільно-політичні рухи
Політичні системи можна класифікувати, застосовуючи певну типологію. 1. Залежно від політичного режиму розрізняють такі політичні системи: Ь тоталітарні;...
-
Висновки - Політичне лідерство. Політична еліта і лідерство в Україні
1. Терміном "еліта" позначають провідні верстви суспільства, які керують певними галузями суспільного життя. Політичні еліти -- це організовані групи, що...
-
Політичне лідерство та політичні еліти - Політологія як наука
План 1. Поняття політичного лідерства 2. Політичні еліти 3. Оновлення еліт Особистість, яка претендує на лідерство, повинна мати певні соціально значущі...
-
Поняття політичної системи суспільства Розгляд такого складного питання і явища як політична система слід почати з тлумачення поняття "система". "В...
-
У 1966р. Американські науковці Ж. Ла Паломбара та М. Вайнер у праці "Політичні партії і політичний розвиток" наводять чотири основних критерії, які...
-
Вступ - Політична партія як правовий інститут
Сучасним політичним партіям передували їх прообрази - протопартії. Існує думка, що партії виникли тоді, коли з'явилася політика, тобто в рабовласницькому...
-
Проблеми легітимності влади - Механізми застосування розподілу та передачі влади
Передача влада легітимність панування Функціонування політичної влади здійснюються на основі двох основних принципів: суверенності та легітимності....
-
Влада та її прояви - Механізми застосування розподілу та передачі влади
Суспільство як складна система із самоврядуванням вимагає управління, яке навіть у такому соціально однорідному виді, як первісне суспільство, неможливо...
-
Право громадян на свободу об'єднання регулюється Конституцією України та Законами України. Зокрема в ст.36 Конституції України зазначається, що...
-
Політична система суспільства - Основи політології
Основні поняття: влада, види влади, політична влада, джерела влади, легітимність влади, легітимація, тип панування, харизма, тип могутності, державна...
-
Функції політичних партій - Політичні партії і суспільно-політичні рухи
Партії виконують численні і різноманітні функції. Хоча вони тісно переплітаються, їх можна згрупувати по наступних п'яти головних напрямах: Соціальна...
-
Внутрішньопартійне керівництво
Кожна партія виступає на політичній сцені як організація, що об'єднує в своїх рядах певну сукупність членів, струкгурована по горизонталі та вертикалі....
-
Внесок М. Дюверже у розвиток політичної науки
Внесок М. Дюверже у розвиток політичної науки А. І. Павко Серед впливових і потужних підрозділів політичної науки чільне місце займає партологія, яка...
-
Історично політичні партії складалися як об'єднані спільним інтересом групи людей, організації прихильників певних поглядів на шляхи розвитку суспільства...
-
Багатогранність феномену політичного лідерства, що включає у себе стиль керівництва, домінуючі риси характеру, мотивацію до лідерства і образи лідера,...
-
У повоєнний період у західній політології домінувала американська політична наука. Повільніше, а інколи у фарватері американської, розвивалася...
-
Структура політичної системи суспільства - Особливості елементів політичної системи суспільства
"Політична система суспільства розглядається у широкому та вузькому розумінні: в широкому -- система "матеріальних" та "нематеріальних" компонентів,...
-
Джерельна база дослідження - Багатопартійність України. Перші політичні партії
Специфіка теми дослідження передбачає оперування величезною джерельною базою даного періоду, доступ до якої не є обмеженим чи ускладненим, оскільки...
-
Будь яка людина звичайно піклується про те, як його оцінюють інші. Тим більше, якщо він - публічний політик. Усілякі рейтинги популярності за останні...
-
ДОКТРИНИ ПЕРШИХ УКРАЇНСЬКИХ ПОЛІТИЧНИХ ПАРТІЙ - Багатопартійність України. Перші політичні партії
Національний відродження партія устрій Аналіз програмних положень перших політичних партій вимагає детального та уважного опрацювання цих документів,...
-
У різних видах політичного консультування політик очікує від консультантів різних підсумків їх діяльності. Якщо мова йде про інформаційно-аналітичному...
-
Політичний партія статус відповідальність Членом політичної партії може бути лише громадянин України, який відповідно до Конституції України має право...
-
Політична комунікація: проблеми структуризації
Політична комунікація: проблеми структуризації Процес конституційної реформи в Україні актуалізує проблему вивчення поняття політичної комунікації як...
-
Суть, функції та ознаки політичних партій Утворення партій, як і громадсько-політичних рухів, відбувається на установчих з'їздах або конференціях. Усні...
-
Політична культура - Політична культура і політична свідомість
Поняття політичної культури зараз стійко увійшло в склад ключових категорій політичної науки. Це зумовлене тим, що політичний процес при всіх притаманних...
-
Найвагомішим здобутком вітчизняної школи політо-логії, яка завершує стадію свого формування, є подолан-ня упередженого ставлення до ідеї запровадження...
-
На основі спільно виробленої політичної ідеології кожна політична партія розробляє свою політичну програму чи платформу. Термін "Політична платформа" у...
-
Політична опозиція в Росії та її перспективи в другій половині 1999 - на початку 2000 рр
Політична опозиція в Росії та її перспективи в другій половині 1999 - на початку 2000 рр. У статті автор здійснює системний аналіз позицій політичної...
-
Вступ - Роль політичних партій у формуванні та здійсненні державної політики
Актуальність обраної теми дослідження. Політичне життя в сучасному суспільстві не мислиме без партій. В різних політичних системах, що існували в...
Типологія політичного лідерства - Політологія