Особливості виборчих технологій: принципи та механізми - Виборчі технології виборчих кампаній 1990-х років

Аналізуючи методологію і методику виборчого процесу, відомий український науковець, фахівець із досліджень електоральної поведінки Лариса Кочубей виокремлює деякі особливості вивчення українського електорального простору, які можна вважати універсальними:

    - електоральний процес необхідно розглядати як комплексне явище, що охоплює усі верстви суспільства, трансформується; він істотно відрізняється від електорального процесу, характерного для стабільних типів суспільства зі сталою економікою та досить жорсткою соціальною структурою; - виборча активність людей має глибоко індивідуальний аспект, який потребує вивчення на рівні конкретного індивіда; - масове відсторонення від політики призводить до тяжких соціальних наслідків; від свідомого вибору й активності громадян залежить урахування в державній політиці інтересів різних груп населення, компетентність та відповідальність правлячих еліт; - розвиток політичної системи, побудова громадянського суспільства неможливі без подолання таких явищ, як абсентеїзм, голосування "проти всіх", "спіралі мовчання" тощо.

Технології політичного впливу, мабуть, найбільш широко застосовуються саме під час виборчих кампаній, і в цьому контексті можна виділити його наступні особливості:

    - Політичний вплив здійснюється цілеспрямовано, масово та різнобічно (багатовекторно). - Основна запорука ефективності - досягнення максимальної психогенної (стимуляція безпосередньо психічної системи) результативності впливу. - Допускаються лише гуманні способи та механізми впливу (в ідеалі).

Із метою адекватного та якомога повного розкриття механізмів та принципів впливу виборчих технологій на електорат, слід звернути увагу на гіпотези, що пояснюють самі мотиви голосування:

    - "соціологічна": голосуючи, виборці проявляють солідарність із своєю соціальною групою (класовою, етнічною, релігійною, сусідською і т. д.); - "соціо-психологічна": виборці керуються укоріненими, наприклад, у сім'ї, політичними симпатіями, психологічним тяжінням до певної партії, лідера і т. д.; - "політико-комунікативна": голосування під впливом власне виборчої кампанії, зокрема, під впливом сформованого ЗМІ іміджу політика чи партії; - "раціонального вибору": люди голосують (чи не голосують) не як члени групи, а як індивіди, керуючись при цьому власним інтересом, розрахунком, вигодою.

Механізм дії технологій впливу на електорат впроваджується за таким сценарієм: практично кожен виборець усвідомлює, що для зміни ситуації в державі на краще потрібне ефективне управління нею, тобто обирати слід кращих. Перед виборцем постає альтернатива: за кого голосувати, як вчинити правильно? Відбувається ретельний пошук рішення (переживання т. зв. "когнітивного дисонансу"). В ході використання технологій політичного впливу здійснюється робота з подальшої трансформації світогляду виборців, спрямованої на зміну наявних у них ціннісних орієнтацій, думок про того чи іншого кандидата. Результативність політичного впливу залежить від особливостей механізмів трансформації переконань, стереотипів, установок людей. Відповідно до закономірностей когнітивного дисонансу, що склався, переконання піддаються коливанню. Тому цілеспрямований політичний вплив ззовні сприятиме їхньому ослабленню, нейтралізації, і, врешті решт, заміні на протилежні.

Існує цілий спектр найрізноманітніших технологій впливу на електорат, в залежності від кінцевої мети даного впливу, - починаючи від зміни рухомих частин психології (відчуттів, почуттів, афектів, масової психології), що веде, в свою чергу, до видозміни певних орієнтацій, уподобань тощо, закінчуючи зміною стійких психологічних пластів (установок, стереотипів, типу мислення), що деформує цінності, культуру, а відтак, тип та форми поведінки (і, найгірше, - загрожує втручанням у сферу самоусвідомлення людини, зміну її власних цінностей). Варто зауважити, що окремі техніки роботи з громадськістю під час виборів рідко вживаються окремо, як самодостатні, оскільки технологія - це процес, який передбачає опрацювання об'єкта на всіх стадіях впровадження технологій - від вивчення різносторонніх параметрів самого об'єкта (аналіз внутрішнього та зовнішнього середовища, додаткових факторів впливу), до пробного моделювання та випробування об'єкта тощо. Таким чином, на кожному етапі роботи з електоратом застосовується кілька різних технологічних прийомів, ще й з метою осягнення ширшого масштабу об'єктів впливу з різним типом мислення, освітою та сприйняттям, відтак, повинні бути задіяні різні подразники - технології, що зведе до мінімуму прогалини. Засобом інформаційно-психологічного впливу на виборців є маніпулятивні технології.

Стратегії такого роду маніпулювання громадською думкою можуть бути побудовані на протистоянні (чи штучній імітації протистояння) людей, структур чи цифр. Так, існують зловживання із соціологічними даними та службами, що їх збирають (т. зв. "війни соціологів"), що є лише епізодом у великому інформаційному протистоянні. Вплив на виборців шляхом махінацій із соціологічними дослідженнями та даними є явищем системним. Функціональне призначення соціологічних опитувань полягає в отриманні інформації про специфіку електорату, його уподобання, настрої, характеристики: професійні, статеві, національні, вікові, релігійні тощо. На основі цієї всебічної інформації надалі приймаються адекватні, обГрунтовані рішення. Зміна результатів опитувань, відповідно, може призвести до зміни управлінського, політичного тощо рішення.

Існують дві головні технології здійснення інформаційного впливу, пов'язані із соціологічними опитуваннями:

    Ш Маніпулятивний вплив у процесі проведення соціологічних опитувань. Ш Маніпулятивний вплив шляхом оприлюднення результатів соціологічних опитувань.

Похожие статьи




Особливості виборчих технологій: принципи та механізми - Виборчі технології виборчих кампаній 1990-х років

Предыдущая | Следующая