Нестандартний урок як засіб активізації навчання фізики - Методи активізації навчально-пізнавальної діяльності учнів на уроках фізики

Успішне викладання не існує без стимулювання активності учнів в процесі навчання. Компонент стимулювання не обов'язково слідує за організацією. Він може передувати їй, може здійснюватися одночасно, можливо і по закінченні. Педагогікою накопичені багато-чисельні методи стимулювання активної навчальної діяльності, розроблені спеціальні методи стимулювання.

Активізація діяльності школярів здійснюється за рахунок привертання уваги учнів до теми, збудженням пізнавального інтересу. Важливо не тільки забезпечити потребу у вивченні теми на початку уроку, розкриваючи її значення, але і продумати методи активізації, які будуть використані під час уроку і особливо в його другій частині, коли настає природне стомлення школярів і вони потребують впливу, який знімає напруження, перевантаження і викликає бажання активно засвоювати навчальний матеріал [35].

Різні дослідження структури діяльності людини підкреслюють необхідність наявності в ній компонента активізації. Будь-яка діяльність протікає більш ефективно і дає якісні результати, якщо при цьому в особистості є могутні, яскраві мотиви, які викликають бажання діяти активно, з повною віддачею сил, переборювати труднощі, несприятливі умови та інші обставини, наближаючись до наміченої мети. Все це має пряме відношення до навчальної діяльності, яка йде більш успішно, якщо в учнів сформовано позитивне відношення до навчання, якщо в них є пізнавальний інтерес, потреба в наявності знань, умінь і навичок.

Для того, щоб сформувати такі мотиви навчальної діяльності, використовують нестандартний урок. Дослідження проблеми формування пізнавальної активності учнів показують, що цікавість на всіх етапах розвитку характеризується трьома моментами: 1) позитивною емоцією по відношенню до діяльності; 2) наявністю пізнавальної сторони цієї емоції; 3) наявністю мотиву, який йде від самої діяльності. Нестандартний урок забезпечує виникнення позитивної емоції по відношенню до навчальної діяльності, її змісту, форми і методу здійснення. Емоційний стан пов'язаний з душевним переживанням: радості, гніву, хвилюванням. Під час нестандартного уроку до процесів уваги, запам'ятовування, осмислення підключаються глибокі внутрішні хвилювання особистості, які роблять ці процеси інтенсивно протікаючими і від того більш ефективними у досягненні мети уроку.

Одним з прикладів нестандартного уроку, який активізує навчально-пізнавальну діяльність, є створення на уроці ситуації зацікавленості -- введення в навчальний процес цікавих прикладів, дослідів, парадоксів. Наприклад, ''фізика у побуті", "фізика в казках" тощо. Підбір таких цікавих фактів визиває відклик в учнів. Часто учням самим доручається підбирати такі приклади.

Багато вчителів використовують аналіз уривків з художньої літератури, та розкривають фізичне явище чи процес. Успішно використовуються і такі засоби активізації як розповіді про застосування тих чи інших висловів наукових фантастів, демонстрація цікавих дослідів.

Емоційне хвилювання викликається шляхом застосування здивування. Незвичність приведеного факту, парадоксального досліду, демонстрованого на уроці (наприклад, парадокс Паскаля) викликає глибоке емоційне хвилювання учнів.

Нестандартним буде урок зіставлення наукових і життєвих пояснень окремих природних явищ. Наприклад, учням пропонується зрівняти життєве і наукове пояснення явища невагомості, життєве і наукове пояснення законів вільного падіння, законів плавання.

Нестандартний урок, який спирається на створення в навчальній діяльності ігрової ситуації, стимулює цікавість учнів. Гра вже давно використовується в навчанні. В практиці роботи вчителів використовуються настільні ігри з пізнавальним змістом. Наприклад, нестандартним є урок-гра-подорож, ігри типу електровікторини, за допомогою яких вивчаються типи літаків, кораблів тощо.

При проведенні нестандартного уроку можливе створення ситуації навчальної дискусії. Відомо, що при суперечці народжується істина. Але суперечка і викликає збільшену зацікавленість до теми. При використанні такого методу активізації застосовуються історичні факти боротьби різних наукових точок зору з тієї чи іншої проблеми, наприклад, розповідь про боротьбу прибічників "боязні пустоти в природі" і прибічників учення про атмосферний тиск. В результаті явище атмосферного тиску вивчається школярами з більшою цікавістю. Наукові дискусії ведуться і на сучасному етапі розвитку науки. В старших школярі порівнюють різні підходи до створення таблиці елементарних частин у фізиці, різні концепції виникнення явища акселерації людини тощо, включення учнів в ситуації наукових дискусій не тільки поглиблює їх знання оповідних питань, але і на цій основі викликає новий приплив цікавості.

Створення ситуації суперечки, навчальної дискусії вчителем на будь-якому вносить елемент нестандартності. Для цього учням спеціально пропонується висловити свої думки про причини того чи іншого явища, змоделювати ту її чи іншу точку зору. Тут традиційним стало питання: "А хто думає інакше?" якщо такий засіб викликає суперечку, то учні розділяються на прибічників того чи іншого пояснення і з нетерпінням чекають пояснення учителя нестандартна форма виступає в ролі метода стимулювання активного школярів [20].

Слово "гра", "грати" в українській мові багатозначні. Слово "гра" вживається як у значенні розваги, так і в переносному значенні, наприклад "гра долі", "гра природи". "Грати" вживається і при характеристиці особливої яскравості і краси природи: "сонце грає на воді", "хвиля грає" тощо.

У дитячі роки гра є основним видом діяльності людини. За її допомогою діти пізнають світ і беруть участь у навколишньому житті. Чим старша дитина, тим більше вона приймає від дорослих.

Недаремно гру називають королевою дитинства. Без гри і романтики дітям жити нудно, нецікаво.

Гра завжди виступає одночасно немовби в 2-часових вимірах: у теперішньому і в майбутньому. З одного боку, вона дарує щохвилинну радість, служить задоволенню актуальних невідкладних потреб, з другого -- спрямована в майбутнє, оскільки в ній формуються чи закріплюються властивості, вміння, здібності, необхідні особистості для виконання соціальних, професійних, творчих функцій в майбутньому. І скрізь, де є гра, вирує здорове, радісне життя. Це добре розуміють сьогодні ті, хто успішно вирішує завдання ячання і виховання учнівської молоді.

У сучасній педагогіці відомі вчителі - новатори Є. М. Ільїн, С. М. Лисенкота В. Ф. Шаталов, організовуючи навчальну й виховну діяльність учнів, обов'язково використовують ігрову позицію.

Ігрова позиція -- могутній засіб не тільки виховання дітей, а й саморегуляції діяльності педагога. В. Ф. Шаталов зазначає: "Придивіться: чи не дуже рано згасає наш педагогічний інтерес до ігор, які вірою і правдою завжди служили й покликані служити розвиткові кмітливості та пізнавальної цікавості на всіх, без винятку, їх вікових рівнях. Це ж не таємниця, що ті, з з яких на уроці слова не витягти, в іграх стають такими активними, якими ми їх в класно-урочних буднях і уявити собі не в змозі... Вони можуть повернути хід гри так, що деякі відмінники тільки руками розведуть, їхні дії починаються глибиною мислення. Мислення сміливого, масштабного, нестандартного".

Ігри, що їх проводить Шаталов на уроках фізики, займають лише дві-три хвилини навчального часу, зате як вони активізують учнів, пробуджують інтерес до знань, закріплюють уміння самостійно їх здобувати [33].

Дидактичні ігри можна і потрібно широко використовувати як засіб навчання, виховання і розвитку школярів. У будь-якій грі розвивається увага, спостережливість, кмітливість. Збільшення розумового навантаження змушує замислитися над тим, як підтримати в учнів інтерес до матеріалу, що вивчається, їх активність протягом уроку.

Гра -- це творчість, гра -- це праця. В процесі гри у дітей виробляється звичка зосереджуватися, мислити самостійно, розвивати увагу, прагнути до знань. Захопившись грою, діти не помічають, що навчаються: пізнають, запам'ятовують нове, орієнтуються в надзвичайних ситуаціях, доповнюють свою увагу, розвивають свою фантазію. Навіть найпасивніші діти включаються з великим бажанням, докладаючи всіх зусиль, щоб не підвести товаришів по грі.

Під час гри діти завжди дуже уважні, зосереджені і дисципліновані, до уроку дидактичних ігор та ігрових моментів робить процес на цікавим, створює у дітей бадьорий робочий настрій, полегшує подолання труднощів у засвоєнні навчального матеріалу. Різноманітні ігрові дії, ш допомогою яких розв'язується те чи інше розумове завдання, підтримують і посилюють інтерес дітей до навчального предмета. Гра має розглядатися як незамінний важіль розумового розвитку дитини.

У терміні "дидактична гра" підкреслюється її педагогічна спрямованість, являється багатогранність її застосування. Найістотнішими для вчителя питання:

    А) визначення місця дидактичних ігор і ігрових ситуацій у системі інших в діяльності на уроці; Б) доцільність використання їх на різних етапах вивчення різноманітного за характером навчального матеріалу; В) розроблення методики проведення дидактичних ігор з урахуванням дидактичної мети уроку та рівня підготовленості учнів; Г) вимоги до змісту ігрової діяльності у світлі завдань розвиваючого навчання; Д) передбачення способів стимулювання учнів, заохочення в процесі гри тих, хто найбільше відзначився, а також для підбадьорення відстаючих.

Гра -- одна з найважливіших сфер життєдіяльності дитини, підлітка. Зливаючись з працею, навчанням, мистецтвом, спортом, вона забезпечує необхідні емоційні умови для всебічного, гармонійного розвитку особистості. В руках учителя, вихователя вона стає інструментом виховання, що дає змогу повніше враховувати вікові особливості дітей і підлітків, розвивати ініціативу і самостійність, створювати атмосферу свободи, творчого розкріпачення в колективі та умови для саморозвитку.

Гра -- явище багатогранне, її можна розглядати як особливу форму всіх без винятку сторін життєдіяльності колективу. Ігрова діяльність -- це особлива сфера людської активності, в якій особистість не має ніякої іншої мети, одержання задоволення від прояву фізичних і духовних сил.

Уміння людей входити в гру впливає на емоційну атмосферу, спілкування створює настрій.

Похожие статьи




Нестандартний урок як засіб активізації навчання фізики - Методи активізації навчально-пізнавальної діяльності учнів на уроках фізики

Предыдущая | Следующая