Якість і конкурентоспроможність продукції, Поняття якості і конкурентоспроможності продукції, їх показники - Система управління якістю на підприємстві (на прикладі завода ВАТ "Сизакор")

Поняття якості і конкурентоспроможності продукції, їх показники

Конкурентоспроможність товару -- вирішальний чинник його комерційного успіху на товарному конкурентному ринку. Це багатоаспектне поняття, що означає відповідність товару умовам ринку, конкретним вимогам споживачів не тільки по своїх якісних, технічних, економічних, естетичних характеристиках, але і по комерційних і іншим умовам його реалізації (ціна, терміни постачання, канали збуту, сервіс, реклама). Більш того, важливою складовою частиною конкурентоспроможності товару є рівень витрат споживача за час його експлуатації. Тому конкурентоспроможність (тобто можливість комерційно вигідного збуту на конкурентному ринку) товару можна визначити тільки порівнюючи товари конкурентів між собою. Іншими словами, конкурентоспроможність -- поняття відносне, чітко прив'язане до конкретного ринку і часу продажу і оскільки у кожного покупця є свій індивідуальний критерій оцінки задоволення власних потреб, конкурентоспроможність набуває ще і індивідуального відтінку.

Якість продукції -- це сукупність властивостей товару, що обумовлюють його придатність задовольняти певні потреби відповідно до призначення. Воно фіксується на конкретний період часу і змінюється при появі прогресивнішої технології. [16, с. 135]

Властивість продукції -- об'єктивна особливість товару, яка може виявлятися при створенні, експлуатації або споживанні. Продукція має безліч різних властивостей, які необхідно враховувати при її розробці, виробництві, зберіганні, транспортуванні, експлуатації або споживанні. Термін "експлуатація" застосовується до такої продукції, яка в процесі використання витрачає свій ресурс (машина). Термін "споживання" відноситься до продукції, яка при її використанні за призначенням витрачається сама (продукти харчування).

Властивості можуть бути простими і складними. До простих відносяться маса, ємкість, швидкість і так далі До складних -- надійність технічних засобів, безвідмовність приладу, ремонтопридатність верстата та інші.

Кількісна характеристика одного або декількох властивостей продукції, складових її якість, що розглядається стосовно певних умов її створення, експлуатації або споживання, називається показником якості продукції.

За способом виразу показники продукції можуть бути натуральними (метри, кілометри), відносними (відсотки, коефіцієнти, бали, індекси), а також вартісними.

По стадії визначення -- прогнозовані, проектні, нормативні, фактичні.

По властивостях, що характеризуються, застосовуються наступні групи показників: призначення, надійності, транспортабельності, безпеки, економічності, патентно-правові, технологічні, ергономічні, естетичні.

Показники призначення характеризують властивості продукції, що визначають основні функції, для виконання яких вона призначається.

Надійність -- це властивість об'єкту зберігати в часі у встановлених межах значення всіх параметрів і необхідних функцій. Надійність об'єкту залежно від призначення і умов його застосування включає безвідмовність, довговічність, ремонтопридатність і сохранність.

Ергономічні показники характеризують зручність і комфорт споживання (експлуатації) виробу на етапі функціонального процесу в системі "человек-изделие-среда використання". [17, с. 142]

До показників технологічності відносяться: питома трудомісткість, матеріаломісткість, енергоємність виготовлення і обслуговування.

Показники транспортабельності характеризують пристосованість продукції до транспортування. Патентно-правові показники свідчать про патентну чистоту, патентний захист, а також можливість безперешкодної реалізації продукції на світовому ринку.

Екологічні показники характеризують рівень шкідливих дій на навколишнє середовище.

Якість починається з дослідження потреб. Це найважливіший етап життєвого циклу будь-якого товару, оскільки саме на нім вирішується загальний задум товару, формується образ, встановлюються загальні характеристики.

Якісний товар не можна зробити на підставі поганого проекту, в якому не враховані особливості виробу, не прораховані можливі поломки і відмови, не проаналізовані кожна складова товару і її вплив на функціонування виробу в цілому, не оптимізована вартість виготовлення і подальшого обслуговування.

Переводити проект з креслень і задумів у фізичну форму потрібно тільки якісно організувавши виробництво, тобто спланувавши всі процеси виготовлення і способи контролю.

Якість закладається в товар із самого початку і контролюється на всіх стадіях. Якісний товар виходить, тільки якщо на всіх стадіях дотримуються необхідні вимоги.

З поняттям якості нерозривно пов'язано таке поняття, як конкурентоспроможність продукції.

Конкурентоспроможність будь-якого товару може бути визначена тільки в результаті його порівняння з іншим виробом і тому є відносним показником. За своєю суттю вона є характеристикою товару, що відображає його відмінність від товару-конкурента по ступеню задоволення конкретної суспільної потреби. Для того, щоб з'ясувати рівень конкурентоспроможності якого-небудь виробу, необхідно не просто порівнювати товари по ступеню їх відповідності конкретним потребам, але і враховувати витрати споживача по покупці товару і його подальшому використанню.

Таким чином, під конкурентоспроможністю слід розуміти характеристику товару, що відображає його відмінність від товару-конкурента по ступеню відповідності конкурентної суспільної потреби і за витратами на її задоволення.

Отже, конкурентоспроможність(К) - це

    - порівняльний - "адресний"

Показник, що відноситься до конкретної групи споживачів і в найзагальнішому вигляді виражений наступною формулою:

; (1.1.)

Де З - якість післяпродажного обслуговування або сервісу; Цn - ціна споживання.

Чисельний вираз конкурентоспроможності складає поняття рівня конкурентоспроможності.

Всі параметри, що характеризують рівень конкурентоспроможності, можна розділити на 3 групи. Перш за все підбираються параметри нормативної групи, тобто встановлюється принципова можливість реалізації виробу на "адресному", цільовому ринку. Ця робота починається з оцінки патентної чистоти виробу. Якщо в нім є складові частини, що не володіють патентною чистотою, то подальший аналіз доцільно проводити тільки після вибору заходів, направлених на її забезпечення. [18, с. 131]

Потім встановлюється відповідність параметрів виробу обов'язковим стандартам і нормам, що регламентують рівень, а також обов'язкові межі цих параметрів. У разі невідповідності їм товар не може бути використаний для задоволення існуючої потреби і тому не володіє для покупця споживною вартістю. Отже, якщо хоч би один з нормативних параметрів виробу не відповідає тому рівню, який наказаний нормами, що діють, і стандартами, то подальша оцінка рівня його конкурентоспроможності недоцільна незалежно від результату порівняння по інших параметрах. Тому дослідження відповідності товару стандартам і законодавству, що діє в конкретній країні, повинне проводитися в першу чергу, і лише у разі виявлення такої відповідності процес оцінки рівня конкурентоспроможності може бути продовжений. В той же час перевищення нормативних параметрів в порівнянні з вимогами стандартів не може розглядатися як перевага даного виробу перед іншими, оскільки, з погляду споживача, воно є даремним і споживної вартості не збільшує.

Методично облік нормативних параметрів при оцінці рівня конкурентоспроможності може бути забезпечений шляхом введення спеціального показника, який приймає лише два значення, - 1 або 0. Якщо товар відповідає обов'язковим нормам і стандартам, то цей показник рівний 1, якщо немає - 0. Загальний показник по нормативних параметрах є твором приватних показників по кожному з них, тобто

; (1.2.)

Де: Iнп - загальний показник по нормативних параметрах;

Q - приватний показник по i-му нормативному параметру;

N - число нормативних параметрів, що підлягають оцінці.

Таким чином, якщо хоч би один з приватних показників рівний 0 (тобто виріб по якому-небудь параметру не відповідає обов'язковій нормі), то загальний показник також рівний 0, що говорить про неконкурентоспроможність даного товару на цільовому ринку. [3. с. 122]

Другою групою модельованих параметрів для оцінки конкурентоспроможності товару є технічні характеристики виробу, тобто його якість. Ринкові дослідження дають можливість продуценту виявити, які саме властивості товару покупець вважає необхідними, еталонними, а потім оцінити, наскільки кожна з властивостей продукту відповідає потребі або еталону. Кількісно це можна виразити як відношення величини параметра виробу до величини такого ж параметра еталону:

; (1.3.)

Де: bi - приватний технічний показник по i-му параметру;

Dнi - величина i-го параметра аналізованого виробу;

Dэi величина i-го параметра, при якому потреба задовольняється на 100%, тобто еталону.

При цьому, якщо для задоволення потреби пропонується виріб, параметри якого перевищують запити покупця (еталону), то таке перевищення ним, швидше за все, не буде оцінене і сплачене. В цьому випадку приватний показник прирівнюється до еталонного.

Так само можна розрахувати і інші приватні технічні показники. Для знаходження загального показника по технічних параметрах слід об'єднати приватні з урахуванням значущості (питомої ваги) кожного з них в загальному наборі:

; (1.4.)

Де: Iтп - загальний показник по технічних параметрах; ?I- питома вага i-го параметра з їх загального числа (n); n - число параметрів, по яких здійснюють оцінку.

Отриманий загальний показник Iтп відображає ступінь відповідності створюваного товару еталону, ідеальному з погляду споживача зразку. Проте на ринку покупець порівнює пропоновані товари не з еталоном, а один з одним. Тому слід зіставити показники створюваного товару і його конкурента і порівняти, якою з них більшою мірою відповідає конкретній потребі:

; (1.5.)

Де: dhi - величина технічного параметра створюваного виробу; dki - величина технічного параметра виробу-конкурента.

Розрахунок Iтп пов'язаний з деякими методологічними проблемами, зокрема з тим, що багато технічних параметрів виробів не мають фізичної міри. До них, зокрема, відноситься дизайн, відповідність моді і так далі Врахувати їх при моделюванні або аналізі рівня конкурентоспроможності можна, використовуючи експертні методи, при яких властивості вироби, відповідні певним технічним параметрам, оцінюються в балах за вибраною експертом шкалою. Наприклад, якість дизайну експерт оцінює за пятибалльной шкалою, рівень комфортабельності - по десятибальній і так далі [7, с. 35]

Наступна проблема пов'язана з побудовою вагової бази для приватних показників і отриманням на їх основі загального. Ця база складається з вагів, або коефіцієнтів ваговитості, відповідних значущості різних властивостей виробу для споживача.

До третьої групи оцінюваних параметрів відносяться економічні, тобто ціни споживання. При їх порівнянні показник приймає наступний вигляд:

; (1.6.)

Де Ееп - загальний показник по економічних параметрах; Цпн - ціна споживання аналізованого виробу; Цпк - ціна споживання товару-конкурента.

Природно, чим нижче ціна споживання, тим вище рівень конкурентоспроможності, оскільки це означає, що споживач має можливість придбати одиницю якості однієї з порівнюваних товарів дешевше, ніж іншого. [3. с. 125]

На основі загальних показників по нормативних, технічних і економічних параметрах будується інтегральний показник рівня конкурентоспроможності (ПК) створюваного виробу:

; (1.7.)

Якщо значення ГИК рівно або більше 1, то це означає, що виріб конкурентоздатний.

Похожие статьи




Якість і конкурентоспроможність продукції, Поняття якості і конкурентоспроможності продукції, їх показники - Система управління якістю на підприємстві (на прикладі завода ВАТ "Сизакор")

Предыдущая | Следующая