ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ управління ЯКІСТЮ, Основні категорії і поняття управління якістю - Теоретичні і практичні аспекти управління якістю продукції (ЗАТ "АТ Глини Донбасу")

Основні категорії і поняття управління якістю

Якість є однією з основних категорій, що визначають спосіб життя, соціальну й економічну основу для успішного розвитку людини і суспільства. Таке формулювання чітко визначає значимість діяльності по удосконаленню якості, але є занадто ємкісною і не дає чіткого уявлення про суть самого поняття "якість".

Більшість трактувань якості була узагальнена Міжнародною організацією по стандартизації (ISO) [2] у стандарті ISO-8402 "Управління якістю і забезпечення якості. Словник", що визначає якість як "сукупність характеристик об'єкта, що відносяться до його здатності задовольняти обумовлені чи передбачувані потреби" [3].

Під об'єктом у цьому визначенні розуміється усе, що може бути індивідуально описане і розглянуте, тобто товар, послуга, процес; система, чи організація окреме обличчя.

Кожна потреба виражається рядом вимог (рис. 1.1), що беруть участь у формуванні відносин придатності об'єкта для цілей споживача, служать для оцінки відповідності об'єкта його призначенню і, отже, окреслюють границю якості об'єкта.

Вимоги до якості можна визначити як вираження або визначених потреб та їхній переклад у набір, або кількісно якісно установлених вимог до характеристик об'єкта з метою їхнього втілення в об'єкті і перевірки.

При проведенні технічних оцінок термін "якість" застосовується в наступних ситуаціях:

    * при порівнянні об'єктів з метою виявлення ступеня переваги ("відносна якість"); * при кількісній статистичній оцінці (рівень якості); * при проведенні точної технічної оцінки (міра якості).

У практичній діяльності термін "об'єкт" звичайно заміняється терміном "продукція".

Продукція являє собою результат процесу (процесів) або будь-якої діяльності. Вона може бути як матеріальною (виробу), так і нематеріальною (послуги). Послуги виробничого характеру називають роботами (наприклад, установка і налагодження устаткування).

На кожному етапі розвитку суспільного виробництва існують специфічні вимоги до якості продукції. На ранніх стадіях становлення промисловості основними вимогами до якості були точність і міцність. Масштаби виробництва дозволяли проводити перевірку кожного виробу.

По мірі розвитку промислового виробництва продукція ставала усе більш складною, тобто число її характеристик (а, отже, і вимог до якості) постійно зростало. Постало питання перевірки не окремих властивостей виробу, а його функціональної здатності в цілому. Таким чином, почала формуватися система контролю якості продукції, суть якого полягала у виявленні дефектної продукції і вилученні її з виробничого процесу.

Зростання ступеня насичення ринку товарами і послугами, посилення конкуренції викликали до життя поняття конкурентноздатності, під якою розуміється здатність продукції відповідати:

    1) у визначений період часу сформованим або передбачуваним вимогам ринку; 2) бути успішно реалізованою за наявності пропозиції інших аналогічних товарів.

Для перемоги в конкурентній боротьбі системи контролю якості, що констатує, було явно недостатньо. Виникла необхідність у виявленні й аналізі причин дефектів, а також розробці заходів щодо запобігання браку в майбутньому. Після усвідомлення існування процесу "створення якості" (мал. 1.2) склалася нова концепція -- управління якістю. У рамках цієї концепції увага приділялася кожному етапу створення продукту, а не зосереджувалося лише на загальному результаті виробничої діяльності.

У новій концепції контроль продовжує грати дуже істотну роль, але він розглядається разом з такими процесами, як аналіз, планування і прогнозування якості. Головною метою системи, утвореної цими процесами, є забезпечення й удосконалювання якості протягом усього процесу створення продукції як засобу задоволення конкретних потреб.

Забезпечення якості -- заплановані і систематично виконуваючиєся організацією-товаровиробником дії, що створюють впевненість у тому, що якість продукції буде відповідати запропонованим вимогам. Існують два різновиди забезпечення якості: внутрішнє і зовнішнє. Внутрішнє забезпечення якості створює впевненість у належній якості продукції у керівництва організації-товаровиробника, зовнішнє -- у споживачів.

Письмову гарантію відповідності продукції установленим вимогам (стандартам) дає процедура, називана сертифікацією продукції.

У відповідності зі схемою "створення якості" (рис. 1.2) до дій по забезпеченню якості відносяться:

    * аналіз актуальних і потенційних усвідомлених споживачами потреб; при наявності на ринку товарів-аналогів -- аналіз рівня якості цих товарів; * прогнозування; * проектування якості в процесі розробки нової продукції; * планування якості; * розробка стандартів; * контроль якості сировини/матеріалів і комплектуючих; * контроль у процесі виробництва; * контроль готової продукції; * контроль реалізації; * післяреалізаційний контроль (в умовах експлуатації); * зворотний зв'язок із споживачами (аналіз відгуків, побажань і рекламацій).

При цьому всі перераховані вище дії є складними і являють собою сукупність безлічі більш простих операцій, кожна з яких має власну мету, критерії контролю і методи корекції якості у випадку невідповідності рівня якості стандартам.

Аналіз складу елементів схеми дозволяє зробити висновок про те, що поняття якості можна поширити також на категорії діяльності і фірми (організації-товаровиробника) у цілому. Разом з цим докорінно повинні змінитися і погляди на участь у процесі управління якістю, і відповідальність за якість. Оскільки у процесі "створення якості" бере участь практично вся організація, у ній не може бути відповідальним за якість якийсь один спеціальний підрозділ. Це і було покладено в основу концепції загального управління якістю (TQM) [16], що сьогодні, вважається найбільш прогресивною і має на увазі активну участь кожного співробітника в удосконалюванні якості продукції і процесів [10].

Побудова спеціальної системи для управління якістю називається системою якості (системою управління якістю) і являє собою сукупність організаційної структури, розподілу повноважень і відповідальності, методів, процедур і ресурсів, необхідних для встановлення, підтримки й удосконалювання якості продукції.

Система якості реалізує політику організації в області якості. Політика в області якості офіційно визначає основні цілі і задачі організації в області якості. Вона є елементом загальної політики фірми і затверджується її керівництвом.

В організації формується внутріфірмова ієрархія якості, що наочно демонструє зв'язок якості з загальною ефективністю діяльності організації. Фірми, що роблять і реалізують ефективними методами високоякісну продукцію, одержують незаперечні конкурентні переваги і, природно, поліпшують загальні результати своєї діяльності. Внутріфірмова ієрархія якості є основою так називаної піраміди якості (рис. 1.3), що відображає вплив якості на суспільство в цілому.

Такій фірмі необхідно передбачити механізм гнучкої зміни обов'язків і відповідальності. Для ефективного управління процесами забезпечення і підвищення якості продукції і продуктивності праці у світовій практиці добре зарекомендували себе системи управління якістю. Ці системи відносяться до розряду інтегрованих механізмів управління програмно-цільового типу, застосовуваних для управління складними, динамічними об'єктами.

За допомогою таких механізмів організація управління якістю орієнтується на мінімізацію усіх видів втрат і на погоджене функціонування всіх елементів виробничо-реалізаційної системи.

Управління якістю охоплює частину функцій управління, спрямованих на досягнення цілей в області якості. Цілі в області якості припускають створення на підприємстві умов, у яких можливо контролювати, регулювати якість, забезпечувати відповідність прийнятим вимогам і гнучко змінювати установлені вимоги.

Управління якістю -- аспекти виконання функції управління, що визначають політику, цілі і відповідальність в області якості, а також втілюють їх за допомогою таких засобів, як планування якості, оперативне управління якістю, забезпечення якості і поліпшення якості в рамках системи якості [10].

У поняття " управління якістю" входять наступні аспекти:

    1. Загальні аспекти:
      * планування на рівні вищого керівництва; * систематизація і документальне оформлення діяльності у вигляді методик, протоколів, інструкцій і ін.; * залучення усіх виробничих ресурсів і всього персоналу; * широке використання стандартизації, у тому числі і міжнародних стандартів, у управлінні якістю; * регулярні перевірки, вивчення зворотнього зв'язку і коректування дій; * безперервне навчання персоналу прийомам і методам управління якістю.
    2. Технічні аспекти:
      * використання у виробництві останніх світових або стандартів стандартів, що перевищують рівень світових; * контроль продукції на кожнім етапі в процесі виробництва з використанням необхідних засобів контролю; * діагностика устаткування; * забезпечення керованості всіма процесами і простежування кожної одиниці продукції; * регулярний перегляд технологій.
    3. Економічні аспекти:
      * управління економікою якості; * планування капіталовкладень у якість (витрати на функціонування системи якості, навчання персоналу, вивчення ринку, контроль, діагностику, переоснащення виробництва, залучення незалежних експертів, особисті премії персоналу й ін.).
    4. Управлінські аспекти:
      * визначення політики в області якості і конкретний розподіл обов'язків і повноважень кожного співробітника; * розробка формалізованої методології управління якістю з використанням різних методів і прийомів управління якістю і контроль виконання методик; * планування необхідного кошторису капіталовкладень у якість у річному бюджетному плані; * орієнтація виробництва на використання останніх науково-технічних розробок і вимог; * контроль за виконанням норм екології і безпеки праці.

При побудові системи управління якістю переслідується мета організаційного об'єднання всіх управлінських функцій, від реалізації яких залежать забезпечення і підвищення якості. У рамках структур такого типу координуються всі роботи, пов'язані з дослідженнями, розробками й освоєнням нової продукції, підвищенням продуктивності праці, ефективності виробництва і якості. Такі структурні схеми дозволяють створювати організаційні умови для об'єднання зусиль усього персоналу, спрямованих на підвищення економічних і виробничих показників діяльності всієї компанії.

Система якості -- сукупність організаційної структури, методик, процесів і ресурсів, необхідних для здійснення управління якістю [11].

Система якості за формою -- це система документації, у якій встановлені загальні принципи забезпечення якості, вимоги до діяльності і відповідальності кожного співробітника в області якості; умови дотримання заданих параметрів кожного процесу і характеристик кожного об'єкта; методики контролю, обробки й аналізу інформації про якість; програми навчання персоналу в області якості й ін. Система якості містить у собі також систематичну діяльність відповідно до установлених вимог, виявлення недоліків і постійний пошук шляхів поліпшення. Побудовою системи якості найчастіше займаються професійні організації, що грають роль радників по якості. Система якості в організації призначена, насамперед, для задоволення внутрішніх потреб управління організацією. Вона ширше, ніж вимоги визначеного споживача, що оцінює тільки ту частину системи якості, що стосується його індивідуальних вимог.

Призначення системи якості:

    * організація діяльності в області якості у формі системи з функціями координації, регулювання, аналітичної розробки рішень; * регламентація й упорядкування всієї діяльності організації відповідно до поставленими цілями в області якості; * визначення ролі і відповідальності кожного співробітника відповідно до поставлених цілей в області якості; * приведення всіх процесів на підприємстві в керовані умови; * забезпечення відслідкованості і контрольованості продукції і ресурсів; * постійне підвищення кваліфікації персоналу; * організація системи ведення, нагромадження й обробки інформації з метою мінімізації витрат, викликаних низькою якістю.

Цілі, сформульовані керівництвом підприємства, визначають напрям діяльності підприємства протягом його існування. Цілі не можна часто змінювати. Звичайно вони змінюються тоді, коли організація приймає рішення про повну переорієнтацію своєї діяльності.

Мету підприємства визначає керівник до початку господарської діяльності. Цілі можуть бути відкоректовані в міру активізації діяльності підприємства, спрямованої на задоволення вимог ринку. Однак, як правило, уже сформульована ціль не піддається істотним змінам.

Ціль в області якості є вершиною піраміди планування і встановлює задачі бізнесу, обумовлені вищим керівництвом, а також тактику і стратегію, сформовані керівництвом середньої ланки.

Політика підприємства -- це лаконічно сформульовані напрямки і цілі, що визначаються керівництвом: загальна політика, політика в області якості, реалізації, інвестицій і т. д.

Політика в області якості є офіційним документом організації, частиною загальної політики, основою функціонування всієї системи якості. Вона містить стратегічні цілі в області якості, сформульовані для досягнення цілей задачі підприємства і зобов'язання (особливо з боку керівництва). Політика в області якості повинна бути сформульована так, щоб зробити цілеспрямованою діяльність кожного співробітника. У ній повинні бути чітко визначені рівні стандартів якості роботи для даної фірми і розглянуті всі аспекти системи забезпечення якості. Формулювання політики в області якості повинні бути короткі і доступні для сприйняття.

Після затвердження політики вся діяльність підприємства направляється на її реалізацію.

Політика в області якості -- основні напрями і цілі організації в області якості, офіційно сформульовані вищим керівництвом. Політика в області якості є елементом загальної політики і затверджується вищим керівництвом [17].

Фактори, що впливають на політику в області якості:

    * гарантії підприємства щодо виробленої або реалізованої продукції; * вимоги законодавства; * вимоги споживачів до якості продукції і системам забезпечення якості; * умови конкурентної боротьби; * економічні розрахунки; * технологічні умови.

Обов'язковою умовою функціонування системи якості є регулярний (звичайно щорічний) аналіз з боку вищого керівництва системи якості і її відповідності політиці в області якості.

Аналіз з боку керівництва -- офіційна оцінка вищим керівництвом стану системи якості і її відповідності політиці в області якості і цілям [20].

Аналіз системи якості з боку керівництва може включати аналіз політики в області якості. Результати перевірки якості (аудита) є одними з можливих вхідних даних для аналізу з боку керівництва. Обов'язкова умова динамічного розвитку організації -- це вироблення керівництвом програми поліпшення якості в результаті аналізу стану системи якості.

Похожие статьи




ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ управління ЯКІСТЮ, Основні категорії і поняття управління якістю - Теоретичні і практичні аспекти управління якістю продукції (ЗАТ "АТ Глини Донбасу")

Предыдущая | Следующая