Забезпечення конкурентоспроможності підприємства - Інноваційна політика підприємства

Інноваційна діяльність здійснюється з метою підвищення конкурентоспроможності вітчизняних підприємств, збільшення попиту на їх продукцію не тільки на українському, але й на світовому ринках. Управління інноваційною діяльністю вважається успішним, якщо воно забезпечує конкурентоспроможність підприємств.

Конкурентоспроможність - це поняття складне, синтетичне, залежить від багатьох груп факторів: технології основного та допоміжного виробництва, технології системи управління, рівня технічної та економічної підготовки персоналу, рівня розвитку науки і техніки в даному виді діяльності, можливостей залучення ресурсів тощо.

Конкурентоспроможність підприємства - це категорія, що відображає, як відрізняється підприємство-виробник на ринку своїх товарів від інших виробників-конкурентів упродовж тривалого проміжку часу, яким чином рівень його фінансово-економічного розвитку відповідає суспільним потребам.

В умовах ринкової економіки споживачі зацікавлені не тільки в якості продукції, але і в високоякісних додаткових послугах, що пов'язані з цією продукцією.

У більшості країн світу роль нецінової конкуренції все зростає, оскільки в ринкових умовах споживачі стають все більш вимогливими до якості товарів. З урахуванням національних та економічних особливостей різних держав формувалися специфічні підходи до управління якістю продукції на мікрорівні. Найбільш відомими є американська комплексна система управління якістю (ТQС) та японська (СWQС) - управління якістю в межах фірми.

Для американської системи характерним є делегування всіх питань, пов'язаних із забезпеченням якості, певному адміністративному підрозділу, що спеціалізується на аналізі якості продукції і контролі. Всі ці функції забезпечуються спеціалістами даного підрозділу.

Для японської системи характерним є постійна участь у діяльності, пов'язаній з управлінням якістю, всіх підрозділів та всіх працівників фірми. Всі працівники, від президента до робітника, зацікавлені в досягненні високих результатів: вони навчаються методам управління та вмінню застосовувати їх в практичній діяльності в гуртках якості, куди залучаються також субпідрядники, посередники та працівники дочірніх компаній. Японська концепція якості грунтується, перш за все, на виключенні самої можливості виникнення браку на всіх етапах виробництва, на широкому застосуванні статистичних методів контролю, пріоритеті профілактики дефектів над їх виправленням, а також на розробці загальнонаціональних програм з контролю якості.

Система якості грунтується на наступних видах діяльності: забезпеченні якості, управлінні якістю та покращенні якості.

Для забезпечення гарантій споживачам у достовірності та об'єктивності інформації про якість товарів у більшості країн впроваджено сертифікацію як особливий вид діяльності, що підтверджує відповідність продукції певним вимогам.

Сертифікація впливає на конкурентоспроможність продукції таким чином:

    - наявність сертифікату про безпечність продукції для довкілля, життя, здоров'я та майна людей розглядається як нормативна умова забезпечення конкурентоспроможності; - наявність сертифікату на продукцію або систему якості може бути вирішальним при укладанні договору і підписанні контракту; - сертифікат на продукцію може впливати на розмір контрактної ціни; - наявність сертифікату впливає на вирішення питань про страхування та отримання кредитів, оскільки забезпечує певні гарантії страховим компаніям та банкам.

Існує багато підходів до оцінки рівня конкурентоспроможності продукції, однак більшість методичних підходів зорієнтована на продукцію, що вже виробляється і реалізується на ринку (тобто товари). Якщо оцінюється конкурентоспроможність продукції на стадії розробки, то йдеться про оцінку конкурентоспроможності інноваційного продукту. При оцінюванні інновацій необхідно виходити із таких принципів:

    - конкурентоспроможність закладається ще на етапі проектування і розробки виробу, тому вона має бути вже попередньо оцінена на стадії формування технічного завдання на розробку; - конкурентоспроможність інновацій грунтується на ідеальній споживчій моделі, що задовольняє перспективні потреби на 100% у межах визначеного сегменту ринку; - рівень техніко-економічних параметрів інновації, яке пропонується до розробки, повинен оцінюватися по відношенню до прогнозного рівня техніко-економічних параметрів продукції найбільш ймовірних конкурентів (визначених на рік початку виробництва даної продукції); - вибрані для оцінки конкурентоспроможності параметри необхідно оцінити за їх значущістю.

Таким чином, необхідно сформувати так звану "ідеальну споживчу модель", що задовольнятиме перспективні потреби споживачів на 100% і яка грунтується на інформації, зібраній в процесі дослідження ринку. Ця модель включає в себе перелік техніко-економічних параметрів, що важливі для споживачів на даному сегменті ринку, оцінку споживачем значущості кожного параметра, а також ідеальне значення кожного техніко-економічного параметра.

Похожие статьи




Забезпечення конкурентоспроможності підприємства - Інноваційна політика підприємства

Предыдущая | Следующая