Ефективність зовнішньоекономічної діяльності підприємств - Управління зовнішньоекономічною діяльністю підприємства (на прикладі ПП "Приват-Транс")

Виходячи на світовий ринок, підприємству варто вирішити два основні питання щодо організації своєї ЗЕД:

    - питання щодо визначення способу формування найбільш сприйнятливої та ефективної організаційної структури управління ЗЕД; - питання щодо чіткого встановлення способу керування створеною структурою для досягнення поставленої мети.

В галузі міжнародного бізнесу існує перелік типів організаційних структур [28, c.256]. На етапі започаткування ЗЕД на підприємстві робиться вибір оптимального типу організаційної структури саме для даного підприємства за конкретних умов. Такий вибір здійснюється на базі аналізу чинників, які здійснюють вплив на ефективність організації ЗЕД підприємства. Їх поділяють на зовнішні та внутрішні (рис. 1.5).

Вибір найбільш сприйнятливої та ефективної організаційної структури управління ЗЕД підприємства залежить не лише від розглянутих чинників, а й від методів виходу на зовнішні ринки: безпосередній вихід через власну зовнішньоторговельну фірму/відділ зовнішньоекономічних зв'язків або вихід за допомогою посередників [27, c. 92].

чинники ефективності зед

Рис. 1.5. Чинники ефективності ЗЕД

Організовуючи та здійснюючи ЗЕД, кожне окреме підприємство має детального аналізувати всі чинники та виокремлювати ті з них, які будуть сприяти підвищенню ефективності організації ЗЕД [27, c. 93].

Історично першими видами зовнішньоекономічних операцій стали експорт та імпорт. Крім звичайного експорту та імпорту товарів і послуг у світовій практиці широко застосовуються також інші види зовнішньоекономічних операцій. До них належать товарообмінні операції, ліцензування, франчайзинг, управлінські контракти, міжнародний лізинг та ін. Види основних та забезпечувальних операцій наведені на рис. 1.6.[24].

зовнішньоекономічні операції

Рис. 1.6. Зовнішньоекономічні операції

Крім того, усі види зовнішньоекономічних операцій поділяються на операції: товарообмінні, купівлі-продажу.

При операціях купівлі-продажу ми маємо справу з експортом і імпортом: один контрагент виступає в контракті тільки як продавець-експортер чи тільки як покупець-імпортер, тоді як при товарообмінних операціях і експортером інших, чи виступаючи експортером, бере на себе зобов'язання закупити якісь товари (тобто виступити імпортером) у інших підприємців країни покупця.

Операції купівлі-продажу - контракти, згідно з якими продавець (експортер) зобов'язується передати товар, який є об'єктом угоди, у власність покупця (імпортера) за умови, що останній сплатить за товар відповідну суму. Види цих операцій [3]:

    - Експортні операції - комерційна діяльність, пов'язана з продажем і вивозом за кордон товарів національного виробництва. Для виконання такої операції експортер повинен: вивчити кон'юнктуру ринку; вибрати доцільну стратегію поведінки на ринки; вивчити митний режим країни-імпортера; провести рекламу свого товару; направити покупцям пропозицію на продаж товару; укласти контракт; проводити контроль за виконанням контракту [29, c.7]. - Імпортні операції - закупівля і ввезення іноземних товарів в країну для їх реалізації на внутрішньому ринку. В цьому випадку ініціатива за імпортером. Він : вивчає ціни на товар; вибирає експортерів і доцільний спосіб закупки товарів; проводить переговори; підписує контракт на імпорт товарів; забезпечує своєчасну оплату [29, c.7]. - Реекспортні операції - передбачають продаж і вивіз із країни раніше ввезених до неї товарів без їх переробки. Країна, що ввозить, а потім вивозить у третю країну товари називається реекспортером. - Реімпортні операції - являють собою експортні операції, що не відбулися, і означає повернення до країни раніше вивезених товарів. Сюди відносяться: повернення забракованих покупцем товарів; повернення товарів, не проданих на аукціонах; повернення товарів, не реалізованих через консигнаційні склади. Основною ознакою реімпортних операцій є перетинання вітчизняними товарами кордону своєї країни двічі (при вивозі і ввозі).

Товарообмінні операції - передбачають експорт товарів та послуг за кордон за умов здійснення імпорту (послуг) з-за кордону. Умови здійснення цих операцій визначаються конкретним типом угоди.

Типи товарообмінних операцій [3]:

    - Бартерна операція - це операція з обміну певної кількості товарів на еквівалентну по вартості кількість іншого товару. Таким чином, бартерна операція не припускає ніяких грошових розрахунків між контрагентами. У бартерній угоді встановлюється або сума, на яку сторони зобов'язуються поставити товар, або кількість взаємопостачаємих товарів. Переваги даної операції перед операціями купівлі-продажу полягає в тому, що для її здійснення не потрібна валюта и сторони не прибігають до посередництва банків. - Зустрічні закупівлі - означають зобов'язання експортера закупити на визначену суму товари в країні імпортера. Після узгодження ціни товару імпортер ставить обов'язковою умовою контракту закупівлю експортером товарів у його країні на визначену суму. Крім того, у період переговорів сторони можуть і не знати, які конкретно товари імпортер може запропонувати і які експортер може закупити. Для імпортера важливо записати цю обставину в контракт для того, щоб шляхом зустрічної закупівлі зберегти частину валюти у своїй країні [29, c.9]. За версією експертів ООН, виділяють три види міжнародних зустрічних торговельних угод:
      - бартерні угоди (barter transactions); - торговельні компенсаційні угоди (commercial compensation); - промислові компенсаційні угоди (industrial compensation).
    - Компенсаційні операції - відрізняються від бартерних тим, що відбувається обмін декількома товарами з кожної сторони. Механізм здійснення таких операцій зводиться до наступного: кожен контрагент готує два списки товарів: в одному перелічуються товари, які хотів би продати, а в другому - купити; зустрічаючись, контрагенти обговорюють номенклатуру товарів, і в результаті утворюються два списки; погодивши перелік товарів, сторони - контрагенти переходять до узгодження цін; погодивши ціни і умови постачання, сторони підписують контракт із двома додатками [29, c.11]. - Великомасштабні операції на компенсаційній основі - операції, за яких одна країна використовує обладнання та технології іншої країни та будує на своїй території промисловий або сільськогосподарський об'єкт, продукцією якого і буде розраховуватися за поставлене. Основні риси цих операцій: великомасштабність (сотні тисяч, а то й мільйони доларів); довгострокове кредитування і на великі суми, тому для її здійснення залучаються великі банки; довгостроковий характер операцій (до 10 років і більше). - Операції на давальницькій сировині - об'єктом угоди є сировина та продукція, яка виготовляється з неї. Розрахунки за цими операціями здійснюються трьома способами: частиною продукції, яка була виготовлена та залишається в країні при поверненні решти продукції власнику сировини; частково готовою продукцією, частково грошима; використання країни переробки як посередника для подальшому продажу продукції третім країнам. - Викуп застарілої продукції - стосується, насамперед, машинно-технічних виробів. Ініціатором таких операцій виступає імпортер. Якщо експортер пропонує імпортеру придбати в нього нові машини, то імпортер ставить обов'язковою умовою викупити у нього застарілу техніку. Імпортеру такі операції дуже вигідні тому, що він знижує свої валютні витрати і позбавляється від старої техніки, замінюючи її новою [29, c.14]. - Поставки на комплектацію - операції, при яких замовник на виготовлення обладнання або машинно-технічної продукції висуває вимогу - включити в остаточну вартість продукції комплектуючі з власної країни.

Відповідно до Закону України від 16.04.91 № 959-ХІІ "Про зовнішньоекономічну діяльність" зовнішньоекономічний договір (контракт) визначено, як матеріально оформлена угода двох або більше суб'єктів ЗЕД та їх іноземних контрагентів, спрямована на встановлення, зміну або припинення їх взаємних прав та обов'язків у ЗЕД [14].

Суб'єкти ЗЕД при складанні зовнішньоекономічних договорів (контрактів) використовують вимоги національного законодавства, рекомендації міжнародних органів й організацій, передбачені світовою практикою, а також сукупність різних гарантій і застережень. Коректне складання зовнішньоекономічного договору (контракту) є запорукою успішного проведення зовнішньоекономічної операції, пов'язаної з переміщенням товарів й інших предметів через митний кордон України.

Зовнішньоекономічний договір укладається в простій письмовій формі. Повноваження представника на укладення договору випливає з доручення, статутних документів. Дії, які здійснюються від імені іноземного суб'єкта ЗЕД уповноваженим суб'єктом ЗЕД України, вважаються діями цього іноземного суб'єкта [30, c.186].

Сторони договору мають бути здатними укласти його відповідно до законодавства України та/або закону місця укладання договору. Загалом зовнішньоекономічні угоди укладаються відповідно до законодавства України з урахуванням міжнародних угод, міжнародних звичаїв, рекомендацій міжнародних організацій.

Для підписання зовнішньоекономічного договору суб'єктам ЗЕД не потрібен дозвіл будь-якого органу державної влади. Вони мають право укладати різні види договорів, крім тих, які заборонені законодавством України.

Якщо зовнішньоекономічний договір не відповідає вимогам українського законодавства або міжнародних договорів України, то він може бути визнаний недійсним у судовому порядку.

Форма зовнішньоекономічного договору визначається правом місця його укладання.

Права та обов'язки сторін за зовнішньоекономічними договорами (контрактами) визначаються правом країни, обраної сторонами під час укладання договору, або внаслідок подальшого погодження. За відсутності такого погодження застосовується право країни, де заснована, має своє місце проживання або основне місце діяльності сторона, яка є [44, c.125]:

    - продавцем - у договорі купівлі-продажу; - лізингодавцем - у лізинговій угоді; - ліцензіаром - у ліцензійному договорі; - комітентом (консигнатором) - у договорі комісії (консигнації); - довірителем - у договорі доручення; - перевізником - у договорі перевезення; - експедитором - у договорі транспортно-експедиторського обслуговування; - страхувальником - у договорі страхування; - кредитором - у договорі кредитування тощо.

Залежно від виду зовнішньоекономічного договору здійснюється вибір того чи іншого застосованого права. При прийманні виконання за контрактом береться до уваги право місця проведення такого приймання, оскільки сторони не погодили інше [30, c.187].

Похожие статьи




Ефективність зовнішньоекономічної діяльності підприємств - Управління зовнішньоекономічною діяльністю підприємства (на прикладі ПП "Приват-Транс")

Предыдущая | Следующая