Вимірювання затрат праці. Баланс робочого часу - Персонал підприємства і ефективність його використання

Праця, як доцiльна дiяльнiсть людини характеризується кiлькiсно i якiсно.

Кiлькiсть працi - Це затрати фізичної та нервової енергії людини в процесi працi.

Кiлькiсть працi пов'язана з iнтенсивнiстю працi (напруженостi працi).

Якiсть працi Характеризує сукупнiсть властивостей та ознак, якi забезпечуються певною кваліфікацією i спецiальною пiдготовкою.

В процесi виробництва приймає участь Жива та уречевлена праця.

Уречевлена праця витрачається на створення засобiв виробництва, якi споживаються при виготовленнi продукції.

Вона затрачується ранiше, ще до виготовлення продукції.

Жива праця - Це праця окремих працiвникiв, якi зайняті виробленням продукції.

Затрати живої працi визначаються тривалiстю працi, тобто екстенсивною величиною. Основними одиницями вимiру затрат працi є: людино-година, людино-день, середньоспискова чисельнiсть працівників.

Людино-година представляє собою час фактичної роботи, як урочний так i позаурочний.

Цей показник відображає реальнi затрати працi.

Людино-день представляє собою явку працiвника на роботу незалежно вiд того скiльки годин вiн пропрацював.

Середньосписковий працiвник - Це затрати працi середньоспискового працiвника за певний перiод.

Ефективнiсть використання трудових ресурсiв на підприємстві характеризується обсягами робочого часу. Рiчний фонд робочого часу визначається на основi балансу робочого часу.

Баланс робочого часу характеризує використання робочого часу на протязi року i складається у розрахунку на одного робiтника.

Для визначення робочого часу в днях необхiдно знати: Календарний фонд робочого часу; неробочi днi на протязi року та невиходи на роботу. Баланс робочого часу передбачає розрахунок номінального та корисного фонду робочого часу. Номінальний фонд робочого часу визначається як різниця між календарним фондом робочого часу (365) та вихідними і святковими днями.

Корисний фонд робочого часу Визначається як рiзниця мiж номінальним фондом робочого часу i невиходами на роботу за причин: черговi вiдпустки, по хворобi, в зв'язку з вiдпустками на навчання, декретні відпустки, виконання державних обов'язкiв, перепiдготовку, прогули тощо.

Важливим моментом в обчисленні чисельності робітників підприємства є правильне встановлення дійсного (корисного) фонду часу роботи одного середньоспискового робітника.

Цей фонд визначається шляхом складання Балансу робочого часу середньоспискового робітника.

В цьому балансі явочне число днів виходу визначається шляхом віднімання від номінального фонду робочого часу в днях (календарний фонд мінус кількість вихідних і святкових днів) кількості цілоденних невиходів. Фактичну тривалість робочої зміни визначають відніманням від номінальної тривалості робочої зміни в годинах кількості годин скорочення робочої зміни. Добуток явочного числа днів виходу на фактичну тривалість робочої зміни дає дійсний річний фонд робочого часу середньоспискового робітника в годинах.

Для розрахунку річного фонду робочого часу одного працюючого використовують наступний вираз:

Де - коефіцієнт витрат робочого часу по поважних причинах

(хвороба, з дозволу адміністрації); =0,95 ... 0,97.

Основною одиницею виміру робочого часу є людино-день і людино-година.

Розрізняють наступні фонди робочого часу:

- Календарний фонд, який визначається добутком середньоспискової

Кількості робітників на кількість календарних днів за звітний період;

- Номінальний фонд, який менший календарного фонду на кількість лю дино-годин неявок у вихідні та святкові дні, а також у зв'язку з хворобою;

Плановий фонд, менший номінального на кількість людино-годин втрат робочого часу за рахунок цілоденних простоїв і простоїв по поважних причинах.

Похожие статьи




Вимірювання затрат праці. Баланс робочого часу - Персонал підприємства і ефективність його використання

Предыдущая | Следующая