Методи вивчення витрат робочого часу - Дослідження структури трудового процесу і проектування методів праці на рівні її складових елементів

При проектуванні нормального балансу робочого дня передбачається можливість поєднання окремих елементів в часі, виключення зайвих витрат часу, ліквідація нерегламентованих перерв, проведення організаційно-технічних заходів, що забезпечують усунення виявлених неполадок. В результаті досягається ущільнення робочого дня, внаслідок чого зростає результативність праці.

Вибір об'єкту спостережень робочого часу залежить від мети дослідження. Застосування фотографії робочого дня вимагає залучення великого числа нормувальників, оскільки техніка отримання повноцінних даних досить трудомістка. У зв'язку з цим обхват робочих фотографією робочого дня буде неповним і не зовсім відповідатиме об'єктивному уявленню про наявні резерви і дійсні втрати робочого часу.

Так як нас цікавить трудовий процес окремого робочого зручніше провести хронометраж. Даний метод проводиться з метою вдосконалення трудового процесу на робочому місці і поліпшення нормування праці. Найпрактичніший вид хронометражу - суцільний хронометраж, при якому досліджують та фіксують, враховуючи поточний час витрат усіх прийомів, що входять до складу операції, і вибірковий хронометраж, при якому вивчають окремі трудові прийоми незв'язані з іншими елементами операції. Надійність результатів, отриманих внаслідок проведення хронометражу, залежить від підготовки до спостереження. Спостерігач повинен разом із майстром ділянки розглянути технологічний процес і відповідність використовуваних інструментів та пристосувань, запроектованих за технологією, забезпечити безперебійність обробки деталей в час спостереження, визначити мету хронометражу (встановлення норми, вивчення трудових прийомів і т. д.), потім з урахуванням цих вимог провести вибір об'єкту спостереження. [6]

На лицьовій стороні хронокарти заповнюють графи, що характеризують робочого, устаткування, планування робочого місця і порядок його обслуговування. Потім залежно від типу виробництва і мети спостереження операцію розчленовують на складові частини (комплекси прийомів, прийоми або рухи) і встановлюють фіксажні крапки на кожен елемент операції. Вони повинні чітко визначати межі кожного елементу операції, тому в якості фіксажних крапок вибирають зовнішні ознаки такі, як кінець і початок елементу. Наприклад, за фіксажні крапки можуть бути прийняті моменти дотику руки до маховика, або зняття деталі, тобто ознаки які можна встановити візуальним, а іноді й слуховим сприйняттям (характерний звук урізування інструмента в деталь). Елементи операції і фіксажні крапки вносять до хронокарти.

По кожному елементу операції в хронокарті два рядки: одна для запису при спостереженні поточного часу, інша для визначуваної при обробці тривалості.

Таким чином, спостерігач в рядку "Поточний час" з обліком встановлених фіксажних крапок записує час закінчення кожного елементу. Для проведення суцільного хронометражу заміри зручніше робити двохстрілковим секундоміром, який дозволяє точніше фіксувати закінчення кожного елементу.

Обробка результатів спостереження при суцільному хронометражі полягає в наступному:

    1) визначають тривалість кожного елементу, внаслідок чого утворюються хроноряды; 2) з хронорядів виключають дефектні виміри, зафіксовані при спостереженні; 3) розраховують стійкість хронорядів як відношення найбільшої тривалість хроноряда до найменшої (коефіцієнт стійкості: Ксф = kmax / kmin) 4) фактичний коефіцієнт стійкості порівнюють з нормативним. Якщо він менше або рівний нормативному, то ряд вважається стійким, а саме спостереження - якісним. Якщо ж фактичний коефіцієнт перевищує нормативний, то дозволяється виключити з ряду одне або обидва крайні значення і знов розрахувати коефіцієнт стійкості. Якщо і після цього він перевищує нормативне значення, то хроноряд визнається нестійким і спостереження слід провести знову. 5) визначають середню тривалість кожного хроноряду; сума середніх по всіх елементах дає середній оперативний час операції.

Похожие статьи




Методи вивчення витрат робочого часу - Дослідження структури трудового процесу і проектування методів праці на рівні її складових елементів

Предыдущая | Следующая