Річний комплексний план діяльності машинобудівного підприємства - Здійснення функції планування діяльності підприємства

Для досягнення стратегічних цілей підприємства, раціонального розподілу його ресурсів і здійснення самого процесу виробництва виконується тактичне або поточне планування діяльності, що охоплює короткостроковий і середньостроковий тимчасові періоди. Воно здійснюється на середньому і нижчому рівні управління підприємством.

Поточний план повинен передбачати органічну ув'язку планів всіх структурних підрозділів, планів маркетингу, зниження витрат виробництва, завантаження обладнання з планом обсягів реалізації продукції. Отже, необхідно, щоб план на фінансовий рік носив комплексний характер.

Комплексний план діяльності підприємства, як багатоцільовий плановий документ, повинен включати наступні основні розділи:

Програму випуску продукції відповідно до номенклатури підприємства загалом і окремих його підрозділів (цехів, відділів) або центрах прибутку, якщо такі існують на підприємстві;

Планові завдання підрозділам з об'єму продажу на плановий період (рік);

План формування грошових потоків;

Програму розрахунків з бюджетом і позабюджетними фондами;

План матеріально-технічного забезпечення виробництва;

План формування планової чисельності працівників і планового фонду оплати труда;

Програму реконструкції і технічного переозброєння виробництва;

Програму в області житлово-комунального господарства, житлового будівництва і соціально-культурної сфери;

Програму забезпечення соціальних гарантій працівників підприємства.

Досягнути запланованих показників підприємство може тільки в тому випадку, якщо воно поставить перед собою і виконає в залежності від реальної ситуації ряд першочергових задач. До таких задач для вітчизняного машинобудування в цей час можна віднести створення нових технічних можливостей для підвищення конкурентоспроможності продукції і підприємства загалом, що вимагають придбання нового високопродуктивного обладнання, модернізацію діючого обладнання, створення гнучких виробничих систем, гнучких автоматичних ліній, предметно-замкнених дільниць, розробку нових технологій і "ноу-хау"; створення машин і обладнання на базі ефективних і нових конструкторських рішень; розвитку науково-технічного прогресу і прийнятність ціни.

У зв'язку з цим колектив кожного підрозділу сучасного машинобудівного підприємства повинен бути зацікавлений в мінімізації витрат на виробництво продукції і кінцевому результаті діяльності всього підприємства. В якості основного інструменту для цього в ринковій економіці рекомендується корпоративний госпрозрахунок, що дозволяє ефективно управляти виробництвом продукції.

Принципи і елементи госпрозрахунку окремих підрозділів машинобудівних підприємств застосовувалися і раніше, але в умовах планово-директивної економіки "при стовідсотковому завантаженні виробничих потужностей і встановлених цінах на затверджену міністерством номенклатуру продукції формування планової собівартості носило витратний характер, хоч і задавався щорічний відсоток її зниження" [17].

У нинішніх умовах, коли більшість машинобудівних підприємств за формою власності являють собою акціонерні товариства, для них стає особливо важливою необхідність забезпечення постійного і ефективного контролю за витратами виробництва продукції. Такий контроль забезпечує можливість своєчасного прийняття управлінських рішень з обліку і зниження фактичних витрат.

Для комплексного рішення цих задач і необхідно застосовувати систему корпоративного госпрозрахунку. Об'єднуючи в собі функції управління і економічний механізм оптимізації витрат на виробництво і його результатів, корпоративний госпрозрахунок покликаний створити такі економічні умови діяльності підприємства загалом і окремих його структурних підрозділів, які забезпечили б зниження собівартості продукції, зростання її конкурентоспроможності і конкурентної переваги підприємства на ринку, отримання стійкого прибутку.

В основу корпоративного госпрозрахунку покладено системний підхід, який об'єднує воєдино, в замкнений процес планування з наявністю прямого і зворотного зв'язку три основні етапи управління витратами:

Вдосконалення планування і нормування витрат виробництва;

Управлінський облік;

Аналіз і контроль за рівнем собівартості продукції в процесі її виготовлення з місць виникнення кожного вигляду витрат.

Базується корпоративний госпрозрахунок на ряді принципів:

Гнучкому поєднанні організаційної структури управління підприємством, стратегічного планування і господарської самостійності окремих стратегічних центрів господарювання;

Оптимальному і ефективному використанню всіх видів ресурсів;

Підвищенні якості продукції і скороченні браку;

Вдосконаленні мотиваційного механізму;

Забезпеченні внутрішньофірмового обліку і аналізу.

У зв'язку з викладеним, в умовах застосування корпоративного госпрозрахунку планувати собівартість машинобудівної продукції шляхом екстраполяції на майбутнє середнього рівня витрат за минулі періоди вже не можна. Планування собівартості повинно базуватися на планових бюджетах і лімітах, що розробляються для кожного виробничого підрозділу підприємства за окремими видами продукції і за елементами витрат на всіх стадіях виробничого процесу.

З розвитком систем інформаційного забезпечення машинобудівних підприємств, в систему корпоративного госпрозрахунку все ширше потрібно впроваджувати елементи і принципи обліку виробничих витрат за системою "Стандарт-костінг" і "Директ-костінг". Досвід ряду вітчизняних підприємств (концерн "Стірол", АТ "Моторciч", АТ КЗТС тощо) підтверджує ефективність і обгрунтованість їх застосування. Особливо в тих випадках, коли мова йде про залучення максимально великого числа замовлень і про неконкурентоспроможность продукції за ціною, розрахованою за повною калькуляцією. У цьому випадку доцільніше розділяти витрати за окремими видами продукції і відносити на неї тільки змінні витрати, а постійні враховувати загалом по всьому підприємстві.

Похожие статьи




Річний комплексний план діяльності машинобудівного підприємства - Здійснення функції планування діяльності підприємства

Предыдущая | Следующая