Висновок - Аналізатори людини: слуховий, зоровий, рівноваги, чуття

Отже, можна зробити наступні висновки:

Користуючись слухом, люди можуть визначати напрям звуку і за ним -- його джерело. Ця властивість дає змогу орієнтуватися в просторі на місцевості, розрізняти, хто саме говорить серед кількох присутніх. Слух разом з іншими видами чутливості (зором) попереджає про небезпеку, що може виникнути під час праці, перебування на вулиці, на природі.

Людина сприймає звуки з частотою коливань від 16 до 20 000 за секунду. З віком сприйняття високих частот знижується. Знижується сприймання звуку і в разі дії звуків значної сили, високих і особливо низьких частот.

Орган слуху частково розміщений у товщі скроневої кістки черепа і складається з трьох основних відділів: зовнішнього, середнього і внутрішнього вуха. Від рецепторів спірального органа збудження надходить по слуховому нерву в підкіркові, кіркові (у скроневій частці) центри слуху. Уся система -- елементи, що вловлюють і передають звукові хвилі, -- зовнішнє, середнє і внутрішнє вухо, рецептори, нервові волокна, центри слуху в головному мозку -- становить слуховий аналізатор.

Внутрішнє вухо виконує подвійну роль: сприйняття звуків (завитка зі спіральним органом), а також регулювання положення тіла в просторі, збереження рівноваги. Органи чуття є периферичними частинами аналізаторів. Вони зумовлюють такі основні види чутливості: нюх, смак, дотик, зір, слух, рівновагу і положення тіла в просторі.

Похожие статьи




Висновок - Аналізатори людини: слуховий, зоровий, рівноваги, чуття

Предыдущая | Следующая