Генераторні потенціали, Йонні основи процесу збудження - Процеси гальмування і збудження в синапсах

У місці, де чутливий нерв виходить з тільця Пачіні, можна розмістити реєструвальні електроди і піддати тільце дозованому тиску. У разі застосування невеликого тиску реєструють потенціал деполяризації, що не поширюється і нагадує ЗПСП. Його називають Генераторним, Або рецепторним, потенціалом. З підвищенням тиску рецепторний потенціал збільшується. Коли значення генераторного потенціалу досягає приблизно 10 мВ, то у чутливому нерві генерується потенціал дії. Якщо тиск підвищується ще більше, то генераторний потенціал стає більшим, і чутливий нерв збуджується повторно.

Йонні основи процесу збудження

У деяких випадках механічне викривлення відкриває канали у мембрані рецептора. Є докази, що такі механо-рецептори пов'язані з натрієвими каналами епітеліальних клітин (NаЕК). Як наслідок, надходження Nа+ спричинює генераторний потенціал і, можливо, кількість відкритих каналів є пропорційною до інтенсивності подразника. Вірогідно, що такий механізм діє у тільцях Пачіні і волоскових клітинах органа слуху та рівноваги. В інших рецепторах, таких як палички і колби, відповіді залежать від гетеротримерних G-білків і циклічних нуклеотидів. У деяких випадках ці механізми поки що невідомі.

Адаптація

Якщо на рецептор діє тривале подразнення сталої сили, то частота потенціалів дії у його чутливому нерві з часом зменшується. Цей феномен відомий як Адаптація, Чи Десенситизація. Ступінь адаптації залежить від типу органа чуття. Дотик є відчуттям, до якого швидко настає адаптація, і його рецептори називають Фазовими. З іншого боку, каротидний синус, м'язові веретена, холодові та больові рецептори, а також рецептори наповнення легень повітрям адаптують дуже повільно й неповністю; їх називають Тонічними рецепторами.

Тиск на тільце Пачіні спричинює появу генераторного потенціалу, який швидко загасає, незважаючи на продовження тиску. Якщо видалити сполучнотканинну капсулу і піддавати дії тиску оголене нервове закінчення, то генераторний потенціал можна спричинити, однак загасає він повільніше. Причиною швидкого загасання в разі застосування тиску до інтактного тільця є, можливо, латеральне зміщення сполучнотканинних пластинок, що зменшує тиск на нервове закінчення. Однак це не єдиний фактор адаптації, є ще повільне зменшення кількості потенціалів дії, генерованих з часом у випадку постійного подразника після видалення зовнішніх пластинок тільця Пачіні. Це зменшення відбувається завдяки акомодації (звиканню) чутливого нервового волокна до генераторного потенціалу. Повільна неповна адаптація м'язового веретена пов'язана з тим, що його генераторний потенціал продовжується і загасає дуже повільно в разі застосування постійного подразнення. Повільна адаптація м'язових веретен, каротидних синусів, больових і холодових рецепторів має деяку цінність для індивіда. Розтягнення м'язів відіграє роль у регулюванні ефекту довгого збереження поч. Крім того, відчуття болю і холоду спричинене потенційно небезпечними подразниками, і якби їхні рецептори мали значну адаптацію, то вони б значно втрачали свою попереджувальну цінність. Каротидні й аортальні рецептори постійно використовувані в механізмах регулювання кров'яного тиску, тому адаптація цих рецепторів обмежувала б точність, З Якою працює ця регуляторна система.

Похожие статьи




Генераторні потенціали, Йонні основи процесу збудження - Процеси гальмування і збудження в синапсах

Предыдущая | Следующая