Передні й задні корінці, їх функції - Спинномозкові нерви: будова, функції

Відростки нервових клітин, що розташовуються усередині хребетного каналу, утворюють корінці спинного мозку. Звідси відростки клітин чутливих ядер задніх рогів спинного мозку називають задніми корінцями. Через задні корінці збудження передається з периферії в спинний мозок, тому це чутливі корінці. Відростки клітин рухових ядер передніх рогів спинного мозку утворюють передні корінці спинного мозку. Через передні корінці збудження передається від спинного мозку до м'язів та інших органів, тому це рухові корінці [13, 18].

Утворення спинномозкових нервів

Спинномозковий нерв (nervus spinalis) проходить через міжхребцевий отвір (foramen intervertebrale) і розгалужується на такі гілки:

    - передню гілку (ramus anterior або ventralis), яка є найбільшою гілкою і з'єднується з передніми гілками сусідніх спинномозкових нервів (nervi spinales), утворюючи нервові сплетення (plexus nervosum), за винятком передніх грудних нервів (nervi thoracici), які не утворюють сплетень, а продовжуються у міжреброві нерви (nn. intercostales). Ця гілка має рухові та чутливі волокна; - задню гілку (ramus posterior або ramus dorsalis), яка йде дозаду між поперечними відростками хребців (processus transversi vertebrarum) та іннервує шкіру і глибокі м'язи спини (cutis et musculi dorsi profundi), м'язи шиї та підпотиличні м'язи (musculi collі et musculi suboccipitales).

Задні гілки крижових спинномозкових нервів (rami posteriores nervorum spinalium sacralium) проходять через задні крижові отвори (foramina sacralia posteriora). Ця гілка має рухові та чутливі волокна, а задня гілка I шийного спинномозкового нерва виходить між потиличною кісткою (os occipitale) і атлантом (atlas) та містить тілки рухові волокна;

    - оболонну гілку; поворотну гілку (r. meningeus; r. recurrens), яка містить чутливі та симпатичні нервові волокна і заходить у хребтовий канал (canalis vertebralis) через міжхребцевий отвір (foramen intervertebrale) та іннервує оболони спинного мозку (meninges spinales); - білу сполучну гілку (ramus communicans albus), що містить вкриті мієліном передвузлові нервові волокна (neurofibrae preganglionicae), які йдуть від ядра спинного мозку до найближчого симпатичного вузла (ganglion sympathicum). Ця гілка відходить тільки від VIIІ шийного, всіх грудних та верхніх двох, трьох поперекових спинномозкових нервів.

До спинномозкових нервів підходять сірі сполучні гілки (rami communicantes grisei), які містять переважно завузлові нервові волокна (neurofibrae postganglionicae), що йдуть від усіх вузлів симпатичного вузла (ganglion sympathicum) до всіх пар (31) спинномозкових нервів.

Внаслідок того, що спинний мозок коротший за хребетний канал, місце виходу нервових корінців не відповідає рівню міжхребцевих отворів, і вони спрямовуються вниз. У поперековій частині нервові корінці спускаються паралельно термінальній нитці, облягаючи її густим пучком, що називається кінським хвостом.

Сегменти спинного мозку

Спинний мозок має сегментарну будову. Сегмент - це ділянка сірої речовини спинного мозку, якій відповідає пара передніх і задніх корінців.

Спинний мозок, відповідно, складається з 31 - 33 сегментів.

Починаючи з нижніх чотирьох шийних, сегменти розташовуються вище відповідних хребців хребтового стовпа (правило Шипо). Таке розташування пояснюється тим, що довжина спинного мозку значно менша за довжину хребтового стовпа. Тому, практично важливо знати скелетотопію спинномозкових сегментів.

Скелетотопія спинномозкових сегментів:

    - у нижньому шийному (V, VI, VII, VIII) і верхньому грудному відділах (I, II, III, IV) сегменти розміщені на один хребець вище від відповідного їм за ліком хребця; - в середньому грудному відділу сегменти (V, VI, VII, VIII, IX) розміщені на два хребці вище; - в нижньому грудному відділу) сегменти (X, XI, XII розміщені на три хребці вище; - поперекові сегменти розміщені на рівні X - XI грудних хребців; - крижові і і куприкові сегменти - на рівні XII грудного - I поперекового хребці.

Відношення сегментів спинного мозку до периферійної рухової і чутливої іннервації такі:

    - м'язи і шкіра верхньої кінцівки іннервуються V-VIII та I і, почасти, II грудними сегментами; - шкіра і м'язи тулуба іннервуються II-XII грудними сегментами; - шкіра над пахвинною зв'язкою (lig. inguinale) іннервується I поперековим сегментом; - нижня кінцівка (membrum inferius) іннервується II-V поперековими та I-II крижовими сегментами; - ділянка зовнішніх статевих органів, промежини і присередній відділ сідничної ділянки іннервуються III-V крижовими сегментами; тут же містяться рефлекторні центри сечовипускання, дефекації і ерекції.

Сіра речовина спинного мозку (substantia grisea medullae spinalis) із задніми і передніми корінцями (radices posteriores et anteriores) і переднім, бічним, заднім власними пучками білої речовини (fasciculi proprii anterior, lateralis, posterior substantiae albae), що обрамляє сіру речовину (substantia grisea), утворює власний або сегментарний апарат спинного мозку.

Тобто, це частина спинного мозку, яка відповідає двом парам корінців (два передніх і два задніх) і вузької смужки білої речовини, яка безпосередньо прилягає до сірої речовини.

Основне призначення сегментарного апарату спинного мозку - здійснення вроджених реакцій (рефлексів) у відповідь на подразник (внутрішній або зовнішній) - безумовні рефлекси.

Передні і задні корінці, які відходять від спинного мозку нижче XII грудного сегмента, разом з корінцями, які розміщені навколо мозкового конуса, та з кінцевою ниткою утворюють кінський хвіст (cauda equina) спинного мозку.

На передній поверхні спинного мозку проходить передня серединна щілина (fissura mediana anterior).

На задній поверхні спинного мозку проходить задня серединна борозна (sulcus medianus posterior), де розташована задня серединна перегородка(septum medianum posterius).

По бічній поверхні спинного мозку проходить передньобічна борозна (sulcus ventromedialis) - права і ліва, та задньобічна борозна (sulcus posterolateralis) - права та ліва.

Між задньою серединною борозною та задньобічною борозною розташована задня проміжна борозна (sulcus intermedius posterior).

У задньобічні борозни входять чутливі волокна заднього корінця (radix posterior), який має в своєму дистальному кінці стовщення - чутливий вузол спинномозкового нерва; спинномозковий вузол (ganglion sensorium nervi spinalis; ganglion spinale).

У ньому лежать тіла чутливих псевдоуніполярних нейронів.

Із передньобічних борозен (sulci anterolaterales) виходять рухові волокна переднього корінця (radix anterior).

Задній і передній корінці (radices posterior et anterior) з'єднуються, утворюючи мішаний стовбур спинномозкового нерва (truncus nervi spinalis).

Відповідно до кількості сегментів спинного мозку (segmenta medullae spinalis) утворюються 31 - 33 пари спинномозкових нервів (nervi spinales).

Функції та центри спинного мозку

Спинний мозок здійснює дві функції: рефлекторну і провідникову.

Як рефлекторний центр спинний мозок здатний здійснювати складні рухові і вегетативні рефлекси. Афферентними - чутливими - шляхами він пов'язаний з рецепторами, а еферентних - зі скелетної м'язами і всіма внутрішніми органами.

Довгими висхідними і низхідними шляхами спинний мозок сполучає двостороннім зв'язком периферію з головним мозком. Аферентні імпульси по провідних шляхах спинного мозку прямують у головний мозок, даючи йому інформацію про всі зміни в зовнішньому і внутрішньому середовищі організму. По низхідних шляхах імпульси від головного мозку передаються до ефекторних нейронів спинного мозку, які і зумовлюють або регулюють діяльність відповідних органів.

Рефлекторна функція. Нервові центри спинного мозку є сегментними, або робітниками, центрамі. Іх нейрони безпосередньо пов'язані з рецепторами та робочими органами. Крім спинного, мозку, такі центри є в довгастому і середньому мозге. Надсегментарние центри, наприклад проміжного мозку, кори великих півкуль, безпосереднього зв'язку з периферією не мають Вони управляють нею за допомогою сегментарних центрів. Рухові нейрони спинного мозку іннервують всі м'язи тулуба, кінцівок, шиї, а також дихальні м'язи - діафрагму і міжреберні м'язи. Крім рухових центрів скелетної мускулатури, в спинному мозку знаходиться ряд симпатичних і парасимпатичних вегетативних центрів. У бічних рогах грудного і верхніх сегментах поперекового відділів спинного мозку розташовані спинальні центри симпатичної нервової системи, що іннервують серце, судини, потові залози, травний тракт, скелетні м'язи, всі органи і тканини організму. Саме тут лежать нейрони, безпосередньо пов'язані з периферичними симпатичними гангліями. У верхньому грудному сегменті, знаходиться симпатичний центр розширення зіниці, в п'яти верхніх грудних сегментах - симпатичні серцеві центри. У крижовому відділі спинного мозку закладені парасимпатичні центри, іннервують органи малого тазу (рефлекторні центри сечовипускання, дефекації, ерекції, еякуляції).

Провідникова функція спинного мозку. Спинний мозок виконує провідникову функцію за рахунок висхідних і спадних шляхів, що проходять в білій речовині спинного мозку. Ці шляхи пов'язують окремі сегменти спинного мозку один з одним, а також з головним мозком.

Нервові волокна: власні та нервові провідні шляхи

Біла речовина розміщується навколо сірої речовини. Являє собою скупчення відростків нервових клітин і виконує провідну функцію. (рис.12).

Вона представлена аксонами нервових клітин головного та спинного мозку, які утворюють висхідні шляхи (чутливі, аферентні) і низхідні шляхи(рухові, еферентні).

За допомогою борозен біла речовина поділяється на:

    - передній канатик (funiculus anterior); - задній канатик (funiculus posterior); - бічний канатик (funiculus lateralis).

Правий і лівий передні канатики за допомогою передньої білої спайки (comissura alba anterior) сполучаються між собою.

У задніх канатиках проходить два висхідні шляхи:

    - тонкий пучок (fasciculus gracilis), пучок Голя, який розташований присередньо; - клиноподібний пучок (fasciculus cuneatus), або пучок Бурдаха, розташований збоку від нього.

Біла речовина передніх канатиків утворює в основному такі низхідні шляхи:

    - передній кірково-спинномозковий шлях (tractus corticospinalis anterior) чи передній пірамідний шлях; - покрівельно-спинномозковий шлях (tractus tectospinalis); - сітчасто-спинномозкові волокна (fibrae reticulospinales); - мосто - сітчасто - спинномозковий шлях (tractus pontoreticulospinalis); - оливо-спинномозкові волокна (fibrae olivospinales); - присінково-спинномозковий шлях (tractus vestibulospinalis).

У передньому канатику проходить також один висхідний шлях - передній спинномозково-таламічний шлях (tractus spinothalamicus anterior).

У бічних канатиках збоку проходять такі висхідні шляхи:

    - задній спинномозково-мозочковий шлях (tractus spinocerebellaris posterior) - шлях Флексіга; - передній спинномозково-мозочковий шлях (tractus spinocerebellaris anterior) - шлях Говерса; - бічний спинномозково-таламічний шлях (tractus spinothalamicus lateralis).

Присередньо в бічних канатиках проходять низхідні шляхи:

    - бічний кірково-спинномозковий шлях (tractus corticospinalis lateralis), або бічний пірамідний шлях; - червоноядерно-спинномозковий шлях (tractus rubrospinalis) - шлях Монакова.

До центральних структур спинного мозку (structurae centrales medullae spinalis) належать:

    - спинномозкове поле X; спинномозкова пластинка X (area spinalis X; lamina spinalis X), воно є ділянкою сірої речовини, що прилягає до центрального каналу; - передня та задня сірi спайки (commissurae griseae anterior et posterior) - це тонкі пластинки сірої речовини, які прилягають до центрального каналу спереду і позаду; - передня та задня білi спайки (commissurae albae anterior et posterior), вони розташовуються назовні від передньої та задньої сірих спайок; - центральний канал (canalis centralis) - це вузький канал, який розміщений посередині спинного мозку.

Похожие статьи




Передні й задні корінці, їх функції - Спинномозкові нерви: будова, функції

Предыдущая | Следующая