Моделі ведення електронного бізнесу в інтернет-торгівлі - Інтернет-торгівля як елемент сучасної ринкової інфраструктури

Як зазначалося раніше, в інтернет-торгівлі існує декілька бізнес-моделей.

Перша модель - це компанія-компанія (В2В). Працюючи за цією моделлю, компанія використовує електронні засоби зв'язку для обміну даними з комерційними партнерами, що дозволяє компанії краще керувати матеріально-виробничими запасами, прогнозувати попит та підвищувати якість замовлень, що виконуються.

Друга модель бізнесу - це компанія-замовник (В2С), коли компанія використовує електронні засоби зв'язку для взаємодії із замовниками. В результаті у замовника з'являється можливість проводити аналіз ринку і робити покупки як в робочі, так і в неробочі години. Компаніям у цьому випадку простіше отримувати інформацію від клієнтів та надавати послуги у відповідності до вимог конкретного замовника.

Третя модель - це компанія-співробітник (В2Е). Компанія використовує електронні засоби зв'язку для інформування своїх співробітників та отримання від них необхідних даних. Ці відомості можуть являти собою навчальні матеріали, інформацію відділу кадрів, оцінку результатів діяльності і т. д.

Четверта модель електронного бізнесу - це компанія-партнер (В2Р). В цьому випадку компанія використовує електронні засоби зв'язку для взаємодії з комерційними партнерами, до яких належать банки, акціонери, ринкові або галузеві об'єднання та органи державної влади [39, c. 132].

Суб'єктами електронної торгівлі можуть бути фізичні та юридичні особи, що мають доступ до системи Інтернет в Типовому законі про електронну торгівлю Комісії ООН по праву міжнародної торгівлі вони називаються укладачем, адресатом та посередником.

В якості укладача - продавця в електронній торгівлі, як правило, виступає електронний магазин. Він являє собою об'єднання комп'ютерних даних та їх розташування з метою ведення торгівлі в Інтернеті. Як правило, електронні магазини виконують функції реклами і торгівлі за каталогами, пропонують інтерактивні засоби спілкування з покупцем, включаючи обробку та виконання замовлень.

Адресатом-покупцем віртуального магазину може бути як фізична, так і юридична особа (приватна, корпоративна, державна), але обов'язково має бути користувач Інтернету.

Покупець спочатку визначає свою потребу в якій-небудь продукції, потім знайомиться з інформацією про неї по Інтернету, шукає, де можна здійснити покупку, порівнює всі можливі варіанти (ціну, якість та властивості товару, рівень обслуговування, репутацію виробника і т. д.) і лише потім придбає. Процес продажу може включати переговори про ціну, кількість і строки доставки товару та інші особливі умови.

Основною відмінністю електронної торгівлі є використання електронного документообігу, яке приносить ряд суттєвих переваг. Перевага електронної торгівлі полягає і в тому, що вона створює можливість зниження витрат обігу. Електронна торгівля забезпечує збільшення оперативності отримання інформації про товар, попит потенціальних покупців і скорочує цикл виробництва та продажу, усуває посередницьку ланку, що знижує споживчу вартість товару [10, c 45].

Відзначимо основні елементи, на основі яких будують взаємовідносини з покупцями служби електронного магазину. Це каталог товарів, вся необхідна інформація для здійснення покупки, віртуальна корзина та процедура реєстрації. Віртуальна корзина - це список товарів, які вибрав покупець в інтернет-магазині. Важливо, щоб покупець до моменту відправлення заявки міг ефективно управляти вмістом своєї віртуальної корзини та бачити всі суми покупок. Щодо реєстрації відвідувачів, то деякі електронні магазини пропонують реєструватися до початку роботи з віртуальною корзиною, а деякі після формування заказу. Відвідувачі, які зареєструвалися при вході в інтернет-магазин, мають можливість отримувати персоналізовану інформацію та послуги.

Інтернет-магазин повинен підтримувати різні методи замовлень як наприклад, через веб-сторінку, електронною поштою, факсом, телефоном тощо. Також, важливо автоматизувати процес замовлення та розрахунку. Після того, як відвідувач зробив замовлення в інтернет-магазині, йому необхідно відправити підтвердження електронною поштою на випадок уточнення інформації щодо адреси доставки, замовлених товарів, дати і часу очікування. Загалом інтернет-магазин має здійснювати функцію електронного контролю виконання замовлень та доставки. Також, інтернет-магазини повинні надавати своїм покупцям всі можливі, з фінансової точки зору, способи оплати. Звичайно, це залежить від вартості товарів та послуг, які продає інтернет-магазин і, відповідно, від його аудиторії.

Банківський електронний бізнес все більше пропонує послуги з допомогою систем Інтернет-банкінгу. В клієнтів з'явилась реальна можливість управляти своїми власними поточними рахунками в банках з допомогою своїх комп'ютерів, мобільних телефонів, що виключає необхідність постійно відвідувати банк для проведення операцій. Мобільні телефони глобального широкосмугового зв'язку з виходом в Інтернет, що відповідають стандарту UMTS (третє покоління), дозволяють проводити консультації та ухваляти угоди засобами відеотелефону.

Сьогодні в Україні вже створені і продовжують активно розвиватись корпоративні портали, в яких систематизується та класифікується інформація для споживачів і проводиться реєстрація та надання доступу користувачам. При створенні таких порталів запроваджена практика використання відкритих міжнародних та національних стандартів, зокрема в Україні розроблено технічні умови застосування цих технологій і створено Національний електронний каталог товарів. Прикладом ефективного розвитку електронної комерції типу В2В в Україні може бути корпоративна торгівля фірми "Квазар-мікро". Слід відмітити також мережу магазинів "Фуршет", що пропонує електронну комерцію типу В2С.

В авангарді сучасної української електронної комерції інтернет-магазиниAzbooke, Bambook, Molotok. com. ua, Webshop. Kiev. ua. Через мережу UAnet сьогодні добре продаються товари, що не вимагають контакту з покупцем: книги, касети, картки мобільного зв'язку, комп'ютери та комплектуючі. Перспективними в Україні є ринки, туристичних послуг, продаж та оренди житла, продаж автомобілів, коштовностей тощо [37, c 2].

Похожие статьи




Моделі ведення електронного бізнесу в інтернет-торгівлі - Інтернет-торгівля як елемент сучасної ринкової інфраструктури

Предыдущая | Следующая