Вступ - Використання термінів та професіоналізмів у сучасній українській мові

Розвиток мовлення майбутніх професіоналів будь-якої галузі починається із збагачення їхнього словникового запасу. Чим більший лексичний запас студента, тим проникливіше він бачить світ, тонше відчуває явища, точніше сприймає прочитане й почуте, а отже, йому легше дається навчання, ширшає його кругозір, і найголовніше - він впевненіше висловлюється.

За твердженням учених, лексика науки охоплює три шари: загальновживану, загальнонаукову й термінологічну лексику. Важко собі уявити плідний розвиток наук, якщо сутність понять, які ця наука розглядає й викладає, не має наукової термінології. Мова "входить" у професійну діяльність і науку, перш за все, - термінологією.

Термінологія зародилася в надрах лінгвістики, але тільки в середині ХІХ ст. набула самостійності. Методологічні засади дослідження термінології в лінгвістиці пов'язані з іменами Б. Головіна, В. Даниленко, Д. Лотте, О. Реформат ського. Щодо природничих наук об'єктом системних досліджень є біологічна лексика (Л. Симоненко), ботанічна (А. Капська, І. Сабадош, М. Фещенко), геологічна (М. Годована).

Термін - це слово, або усталене словосполучення. Що чітко й однозначно позначає наукове чи спеціальне поняття. Термін не називає поняття, як звичайне слово, а навпаки, поняття, приписується терміну, додається до нього. У цій різниці вбачається вдома конвенційність термінова, яка полягає в тому, що вчені чи фахівці тієї чи іншої галузі домовляються. Що розуміти, яке поняття вкладати в той або інший термін. Отже, конкретний зміст поняття, визначеного терміном, буде зрозумілим лише завдяки його дефініції - лаконічному, логічному визначенню, яке зазначає суттєві ознаки предмета, або зазначення поняття. Тобто його зміст і межі.

Професіоналізмами (від лат. ргоfessio -- заняття, спеціальність) називаються слова, вживання яких обмежене вузько-специфічними потребами представників певної про фесії.

До професіоналізмів звичайно належать назви знарядь виробництва, назви трудових процесів, різні професійні означення загальномовних понять і т. д. Через обмеженість їх вживання більш-менш вузьким колом людей, а також в силу того, що в більшості випадків професіоналізми є неофіційними розмовними замінниками термінів, їх інколи називають професійними діалектизмами. "На відміну від термінів, професіоналізми не мають строгого наукового визначення, не становлять цілісної системи, можуть мати експресивне забарвлення. Якщо терміни -- це, як правило, абстрактні поняття, то професіоналізми -- конкретні; вони надзвичайно детально диференціюють ті предмети, дії, якості, що безпосередньо пов'язані зі сферою діяльності відповідної професії". "Вузькоспеціальні слова ніби деталі зують загальнонародний словник. Так, загальні поняття "човен", "весло", "сітка" відомі і для людей, не зв'язаних з рибальним промислом. Але для рибалок ці поняття мають далеко важливіше значення, і тому в їхньому словнику по ряд зі словом "човен" вживаються назви "дуб", "байдак", "баркас", "фелюга" -- великі човни; "калабуха", "тузик" -- невеличкі човни тощо; в човні рибалки розрізняють "шкарма''-гнізда, в які вкладаються весла; "строп" -- ремінь, яким прив'язують весло до шкарми; "банка" -- поперечна дошка, на якій сидять гребці; "чордак" -- передня, звужена частина човна; "сволочок" -- дерев'яна підставка, на якій тримається передуб. <...> Є кілька десятків рибальських назв для знарядь лову, залежно від їх величини, будови, розміру вічок, призначення тощо. Поряд з назвами "сітка", "невід", у рибальському словнику вживаються ще "бродяк", "волок", "волочок", "волокуша", "галиця", "дель", .десятка", "канка", "копці", "кукла", "лапташ", "матула", "мережа", "накидка", поріж", "сороковка", "ставник", "ставка", "трандата", "фартух"".

Професіоналізми використовуються в текстах художніх творів з метою мовної характеристики персонажів, реаліс тичного відтворення мовного колориту різних професійних груп, з метою емоційного увиразнення мовлення і т. д.

Похожие статьи




Вступ - Використання термінів та професіоналізмів у сучасній українській мові

Предыдущая | Следующая