ВСТУП - Ставлення до краси у романі О. Уайльда "Портрет Доріана Грея"

Оскар Фінгал О'Флагерті Вілс Уайльд (або Вайлд), (Oscar Fingal O'Flahertie Wills Wilde, 16 жовтня 1854, Дублін, Ірландія -- 30 листопада 1900, Париж, Франція) -- видатний ірландський англомовний поет, драматург, письменник, есеїст, який увійшов у світову історію літератури, як один з найцікавіших представників європейської літератури кінця XIX століття. Це письменник англійського раннього модернізму, який належав до течії естетизму. Творчість його зазнала впливу декадансу але багато в чому виходила за його рамки.

Естетизм - назва літературно-мистецької течії, представники якої у своїх творах стверджували, що мистецтво у своїх художніх формах автономне від дійсності і що тільки воно здатне утверджувати красу.

Свою філософію мистецтва Уайльд виклав у книзі, "Задуми" (1891), яка відкривається діалогом "Занепад брехні", що є його естетичним маніфестом. Він утверджує самоцінність і самодостатність мистецтва. Воно, на думку Уайльда, не виражає нічого, крім самого себе, існує самостійно і розвивається за своїми законами, ї Мистецтво не є породженням певної епохи чи її відтворенням, бо воно -- вище за життя. Ця думка -- наріжний камінь естетики Уайльда. Прибічник "чистого мистецтва", він не лише був переконаний, що мистецтво розвивається за власними законами, а й ставив життя у залежність від мистецтва. Так, на його думку, песимізм був вигаданий Гамлетом, нігіліста вигадав Тургенєв, а все ХІХ століття вигадане Бальзаком [13; с.15].

У статті "Душу людини при соціалізмі" (1891) він зв'язує торжество краси з неясним для нього поданням про майбутнє суспільство.

Ставши фанатиком культу краси, "апостол естетизму" зробив для себе мистецтво єдиним сонцем Всесвіту. Коли при ньому починали розмову про жахи мілітаризму, Уайльд радив: "Почніть служити мистецтву, і війна сама собою припиниться". Він вважав, що люди мають сказати: "... ми не будемо вести війну протии Франції, тому що проза її досконала". Письменник вірив, що мистецтво, створюючи спільну духовну атмосферу для всіх народів, могло б зблизити людей настільки, що вони ніколи не воювали б одне проти одного.

Оскар Уайльд - це автор декількох збірок казок ("Щасливий принц", "Гранатова хатинка"), салонно-побутових комедій, віршів, повістей, оповідань ("Злочин лорда Артура Севіля" (1891), "Кентервільський привид" (1887). Особливе місце в спадщині Уайльда займають "Балада Редингської в'язниці" (1898) і "Тюремна сповідь" (1897), у яких декадентські мотиви любові на грані смерті сполучаються з гарячим жалем до людини. "Віяло леді Уиндермир" (1892), "Жінка, не варта уваги" (1893), "Як важливо бути серйозним" (1892), "Ідеальний чоловік". У критичних статтях і есе Уайльд звертався до творчості найбільш близьких йому англійських письменників (У. Морриса, У. Патера, Ч. А. Суинберна), у них утримується висока оцінка О. Бальзака, Л. Н.Толстого, И. С.Тургенєва й Ф. М.Достоєвського [16; с.278].

Але світову славу письменнику приніс роман "Портрет Доріана Грея". Це єдиний роман Оскара Уайльда, який був вперше виданий 20 червня 1890 року. Друга редакція, у якій автор дещо доповнив та змінив твір, дописав нові розділи, вийшла у квітні 1891 року.

Об'єктом даного дослідження виступає творчість Оскара Уайльда.

Предметом курсової роботи є роман О. Уайльда "Портрет Доріана Грея".

Мета: розкрити тему ставлення до краси у романі О. Уайльда "Портрет Доріана Грея" на прикладі Безіла та лорда Генрі.

Завдання: ознайомитися з біографією О. Уайльда; проаналізувати літературу стосовно даної теми; прочитати роман "Портрет Доріана Грея" на мові оригіналу; визначити проблематику твору акцентуючи на проблемі краси.

В роботі використано метод дескриптивного аналізу та залучено оригінал твору.

Курсова робота має типову структуру: вступ, два розділи, висновки та список використаної літератури.

У вступі подаються стислі відомості про автора, його естетичні погляди та творчі здобутки, визначено мету, завдання, структуру та метод аналізу.

У розділі І аналізуються життєвий та творчий шлях Оскара Уайльда та акцентується на його єдиному романі "Портрет Доріана Грея", який приніс йому світову славу.

Розділ ІІ присвячено проблемі ставлення до краси у романі на прикладі Безіла та лорда Генрі.

Завершують курсову роботу висновки.

Список використаної літератури містить 26 джерел.

Похожие статьи




ВСТУП - Ставлення до краси у романі О. Уайльда "Портрет Доріана Грея"

Предыдущая | Следующая