Мовний світ І. Франка, В. Сосюри, М. Бажана, Д. Павличка, Л. Костенко І. Драча, Б. Олійника - Мовний світ української поезії
Література метафора мовний
І всі ми вірили, що своїми руками
Розіб'ємо скалу, роздробимо граніт,
Що кров'ю власною і власними кістками
Твердий змуруємо гостинець і за нами
Прийде нове життя, добро нове у світ.
(І. Франко)
Отже, від конкретної дороги, твердого гостинця, як ми говорили раніше, асоціативні зв'язки ведуть до фразеологізму суспільно-політичного змісту: шлях поступу.
Ми рабами волі стали.
На шляху поступу ми лиш каменярі.
А тут уже не твердий гостинець; високий стиль громадянської лірики І. Франка наповнений суспільно-політичною фразеологією, в якій символічно звучать образи патріотичного діла (йти на чесне, праве діло), святої боротьби, боротьби за ідеї, образи волі, вольності (воля люду, вольності слова), святої правди. Характерний для громадянської поезії І. Франка синонімічний ряд: люд, людськість, народ, чоловіцтво. Виразно зазвучав серед цих слів синонім міліони, вжитий у гімні "Вічний революціонер":
Словом сильним, мов трубою,
Міліони зве з собою,--
Міліони радо йдуть,
Бо се голос духа чуть.
Той самий словесний образ повторюється і в циклі "Веснянки":
Мільйони чекають щасливої зміни,
Ті хмари - плідної будущини тіні,
Що людськість, мов красна весна, обновить...
Прикметно, що семантично вагоме у громадянській ліриці І. Франка є слово будущина. Воно входить в індивідуально-авторський синонімічний ряд розвидняющийся день, грядущий день, краща пора, перспектива, становлячи в ньому нейтральний компонент. Стилістичним відповідником до цих висловів у сучасній літературі виступає субстантивований прикметник майбутнє. Синоніми до названого поняття - вислови з Франкової поезії: оновлений, щасливий світ, світ правди й волі, світ новий тощо.
Таким чином, громадянські мотиви лірики І. Франка постають з усталених публіцистичних метафор за рахунок індивідуальних образів-символів, наприклад:
"Чого важкий свій молот каменярський
Міняєш на тонкий різець Петрарки?"
Отже, в наведених рядках "важкий молот каменярський" асоціюється з пристрасною громадянською поезію, а "тонкий різець Петрарки" -- з ніжною поезією.
А ось твори В. Сосюри явили нам безпосередність і гостроту світосприймання, вміння художньо відтворювати тони, мелодії, барви життя й природи, щедрість людських переживань. Його стиль становить окрему сторінку в історії української літературної мови. Весна - символ щасливого майбутнього; в цьому стилістично-смисловому ключі вживається означення "сонячна весна".
Зазвичай про народну основу метафоричного мовлення В. Сосюри свідчать також інші контексти із образом вітру, наприклад у поемі "Червона зима":
І де ми не пройшли, нас радо зустрічали,
І навіть вітер нам доріг не замітав...
Відчувається, як образ вітру проходить своєрідну еволюцію: від супутника поетового дитинства - "в ніч ясну, прозору носився з вітром я скажено на коні" до відображення руху військових ешелонів на фронт - "дихає сосною квиління вітрове"; вислів "вітер верби хилить" - звучить для поета як попередження про сумну звістку - смерть брата. Разом з цим, такий ряд продовжують похмурі й суворі образи: "Чорні танки повзуть невблаганно", "бомбами ниви роздерті", "зенітного вогню завіса грізно висне", "зчорніло від розривів поле і в багряних плямах білий сніг", "земля неначе рана, і сонце -- раною вгорі". Для індивідуальної поетичної системи Сосюри у вживанні найхарактерніших словесних образів простежується певна закономірність: вони стають постійними компонентами вираження конкретної теми. Наприклад, тема війни активізує емоційно-оцінні прикметникові епітети типу кривавий, чорний, грізний, невблаганний, експресивні дієслова зчорніти, роздерти та ін. Відтак конкретне тематично-ситуативне вживання спричиняється і до розвитку значення слова.
Прикметно й те, що лірика В. Сосюри забарвлена золотими тонами: липень золотий, листя золоте, свитки золоті, вечір золотий, золотий Дінець, золотий огонь. Є в цьому епітеті й семантика кольору - золота береза, золоте проміння; зображення людської краси - золоті очі, золотоволосий командир; відображення ліричного ставлення до предметів або романтичне уявлення про них - золотий завод, золоті човни. Інший емоційно-оцінний зміст: золотий содом, золоте ридання. Стилістичними функціями епітета "золотий" поет охоплює нові явища, наділяє цією ознакою абстрактні поняття: золота печаль, золотий екстаз, золота молитва. Автор творить неологізми, сполучаючи епітет золотий з іменником, відтак під його пером постають епітети-новотвори: "І світить молодик - мій брат золоторогий", "Серце моє розхристане крізь віки гряде і голосить, і радується на шляху золотолірному".
Посутньо поезія М. Бажана наскрізь перейнята невситимою "жагою видіння і пізнавання". Звідси його називають поетом глибокого інтелектуально-філософського обдарування. Сконденсований характер думки, її динамічний, напружений розвиток виявляється в постійному шуканні зіставлень.
Скажімо, порівняння допомагають поетові розкрити характер зображуваної дії, змодельовуючи образ дійсності: передати форму, розмір, запах, внутрішню якість предмета тощо. Часто вживається цей троп для змалювання художнього образу людини, розкриття її внутрішнього світу. Зазвичай розрізняються в порівняннях суб'єкт (те, що порівнюється), ознака і об'єкт (те, з чим порівнюється) зіставлення. Об'єктами в порівняннях поезії М. Бажана виступають конкретні предмети і явища об'єктивного світу. Найчастіше вживає поет непоширені порівняльні звороти, підрядні речення зі сполучниками як, мов, наче, порівняння, виражене орудним відмінком. А ось сонорний світ, світ музики (світлість звуків, тон віолончелі) відображається в природі, зливається з нею; художній образ здобуває своє логічне завершення. Відтак рух думки поета плавно переходить в динаміку пластичного розвитку образу.
Серед сучасних майстрів красного письменства є поети, творчість яких виразно віддзеркалює наш бурхливий час, чітко відбиває його ритм. Не маючи талановитих майстрів слова, не можна говорити про літературно-мовний процес, про живу історію української літератури і літературної мови. До особливо творчих особистостей належить Дмитро Павличко. Його мовно-поетичне мислення невіддільне від історичної долі України. Поет фіксує історичні події. Про що б не писав письменник, скрізь у його творах переважає інтонація першої особи. Заакцентуємо, такі вірші - особливість трибунної, публіцистичної поезії. Скажімо, в кожній строфі вірша "Берези дружби" відчуваємо авторове "я" -- я бачив, я чув, я знаю, я не хочу. Павличкове "я" вбирає людський біль, переймається тривогами, бідами світу. Показова семантика модальних дієслів маю, повинен, мушу, можу, хочу в поетичній мові вносить у поезію вольовий струмінь. По-іншому сприймається поряд із незвичними звертаннями офіційний мовний зворот мати доручення:
Від вас, мої львівські каштани,
Від вас, закарпатські черешні,
Від вас, придніпровські тополі,
Я маю доручення нині...
Ось тут авторське "я", особа відступає на другий план. Правда, слово, пісня, стяг, любов, гуманізм - ось ті поняття, що виказують лірику Павличка, концептуально розкриваючи двосвіття.
Раніше ми характеризували лірику Л. Костенко, її вірші наче підказують: учись спостерігати, інакше ти нічого не побачиш, не збагнеш, минеш важливе, головне. Її поезія допомагає глибше пізнати довкілля. Починається все з простого, з того, що помітиш звичайного горобця з пір'їнкою в дзьобику ("Горобець із білою бородою"), відчуєш, що "ліс такий осінній, куди не ступиш - усе щось шарудить", зрадієш, що "Метелик білий в маки залетів". Допомагає дитині пізнати світ авторський вимисел, фантазія, адже "соловейко застудився. А тепер лежить під пледом, п'є гарячий чай із медом", а чорногуз, "відлітаючи в Африку, пакував чемодан". Фантазія допоможе повірити, що "Баба Віхола, сива Віхола на метільній мітлі приїхала".
Прикметною ознакою є повчання: учись бачити єдність світу, спільне у відмінному, відмінне у спільному, і тоді зрозумієш: "Берізки по коліна у воді" тому, що повінь; "ходить вишня у віночку" тому, що вкрита білим цвітом; в осінньому лісі "спинається грибочок" так само, як спинається на ніжки дитина. Відтак вловлюється "гармонія крізь тугу дисонансів", саме так натхненно промовила Ліна Костенко в одному зі своїх віршів. Слова влучно виражають суть творчості, перейнятої відчуттям драматичних суперечностей у світі, людській душі.
Дитячі вірші Людмили Савчук сповнені гамою кольорів, віддзеркалюючи природну красу, а отже є естетично значущими. Засобами алітерації, звукоповторами змодельовує казковий світ:
Сонях, сонечко яскраве
Мають колір золотавий,
Кругловиді, схожі личка,
Наче братик і сестричка.
(Л. Савчук. Абетка. - Тернопіль, 2008. - С.21).
Сполучуваність назв кольорів з різними поняттями в сучасній українській поезії відбиває закономірності використання традиційних образів, що стали певною мірою поетичними символами, а також новаторське вживання назв із семантикою кольору для створення емоційно-оцінних метафоричних означень. Лексика на означення кольору відіграє помітну стилістичну роль у поезії І. Драча. Чітко протиставляються щодо семантико-стилістичних функцій назв кольорів твори Б. Олійника інтимного й пейзажно-ліричного плану (часто вживані білий і сивий кольори; "Сива ластівка"). Поетичне мовлення активізує й пряму вказівку на колір, і властиве загальномовним метафорам значення "сильне хвилювання, страждання", що виражене у фразеологізмах типу "побіліти від страху", "білий, як стіна". Б. Олійник вдало використовує емоційний заряд загальнонародних фразеологічних зворотів із ознакою білий, біліти для створення індивідуально-авторських образів, як ось: "Став я білий, мов ядерна тінь", "Коли котився грім Розпечених до білого дискусій", "Ти була молода. Вже -- солдатка. Іще - не вдова. Німець важко дивився. Ти блідла... біліла, як вишня", "Вона [мати] тебе у всесвіт віддала. О, як боліло їй - аж кров біліла, Коли вона себе в тобі родила!". Залучення вищеозначених фразеологічних зворотів у поетичне мовлення вказує на виразний індивідуальний стиль Б. Олійника, а також - на народнорозмовне джерело, відповідні структури розмовного плану.
Зчаста за текстуальним вживанням прикметник чорний виступає в індивідуальному стилі І. Драча як синонім до понять "урочистий", "величний".
Візьми його [слово],
Не дай на зваду славі,
А по-спартанськи босим - на мороз.
Туге од сонця, чорно величаве,
Воно провисне буйним гроном гроз.
Похожие статьи
-
Покладені на музику слова - Мовний світ української поезії
Український народ, як до цілющого джерела, припадає до пісні, глибоко відчуваючи силу і міць рідної землі, її красу і силу. Стаєш багатший душею. Хто не...
-
Мовної метафори краса - Мовний світ української поезії
Зазвичай в метафорі чорно величаве слово можна вбачати аналогію до відомої сентенції "Страждання звеличує людину"; слово, ввібравши в себе семантику...
-
Словотворення Олеся Гончара - Мовний світ української поезії
Знаковим явищем в історії української літературної мови є творчість Олеся Гончара. Краса художнього слова й подих нашої доби поєдналися в ній. Мова...
-
Доля рідного краю й українського народу в поезії Івана Франка - I. Франко
Вболівання за долю рідного краю і. Франко виніс ще з батьківської кузні, яка була його першим "університетом". "На лні моїх спогадів, - згадував він...
-
Творчий доробок І. Франка як цінна спадщина для української культури - I. Франко
Іван Франко є письменником усіх пір року і пір життя людського, усіх етапів історичної долі народу - минувшини, сьогодення й майбуття. Івана Франка ми...
-
Англійський поетика дікінсон лінгвостилістичний Творчість англійських поетів I половини 20-го століття збагатила світову культуру вцілому і англійську...
-
Функції оказіональних слів у поетичному мовленні Ліни Костенко У мовознавстві упродовж останніх десятиріч пильну увагу дослідників викликають проблеми...
-
Постать мислителя XVII століття в поемі Франка "Іван Вишенський У світогляді І. Вишенського боролись погляди релігійно-аскетичні і життєві, церковні і...
-
Біографія та творча діяльність І. Франка Іван Якович Франко - геній української нації, великий майстер українського слова, творчість якого становить цілу...
-
Л. Костенко: яскравий світ художнього слова письменниці
Ліна Василівна Костенко народилася 19 березня 1930 р. у м. Ржищеві на Київщині в родині вчителів. У 1936р. родина переїхала до Києва, де Ліна закінчила...
-
Перший період (1590-1600)., Поезія. - Європейська література доби Відродження
У творах цього періоду переважає оптимістичне, радісне сприйняття життя. Шекспір не уникає змалювання темних, негативних рис дійсності, життєвих,...
-
Символіка бароко. Спроба філософського аналізу
Символіка бароко. Спроба філософського аналізу На сучасному етапі історико-філософське знання набирає характеру розуміння, спрямованого на виявлення...
-
Лінгвостилістичний аналіз мовленнєвих одиниць тексту є необхідним етапом комплексного дослідження поетики автора, Е. Дікінсон та У. Вітмена у тому числі,...
-
Аналіз досліджень і публікацій з проблеми лінгвостилістичного аналізу сучасної англомовної поетики На початку ХХІ століття найбільш плідні результати...
-
Поема "Мойсей", Джерела поеми "Мойсей" - Іван Якович Франко - геній української нації
Джерела поеми "Мойсей" Чільне місце у творчому доробку Франка посідають поеми. Серед понад п'ятдесяти його поем літературознавці виділяють такі жанрові...
-
Закономірності організації текстів на основі аналізу їх фонетико-графічного, лексичного і синтаксичного рівнів У курсовій роботі досліджуються...
-
Зосереджуючись на милозвучності української мови, ми вирішили поставити наступні завдання: 1. визначити конкретні фонетичні параметри, які сприяють...
-
Особливості творчості - Життя та творчість українського письменника Голобородька В. І
Вже перші журнальні публікації (1963-1965) молодого поета з Луганщини привернули до себе увагу незвичайним баченням буденних речей, що поставали як...
-
Відмінні риси літератури епохи бароко - Особливості розвитку бароко в європейській літературі
Письменники та поети в епоху бароко сприймали реальний світ як ілюзію та сон. Реалістичні описи часто поєднувалися з їх алегоричним зображенням. Широко...
-
Пантеїзм як основа світорозуміння в ліриці Шеллі - Основні риси романтизму як художнього напряму
Творча спадщина Шеллі є напрочуд багатою і різноманітною. Передусім це позначена тематичним і жанровим розмаїттям лірика. Як поет-бунтар, борець проти...
-
Тарас Григорович Шевченко й Біблія - Біблія у творчості Т. Г. Шевченка
У творчості Шевченка не помітно слідів літературних впливів. Самобутня, велика своєю своєрідною індивідуальністю душа українського поета легко й вільно...
-
Загальні висновки - Лінгвістичне новаторство поезії Емілі Дікінсон та Уолта Вітмена
Поетика Е. Дікінсон та У. Вітмена визначає їх творчий здобуток як такий, якому притаманні певні концептуальні риси залежно від основних характеристик їх...
-
Висновки - Іван Якович Франко - геній української нації
Український народ в особі Івана Франка має найвищий творчий злет своєї інтелектуальної культури. Усе, що стосується І. Франка-мислителя, викликає значний...
-
Що стосується перекладу опису природи, то тут перекладачеві необхідно бути гранично уважним, щоб передати слова автора таким чином, щоб читачеві стала...
-
Внесок І. Я. Франка у перекладацьку та громадську діяльність - I. Франко
Значне місце у творчості І. Франка займають переклади з європейських літератур. Він не обминув жодного видатного явища національного та світового...
-
Сучасна американська поезія надзвичайно багатогранна. У ній співіснують як регіональні стилі, так і стилі, орієнтовані на відомі поетичні школи. Не...
-
Висновок - Життя і творчість Івана Франка
Не слід, звісно, ідеалізувати Франка, називаючи його, як то робилося в радянські часи, "великим Каменярем", і приписуючи йому виняткову роль "батька"...
-
Новаторство поезії У. Вітмена У 1855 році 36-річний Волт Вітмен у бруклінській друкарні сам набрав і сам надрукував невелику книжку у дев'яносто п'ять...
-
Історичні свідчення милозвучності української мови - Засоби милозвучності української мови
Те, що українська мова відзначається особливою милозвучністю, відомо здавна, і, здається, ніхто не сумнівається в цьому тепер, хоч найменше можуть про це...
-
Своеобразие перевода поэмы Э. А. По "Ворон" К. Д. Бальмонтом
Проблема переводческого стиля восходит к трудному вопросу осмысления и истолкования подлинника. Как высшую похвалу переводчику приводят иногда известное...
-
Поема "Спрага" Григорія Білоуса - Види феноменологічної інтерпретації в українських творах
Вагому частину своїх роздумів, які виписав у листуванні, Григорій Павлович присвятив основоположнику української літератури Тарасу Шевченку. В листі до...
-
Максим Рильський, як теоретик перекладу
В особі Максима Тадейовича Рильського органічно поєднувалися поет і вчений, талановитий перекладач і вдумливий теоретик перекладу. Деякі з його положень...
-
Жуковський Василь Андрійович. Російський поет, перекладач, художник
ЖУКОВСЬКИЙ Василь Андрійович (29.1(9.11). 1783, с. Мишинське Білівського угіддя Тульської губ.- 12(24).IV.1852, Баден-Баден, Німеччина; похований в...
-
У "страшних" оповіданнях Е. По втілив принципи, які викладені у його статті "Філософія творчості: "знайти такі сполучення подій і тону, які в найкращий...
-
"Казка про дурила" В. Симоненко - Види феноменологічної інтерпретації в українських творах
Феноменологічний поезія тичина симоненко Українська дослідниця Михайлина Коцюбинська, пригадуючи літературний процес 60-х років, підкреслювала, що...
-
Використання літературно-художнього твору в якості основи для кіносценарію, з одного боку, полегшує завдання режисера, з іншого - виступає в ролі гаранта...
-
Творчість останніх років життя - Шевченко Тарас Григорович
Десятирічне заслання вимучило Шевченка фізично, але не зломило його морально. Після повернення поета на волю починається останній етап його творчості...
-
Григорій Білоус "Вогонь у камені" - Види феноменологічної інтерпретації в українських творах
"Вогонь у камені" - поема про один день із життя Григорія Сковороди. За цей твір Григорій Білоус отримав Міжнародну літературну премію імені Григорія...
-
Сучасне тлумачення художнього образу літературного героя - Характеристика літературного героя
Аналізуючи той чи інший літературний твір, завжди треба пам'ятати, що в центрі його зображення є людина, навіть тоді, коли здається, що автор моделює...
-
Творчість Юрія Клена в контексті українського неокласицизму
Вступ Юрій Клен (псевдонім Освальда Бургардта) -- український поет, перекладач, літературний критик. Народився 4 жовтня 1891р. у селі Сербинівка на...
Мовний світ І. Франка, В. Сосюри, М. Бажана, Д. Павличка, Л. Костенко І. Драча, Б. Олійника - Мовний світ української поезії