Виникнення та поширення стилю барокко - Особливості розвитку бароко в європейській літературі
Основні причини виникнення нового культурного явища.
Стиль бароко зародився у XVII ст. Варто відмітити, що його неможливо сплутати з будь-яким іншим. Бароко - це втілення тієї епохи, в якій він з'явився. Вдалим поясненням цього є сама історія виникнення даного напряму, який прийшов на зміну Відродженню, але не був його запереченням. Бароко синтезувало мистецтво готики й ренесансу.
У XVII столітті Італія зберігала своє провідне положення як джерело нових художніх ідей і прийомів. Зароджені в Італії художні стилі незмінно ставали зразком для наслідування далеко за її межами. У XVI ст. на зміну епосі Відродження прийшов вигадливий маньєризм, якому було призначене недовге життя. А його динамічний спадкоємець - стиль бароко - панував у мистецтві протягом XVII і частини XVIII сторіччя, охопивши всю Європу і Латинську Америку.
Майстри бароко повернулися до кращих взірців Високого Відродження з їх класичною простотою сюжетів і емоцій. У той же час бароко підняло мистецтво минулих епох на нову ступінь. Там, де класичний елемент Відродження тяжів до стриманої рівноваги, зберігаючи емоційну дистанцію між твором і глядачем, бароко з неприборканим напором прагнуло захопити і потрясти його душу[2;c.62].
За висновками науковців, бароко -- кризовий стиль, що виникає на хвилі кризи гуманізму і народження маньєризму і набув великого розвитку в Італії, замінивши прості і ясні форми мистецтва Раннього і Високого Відродження. Пов'язане з дворянською культурою часів розквіту абсолютизму, бароко було покликане прославляти знать і церкву. Але в ньому відбилися і прогресивні ідеї, зумовлені тогочасною боротьбою за національну єдність в різних країнах Європи. Поряд з цим бароко відкрило нові можливості для мистецтва, що особливо яскраво виявилися в синтезі мистецтв, в створенні грандіозних міських і паркових ансамблів тощо.
Наукові відкриття XVII ст. обумовили нове бачення світу та людини. Світ постав перед людьми не статичним і завершеним у своїх формах, а динамічним, вічно мінливим. Це безкраїй, розмаїтий, непізнаний до кінця світ. Він вабить і водночас лякає своєю таїною. У ньому панують не тільки божественні закони, а й передусім закони природні, невідомі сили й стихії, дію яких людство ще остаточно не збагнуло.
Людині XVII ст. відкрилася сила власного розуму, її внутрішніх можливостей. Вона намагалася проникнути в глибини світу і своєї душі, та чим більше пізнавала, тим більше зустрічала загадок і протиріч. їй розкрився неосяжний Всесвіт, але подеколи він жахав її своєю безмежністю. Людина прагнула до повноти й гармонії буття, однак приховані пристрасті та бажання спричиняли напружену душевну боротьбу, яка не завжди закінчувалася перемогою світла і добра. Вона повстала проти Бога, водночас постійно відчуваючи свою залежність від вищих сил
"Рerola Barroca" - походження назви напряму.
Термін "бароко" був уведений у XVIII столітті, причому не представниками напряму, а їхніми супротивниками -- класицистами, які вбачали в мистецтві бароко цілком негативне явище. До речі, із засудженням ставилися до бароко й у XX столітті, зокрема -- в офіційному радянському літературознавстві. Нерідко взагалі відкидалася сама можливість існування цього напряму в українській і російській літературах.
Етимологія терміна "бароко" не визначена й сьогодні. Так, існують принаймні три версії щодо його походження. Відповідно до першої, термін сходить до португальського виразу "perola Barroca" -- "перлина неправильної форми". За словами Альбрехта Шене, це "екзотичне коштовне, мерехтливе багатокольоровим переливом, нерівномірне й незавершене за формою утворення перлини щасливо підійшло до назви доби".
За другою версією, термін "бароко" походить від латинського "baroco". Ця назва використовувалась у схоластичній логіці стосовно одного з різновидів силогізму, що відзначався особливою складністю та дивовижністю.
Згідно ж із третьою, найменш поширеною версією походження терміна "бароко", він сходить до французького жаргонізму художніх майстерень "baroquer", який означав "розчиняти, пом'якшувати контур".
Термін "бароко" вперше був застосований для характеристики стилю архітектурних споруд. Але згодом його починають вживати для позначення інших мистецьких явищ. У XVIII столітті термін "бароко" застосовують до музики, у XIX столітті його вживають стосовно скульптури та живопису. Наприкінці XIX століття починають говорити про бароко в літературі.
Вважається, що першим термін "бароко" щодо літератури використав Фрідріх Ніцше: у 1878 році видатний філософ писав про барочний стиль грецького дифірамба, а також про барочний період грецького красномовства.
Але справжнє поширення терміна стосовно літературних явищ розпочинається після того, як швейцарський філолог Генріх Вельфлін видав у 1888 році свою книгу "Ренесанс і бароко". Порівнюючи два твори італійської літератури XVI століття -- "Шалений Роланд" Аріосто і "Звільнений Єрусалим" Тассо,-- Г. Вельфлін говорить про їхні відмінності як про відмінності стилів -- ренесансу й бароко. Вже через п'ять років після опублікування праці Г. Вельфліна, у 1893 році, польський історик і філолог Едвард Порембович вживає термін "бароко" в монографії, присвяченій поетові А. Морштину.
На початку XX століття розпочинаються дискусії про бароко у східнослов'янських літературах, зокрема -- в українській літературі. Так, після жвавої дискусії на сторінках української періодики народилася думка про бароко як найхарактерніше вираження українського національного стилю в мистецтві. Згодом відомі літературознавці О. Білецький та І. Єрьомін, аналізуючи творчість Симеона Полоцького, вводять поняття "бароко".
В історії мистецтв слово бароко залишилося для позначення складного, суперечливого, порою трагічного мистецтва, що панувало в Європі, і насамперед в Італії, з кінця XVI до середини XVIII століття.
Бачення світу та людини в XVII столітті.
Велику роль у мистецтві XVII століття відігравало бароко, яке дозволило втілити безмежність і суперечливість світу й людини, ту складність буття, яка не підлягає раціональному осягненню, боріння різних сил і стихій, загадкову таїну сущого. Бароко дало можливість митцям висловити у різноманітних художніх формах уявлення про духовний стан світу й особистості, виразити моральні запити цієї доби. Бароко стало результатом змін у світобаченні людства, що відбулися під впливом бурхливого розвитку науки й філософської думки.
XVII ст. у Західній Європі відзначається надзвичайною складністю соціальних та духовних процесів. У цей час тривала криза феодалізму, який, однак, ще був досить сильним. Водночас відбувався активний процес формування національних держав, об'єднання країн під владою могутніх монархів. Невипадково XVII ст. називають "віком абсолютизму", бо в багатьох країнах Європи королі прагнули підкорити собі свавільних феодалів. Вони підтримували мистецтва і науки, вступали в союз із церквою, намагаючись панувати і у сфері ідеології. Формування монархічних інститутів проходило в запеклій боротьбі між дворянством і буржуазією в галузі політики та економіки. Загальна соціальна атмосфера у світі була вкрай неспокійною. Народи Європи потерпали від жорстоких битв за перерозподіл територій. Нa зміну релігійним війнам, що супроводжували Реформацію XVI ст., прийшла не менш кривава та руйнівна Тридцятилітня війна (1618--1648). Чимало людей загинули під час революційних подій в Нідерландах та Англії.
Релігія продовжувала відігравати провідну роль у країнах Європи, проте її позиції значно похитнулися у зв'язку із розвитком науки, техніки, торгівлі, мореплавства. З утвердженням капіталістичних відносин швидкими темпами розвивалося виробництво, зростало значення прикладних наук.
У Європі з'явилися перші наукові товариства: Лондонське наукове товариство Паризька Академія. У XVII ст. відбулася справжня світоглядна революція, яка спричинила руйнацію традиційних уявлень про Всесвіт, формування нової картини світу і нового розуміння людини. Переворот у свідомості людства зумовили, передусім, великі наукові відкриття, що свідчили про розкріпачення людського розуму та його безмежні можливості в пізнанні світу.
Зміна свідомості обумовила нове бачення світу та людини. Світ постав перед людьми не статичним і завершеним у своїх формах, а динамічним, вічно мінливим. Це безкраїй, розмаїтий, непізнаний до кінця світ. Він вабить і водночас лякає своєю таїною. У ньому панують не тільки божественні закони, а й передусім закони природні, невідомі сили й стихії, дію яких людство ще остаточно не збагнуло.
Похожие статьи
-
Відмінні риси літератури епохи бароко - Особливості розвитку бароко в європейській літературі
Письменники та поети в епоху бароко сприймали реальний світ як ілюзію та сон. Реалістичні описи часто поєднувалися з їх алегоричним зображенням. Широко...
-
Висновок - Особливості розвитку бароко в європейській літературі
Особливе місце в європейській культурі ХVII-XVIII ст. зайняла культура бароко (від італ. barocco - дивний, вибагливий, химерний). Бароко одноголосно...
-
В естетиці бароко посилюється цікаве тільки до досконалих проявів буття, а й до дисгармонійного, фантастичного, гротескного, навіть потворного. Усе...
-
Літературне бароко відзначається поліфонізмом, ускладненням форм, поєднанням релігійних і світських мотивів і образів, тяжінням до різних контрастів,...
-
Символіка бароко. Спроба філософського аналізу
Символіка бароко. Спроба філософського аналізу На сучасному етапі історико-філософське знання набирає характеру розуміння, спрямованого на виявлення...
-
Реалізм мистецтво, 1) щоправда життя, втілена специфічними засобами мистецтва. 2) Історично конкретна форма художньої свідомості нової доби,...
-
Протягом усіх відомих нам років у демонологічних віруваннях великої кількості народів та культур завжди невід'ємно присутній образ жінки, що може легко...
-
Просвітництво -- це ідейний та інтелектуальний рух, що виник внаслідок боротьби буржуазії (або 3-го стану) з феодалізмом, абсолютизмом і духівництвом...
-
Поняття стилю - Поняття "стиль" в сучасному літературознавстві
Стиль (лат. stilus -- грифель для писання, загострена паличка, якою писали на дощечках, покритих воском) -- сукупність особливостей, які характеризують...
-
Першу спробу перекласти трагедію Софокла "Антігона" українською мовою здійснив поет-перекладач П. Ніщинський. І. Франко переклав трагедії Софокла "Едіп у...
-
Особливості стилю та жанру - Системи персонажів в трагедії Шекспіра
Доба Відродження -- одна з найтрагічніших епох у житті європейської цивілізації. Вона була часом не тільки моральної розпусти, а й правової сваволі і...
-
Події твору відбувалися у Франції XV ст. В центрі оповіді - чужинець, який бачив французьке життя доби Людовіка XI неупередженими, зацікавленими очима....
-
Просвітництво - це ідейно-естетичний рух, важливий етап розвитку європейської ідеології та культури (зокрема - літератури) кінця XVII - початку XIX...
-
У німецький літературі, як і в літературах інших країн Західної Європи, романтизм був породженням складних політичних процесів зламу старого феодального...
-
Особливості розвитку французького романтизму - Основні риси романтизму як художнього напряму
Романтизм - напрям у літературі та мистецтві І чверті XIX ст., котрий характеризується зображенням ідеальних героїв і почуттів. Для нього характерними є...
-
Зазначений утилітаризм відношення до перекладу мав ряд наслідків. По-перше, уявлялося не настільки важливим дотримання принципу перекладати з оригіналу,...
-
Історія жанру "новела" За "Літературознавчим словником-довідником"Р. Т. Гром'яка, "новела (від італійського слова novellus - "новітній") - це невеликий...
-
Вступ - Відповідальність вченого перед суспільством в англійській літературі
Ми живемо в час науково-технічного прогресу, без якого не можна себе уявити. Звичним для нас є телебачення, радіо, електроенергія, літак, гелікоптер,...
-
Особливості творчості - Життя та творчість українського письменника Голобородька В. І
Вже перші журнальні публікації (1963-1965) молодого поета з Луганщини привернули до себе увагу незвичайним баченням буденних речей, що поставали як...
-
Висновок - Відповідальність вченого перед суспільством в англійській літературі
Отже, проаналізувавши усе вищевикладене, можна зробити наступні висновки та узагальнення: Б. Шоу у творі "Пігмаліон" також аналізує поняття...
-
Особливості основної ідеї роману - проблеми людяності Часто роман Ремарка "Тріумфальна арка" називають найсумнішим твором ХХ століття. З цим можна...
-
Фольклорний образ відьми У демонологічних віруваннях багатьох культур і традицій, при чому як архаїчних, так і досить розвинутих, аж до європейських...
-
Романтизм як художня течія в літературі і мистецтві почав формуватися у 70-80-ті роки 18 століття (перед романтизм), але як широкий культурний рух став...
-
Проблема фольклорно-літературних взаємин перебувала в полі зору філологів протягом 19-20 століття, і тепер не втрачає своєї актуальності, адже усна...
-
Жанрові особливості епохи - Характеристика образів у романі Е. М. Ремарка "Тріумфальна арка"
1920-ті роки - період в літературі Європи і США, який характеризується, як різностороннім осмисленням історико-культурного контексту, так і появою нової...
-
Бернард Шоу "Пігмаліон" - Відповідальність вченого перед суспільством в англійській літературі
Як відомо, за основу своєї блискучої комедії "Пігмаліон" Бернард Шоу обрав сюжет саме цього міфу. Однак драматург, який завжди у своїй творчості тяжів до...
-
Мері Шеллі "Франкенштейн або Сучасний Прометей" Віктор Франкенштейн - молодий швейцарський учений, наділений незвичайним талантом і ненаситною спрагою...
-
Англійський поетика дікінсон лінгвостилістичний Творчість англійських поетів I половини 20-го століття збагатила світову культуру вцілому і англійську...
-
Наукова фантастика. Художня література та наука Існує багато суперечок серед критиків і літературознавців про те, що таке наукова фантастика. Тим не...
-
Кращим твором, де трактується тема мистецтва і митця є роман "Консуело", написаний у середині 40-х років. У романі найповніше знайшли своє виявлення...
-
Жанр - Соціально психологічний роман. Тема твору - Історія багатьох доль, об'єднаних розвитком однієї торгової фірми; зображення сімейної кризи як моделі...
-
Характер конфліктів, що лежать в основі творів Гофмана, їх проблематика і система образів, художнє бачення світу залишаються у нього в рамках романтизму....
-
Польське барокко, Література нового часу - Література Польщі
Період бароко у польській літературі триває з 1620 по 1764 рік. У цей час на польську літературну традицію великий вплив справляє єзуїтські навчальні...
-
Термин стиль (гр. stylos -- палочка для письма на восковой дощечке) используется в разных науках -- лингвистике, искусствознании, эстетике,...
-
Творчість Байрона була найбільш могутнім виявом переломної, кризової епохи - епохи економічних і політичних революцій і довготривалих, кровопролитних...
-
- Зміна типу розповіді. Романісти, попередники Філдінга, видавали свої твори за документальну літературу і ховалися за маскою свідка, мемуариста, видавця...
-
Реалістична новела П Меріме мала ряд цікавих композиційних і стилістичних особливостей. Меріме - майстер психологічної новели, у центрі його уваги -...
-
Проспер Меріме - один з чудових французьких критичних реалістів 19 століття, блискучий драматург і майстер художньої прози. На відміну від Стендаля і...
-
Научный стиль речи - одна из функциональных разновидностей литературного языка, обслуживающая сферу науки и производства; он реализуется в книжных...
-
Кіноповість "Зачарована Десна", Проблематика:, Особливості твору: - Кіноповість "Зачарована Десна"
Жанр : автобіографічна кіноповість ("автобіографічне кінооповідання") Тема: щира сповідь письменника про дитинство, сповнене радощів і смутку, як джерело...
Виникнення та поширення стилю барокко - Особливості розвитку бароко в європейській літературі