Ставлення до краси Безіла - Ставлення до краси у романі О. Уайльда "Портрет Доріана Грея"

Художник Безіл Голуорд -- втілення ідеї служіння мистецтву. Він творить красу, і для нього немає нічого вищого за мистецтво. Він має гаряче, чуйне, добре серце і вкладає його у кожний свій твір. Портрет Доріана Грея став його кращим творінням. Саме тому Безіл Голуорд спочатку не хоче виставляти його, бо це означає відкрити свою душу, її глибинні порухи кожному, хто прийде подивитися нову роботу. Безіл захоплюється власним шедевром настільки, що вже не відділяє портрета від живої людини, з якої його написано.

Художник Безіл красу створює своїми руками, адже мистецтво оперує узагальненим поняттям краси. Краса -- це однозначно гармонія, яка дарує насолоду.

Нагадаємо, що на початку роману художник так пояснює своєму другові лорду Генрі, чому він ніколи не надішле свою найкращу роботу до виставкової зали "Harry, - said Basil Hallward, looking him straight in the face, "every portrait that is painted with feeling is a portrait of the artist, not of the sitter. The sitter is merely the accident, the occasion. It is not he who is revealed by the painter; it is rather the painter who, on the coloured canvas, reveals himself. The reason I will not exhibit this picture is that I am afraid that I have shown in it the secret of my own soul" [26; p. 8]

Безіл обожнює Доріана, стає йому другом, відчуває, що почав набагато краще малювати з того часу, як познайомився з цим юнаком. На відміну від Генрі й Доріана, для Голуорда етичне й естетичне невіддільні, як краса та доброта.

Що ж для Безіла означала дружба з Доріаном? На це запитання Безіл так відповів лорду Генрі: "Harry, - he said, "Dorian Gray is to me simply a motive in art. You might see nothing in him. I see everything in him. He is never more present in my work than when no image of him is there. He is a suggestion, as I have said, of a new manner. I find him in the curves of certain lines, in the loveliness and subtleties of certain colours. That is all" [26; р. 10]

"Розумієш, Гаррі, Доріан для мене просто збудник у творчості. Ти, можливо, не побачиш у ньому нічого. Я бачу в ньому -- все. Адже ж якраз найбільше він присутній у моїх творах тоді, коли не його я зображую на полотні. Я ж казав тобі -- його образ мовби відкриває переді мною нову манеру малювання. Його я находжу у вигинах певних ліній, у чарівності й ніжності певних кольорів. Оце й усе" [24; с. 9]

Безіл бачив красу не поверхово, не у фізичному задоволенні чи насолоді, він бачив її зсередини, намагався відчувати серцем, душею. Саме тому Безіл не хотів знайомити лорда Генрі з Доріаном: "Dorian Gray is my dearest friend," he said. "He has a simple and a beautiful nature. Your aunt was quite right in what she said of him. Don't spoil him. Don't try to influence him. Your influence would be bad. The world is wide, and has many marvellous people in it. Don't take away from me the one person who gives to my art whatever charm it possesses: my life as an artist depends on him. Mind, Harry, I trust you". [26; р.12]

Безіл бачив прекрасну, чисту душу Доріана, яка ще не була зіпсована грязнучістю світу, який його оточував. "Доріан Грей -- мій найдорожчий друг... душа в нього чиста й прекрасна. Не зіпсуй його, Гаррі. Не намагайся вплинути на нього. Твій вплив має згубні наслідки" [24; с.11]

Збираючись виїхати з Лондона на тривалий час, Голуорд приходить до Грея, щоб утримати його від бажання піддаватися спокусам, застерегти від такого способу життя, який потребує насолод різного роду за будь-яку ціну.

Голуорд не хоче вірити тим непевним чуткам, що ходять навколо імені Доріана, але вважає своїм обов'язком попередити друга. Звичайно ж, він не міг передбачити, як трагічно завершиться візит до того, хто надихнув його на найкраще полотно. Та кінець Безіла неминучий. Він спалює себе на вівтарі служіння мистецтву. Це людина з гранично розвиненим естетичним почуттям. І саме в цьому причина його трагедії. Художник страждає від того, що відчуває страшенний розрив між ідеальним змістом, який він вклав у своє творіння, і життям, яке розбиває його мрії, не дає йому змоги бути щасливим.

Отже, художник Безіл - бачив красу, яка була в середині Доріана. Він проповідав любов до мистецтва. На противагу йому, лорд Генрі проповідував любов до молодості та до насолоди. Як переконав Доріана, що "the only way to get rid of a temptation is to yield to it."

Похожие статьи




Ставлення до краси Безіла - Ставлення до краси у романі О. Уайльда "Портрет Доріана Грея"

Предыдущая | Следующая