Вступ - Народно-поетичні домінанти в художній інтерпретації Ліни Костенко

"Минуло небагато часу від виходу книги, а вона вже стала раритетом, предметом схвильованих виступів майстрів слова, про неї одразу ж з'явилися відгуки у пресі. Так розпочала свій шлях "Маруся Чурай" Ліни Костенко" ,-- писав наприкінці 1980 року літературознавець Павло Охріменко.[31] Але, як ми вже знаємо, насправді історія з цим твором розпочиналася не так легко й радісно. Звинувачення внутрішніх рецензентів, причому закиди навіть політичного характеру, затримали вихід роману не менше, як літ на шість... Лише після спеціальної ухвали Президії правління Спілки письменників України твір був випущений у 1979 році "Радянським письменником".

Актуальність дослідження зумовлена необхідністю системного дослідження історичного роману у віршах Ліни Костенко в руслі сучасних методологічних підходів. Цікавою і на сьогоднішній день залишається проблема дослідження використаних джерел в написанні твору. Історичний та фольклорний аспект стали чудовим фундаментом для створеня "Марусі Чурай". На сьогоднішній день не до кінця вивченим залишається питання інтерпретацій в творі Ліни Костенко, оскільки поетеса поклала відому чи не кожному українцеві, знану в багатьох країнах світу баладу "Ой не ходи, Грицю...". Більш як півтора століття розробляється сюжет цієї балади в українській, польській та російській літературах. Досить назвати імена письменників, які в своїй творчості зверталися до нього,-- Б. Залєський, О. Шаховський, К. Тополя, О. Гроза, Г. Бораковський, А. Александров, П. Білецький-Носенко, І. Онопріенко-Шелковий, Л. Боровиковський, Є. Озерська-Нельговська, М. Старицький, В. Самійленко, С. Руданський, І. Микитенко, І. Хоменко, Л. Забашта, В. Лучук і т. д. Та одну з найвідоміших інтерпретацій виконану у повісті "В неділю рано зілля копала" О. Кобилянської.

Мета роботи - дослідити вплив усної народної творчості на творчість поетеси, розглянути народну баладу "Ой, не ходи Грицю та й на вечорниці" як фундаменту для написання твору, розкрити особливості написання роману і порівняти твір з ознаками усної народної творчості; розкрити образи головних героїв твору "Маруся Чурай".

Мета роботи передбачає вирішення таких завдань:

Ѕ дати визначення терміну "історичний роман у віршах", розкрити специфіку жанру;

Ѕ дослідити задум авторки щодо написання твору,,Маруся Чурай ", історію його видання;

Ѕ простежити наявність образів - архетипів у романі;

Ѕ виявити наявність певних трансформацій балади у творіі;

Ѕ показати спільні та відмінні ознаки балади "Ой, не ходи, Грицю..." та роману Ліни Костенко "Маруся Чурай";

Об'єктом дослідження є історичний роман у віршах "Маруся Чурай" та балада "Ой, не ходи, Грицю..."

Предметом наукового дослідження є фольклор та історичні елементи як джерела написання роману Ліни Костенко "Маруся Чурай", історія написання твору, інтерпретація народної балади письменницею.

Методи дослідження. В роботі використано культурно-історичний, психологічно-аналітичний та порівняльно-історичний методи. Це дало можливість дослідити твір Ліни Костенко в контексті суспільно-політичного та духовного життя українців середини XVII ст., літературних уподобань та духовних ідеалів самої авторки, доторкнутись до фольклорного багатства українського народу.

Структура роботи. Курсова робота складається зі вступу, двох розділів, висновків та списку використаної літератури (31 найменування).

Похожие статьи




Вступ - Народно-поетичні домінанти в художній інтерпретації Ліни Костенко

Предыдущая | Следующая