Розвиток географічної школи у Росії та Німеччині - Розвиток географічного детермінізму у XVI-XX столітті
Надзвичайно цікаву теоретичну концепцію у сфері досліджень соціальної географії висунув російський соціолог Лев Ільїч Мечников (1838-1888). Свої погляди на розвиток суспільства він виклав у фундаментальній праці "Цивілізація та великі історичні річки. Географічна теорія розвитку сучасного суспільства" (1889). На його думку, розвиток людського суспільства визначався постійною боротьбою за існування, яка змушувала людей об'єднуватись у великі спільноти, котрі характеризувались диференціацією функцій її членів. На відміну від біологічного світу, де відбувається боротьба за індивідуальне виживання, у світі людей точиться боротьба за виживання кооперативне. Держава, у його концепції, є формою людської кооперації, тобто формою поєднання зусиль, спрямованих на виживання у несприятливому середовищі. У розвитку людських цивілізацій визначальними завжди є фізико-географічні чинники, а серед них - гідрологічні особливості території.
В історії цивілізації Л. Мечников виділив три основні періоди:
І. Річковий період - відлічується відтоді, коли виникли перші розвинені суспільства в долинах великих річок: Інду та Гангу в Індії; Хуанхе та Янцзи в Китаї; Тигру та Євфрату в Месопотамії; Нілу в Єгипті. Долини річок були зручні для землеробства та відігравали роль найзручнішого транспортного шляху, яким могли користуватися люди. У цих обмежених географічних ареалах люди були змушені виявляти солідарність, об'єднуючись у спільноти. Поступовий процес диференціації суспільних функцій призвів до виникнення перших держав.
ІІ. Морський період - охоплює 25 століть, починається від заснування Карфагена й завершується в часи існування імперії Карла Великого. У цей час виникають культури Фінікії, Карфагена, Греції, Риму, Візантії. Спільною рисою для них був розвиток не лише сільського господарства, але й ремесла, та превалювання морської торгівлі, що стала основним джерелом їх добробуту і могутності. У ці часи люди освоюють не лише Середземне море, але й Чорне та Балтійське моря, що розширює ареал європейської цивілізації та поступово робить її могутнішою за інших.
ІІІ. Океанічний період - розпочинається після розпаду імперії Карла Великого, а його кульмінацією стає епоха великих географічних відкриттів. Це час виразного домінування західноєвропейської цивілізації, яка, завдяки прискореному розвитку морського транспорту, опанувала не лише Атлантичний океан, але й фактично весь світовий водний простір. Л. Мечников розглядає океанічний період як переддень початку "всесвітньої" епохи, яка зароджується в XIX ст. [5, c. 66].
Водний простір, у концепції Л. Мечникова, відігравав консолідуючу роль у людських спільнотах, звідки випливає висновок про те, що чим більші водні простори опановувало людство, тим більше виявлялась людська солідарність у формах виникнення великих держав та охоплення географічно більших ареалів різноплановими відносинами між ними. Перші держави існували як "оази" серед оточення набагато примітивніших племен та майже не підтримували стосунків між собою. Людська цивілізація розвивалася паралельно з освоєнням розвиненими суспільствами ширших географічних ареалів, аж поки у XIX ст. не відбулося так зване закриття світу. Йдеться про встановлення регулярного сполучення з усіма народами та державами земної кулі, втягнення їх у систему різнопланових взаємовідносин.
Географічний детермінізм як наукова теорія не має нічого спільного з географічним фаталізмом, оскільки трактує середовище як сцену, де активно діють людські спільноти, що змушені рахуватись із особливостями географічного середовища, оскільки їх предметна діяльність відбувається не в якомусь абстрактному просторі, а лише у реальному - географічному [5, c. 68].
Геополітичні ідеї фактично започатковані у працях Л. Гумпловича та Ф. Ратцеля, які, на відміну від детерміністів, пов'язували вплив особливостей географічного середовища не з розвитком людського суспільства взагалі, а зі сферою політики держави.
Основоположником класичної геополітики вважають німецького вченого Фрідріх Ратцель (1844-1904), який, однак, не застосовував це поняття, а використовував термін "політична географія". У працях "Антропогеографія" (1882), "Політична географія" (1897), "Про закони просторового зростання держав" (1901) він сформулював концепцію визначального впливу географічного середовища на зовнішню політику держав. Ф. Ратцель проповідував ідею прямого зв'язку еволюції народів із географічним середовищем, у якому вони існують, і відповідно, держав - з територією, якою вони володіють. Обов'язковою умовою існування народу є життєвий простір, на якому він може задовольнити свої потреби, а держави - наявність території, на яку може поширюватися її влада. На його думку, географічний простір є тією об'єктивною реальністю, яка визначає собою історичні долі народів. Ф. Ратцель зауважив, що "розумовий і культурний розвиток усього того, що ми називаємо прогресом цивілізації, можна порівняти швидше з ростом рослини, ніж із вільним польотом птаха... Як би людство не піднімало голову в ефірні сфери, ноги його все ж торкаються землі" [5, c. 69].
Він визначав держави як біологічні організми, невід'ємною рисою яких є "життєвий простір", за який вони ведуть боротьбу з подібними до себе. Найважливішими параметрами держави є поєднання території і населення, а її активність визначає співвідношення між життєвим простором і життєвою енергією народу. географічний детермінізм цивілізація
Кожна держава мусить мати власне почуття географічного простору, і якщо політична еліта його втрачає, це свідчить про початок регресу та занепаду. Державні кордони віддзеркалюють внутрішній стан держав на цей час, оскільки, подібно до живої істоти, вони народжуються, зростають, старіють та помирають. Відповідно зменшення чи збільшення території держави є природним процесом, пов'язаним із внутрішніми суспільними циклами. Молоді, сповнені суспільної енергії держави експансивні та завжди намагаються розширюватися за рахунок слабких сусідів. Ф. Ратцель вивів сім законів просторового зростання держав:
- 1. Простір держав зростає разом із розвитком їх культури. 2. Просторове зростання держави супроводжується розвитком ідей, торгівлі, виробництва, підвищенням суспільної активності. 3. Розширення території держави досягається шляхом приєднання чи поглинання менших держав. 4. Кордон є периферійним органом держави, який свідчить про її силу чи слабкість і зміни в її внутрішньому організмі. 5. Держава намагається долучити до своєї території найцінніші фізико-географічні елементи: берегові лінії, басейни річок, рівнини, басейни корисних копалин. 6. Імпульс до зростання є зовнішнім, оскільки він пов'язаний з перепадами рівня розвитку цивілізацій на сусідніх територіях. 7. Загальна тенденція до збільшення території переходить від держави до держави та посилюється, що призводить до виникнення щораз більших держав [5, c. 70-71].
Геополітика як окрема наука стала формуватись у другій половині XIX ст., тобто задовго до того, коли у 1916 р. цю назву запропонував у праці "Держава як форма життя" шведський географ і юрист Юхан Рудольф Челлен (1864-1922), який вважав, що вона є наукою "про державу як географічний організм, втілений у просторі".
Держава розглядається не як адміністративно-правнича структура, а як просторовий організм, який постійно бореться за існування серед подібних до себе. Тобто геополітика вивчає "відносини між просторово-географічними одиницями: країнами, регіонами, континентами", - в географічному просторі, що є реальністю, в якій вони відбуваються, а також як їх лімітуючий і спрямовувальний фактор.
Р. Челлен вважав, що держава керується інстинктом до самозбереження, зростання, устремлінням до влади та веде боротьбу за володіння життєвим простором на всіх стадіях свого існування: народження, зрілості, спаду, смерті. На його думку, принциповими чинниками її могутності є розмір і компактність території та зручність комунікації. Могутніші за інших держави є надорганізмами, експансивними за своєю природою, що завжди намагаються підпорядкувати собі або поглинути малі держави. Війна між наддержавами є формою боротьби за існування та владу у світі, що вище від них і підпорядковується вічним законам природи.
Похожие статьи
-
Географічний детермінізм зародився в античні часи. У розвитку ідей та методів соціології ця школа відіграла значну роль, а її ідеологія сягає своїм...
-
Перші концепції географічного детермінізму у Франції та Англії Перша концепція географічного детермінізму була створена тільки в XVI ст. Її творцем був...
-
Вступ - Розвиток географічного детермінізму у XVI-XX столітті
Суспільство є відкритою системою, яка обмінюється з довкіллям речовиною, енергією, інформацією. Воно черпає з природи продукти харчування, сировину для...
-
Грошово-банківська система Грузії - Географічне положення та економічний розвиток Грузії
Національний Банк є центральним банком і його статус визначається відповідно до Конституції. Основною метою Національного Банку стабільності цін. першого...
-
Економіко-географічне положення - Економіка і географія Південно-Африканської Республіки
З географічної точки зору, географічне положення ПАР вигідне, бо надра регіону багаті алмазами, золотом, платиною, уранової, залізної і марганцевої руди,...
-
ВИСНОВКИ - Географічні особливості відтворення населення світу
В даній роботі ми досліджували відтворення населення світу та його суспільно - географічні особливості. До факторів, які впливали на чисельність...
-
Географічні особливості пустель - Пустелі Азії
Більшість пустель світу сформувалися на геологічних платформах і займає найдавніші ділянки суші. Пустелі в Азії, Африці та Австралії розташовані зазвичай...
-
Висновок - Географічне положення та економічний розвиток Грузії
Грузія - держава в Західній Азії (Закавказзі). Граничить з Росією, Туреччиною, Азербайджаном, Вірменією. Довжина берегової лінії - 310 км. Клімат...
-
Загальна характеристика Грузії - Географічне положення та економічний розвиток Грузії
Грузія розташована в центральній і західній частині Південного Кавказу, її сусідами з півночі є Російська Федерація, зі сходу Республіка Азербайджан, з...
-
Економічний розвиток країни - Географічне положення та економічний розвиток Грузії
Грузія -- промислово-аграрна країна, що розвивається. Основні галузі промисловості: сталеплавильна, авіаційна, машинобудівна, електромоторна, текстильна,...
-
Вступ - Географічне положення та економічний розвиток Грузії
Грузія розташована в центральній і західній частині Південного Кавказу, її сусідами з півночі є Російська Федерація, зі сходу Республіка Азербайджан, з...
-
Україна має значний потенціал для розвитку транскордонного співробітництва як одного з напрямків реалізації євроінтеграційних прагнень, що пояснюється...
-
Демографічний фактор Вже багато років країн світу практикують демографічну політику задля контролю над приростом населення та приділяють їй немалу увагу....
-
Загальна характеристика роботи - Геологічний розвиток платформної частини території України в рифеї
Актуальність теми. В рифеї відбулася перебудова структурного плану допізньопротерозойського фундамента платформеної частини території України. В...
-
Основний зміст роботи - Геологічний розвиток платформної частини території України в рифеї
ІСТОРІЯ ВИВЧЕННЯ РИФЕЮ УКРАЇНИ М. С. Шатський виділив рифейську групу, стратотипом якої вважав розріз древніх товщ Південного Уралу. Розріз починається...
-
Геополітичне положення - Економіка і географія Південно-Африканської Республіки
ПАР є однією з держав-засновників ООН. До 1961 - член британської Співдружності націй. У тому ж році ПАР вступила в Організацію африканської єдності і...
-
Проблеми відтворення населення світу - Географічні особливості відтворення населення світу
Старіння населення (Європа); Перенаселення. Приблизно в 1820 році чисельність землян досягла 1 мільярда. У 1927 році ця величина подвоїлася. Третій...
-
Екологічні чинники - Географічні особливості відтворення населення світу
Не менш важливим фактором впливу є екологічні чинники або ж природно-біологічні. Людина є продуктом природи і на її відтворення не може не впливати...
-
Витоки та розвиток української теософічної думки
Витоки та розвиток української теософічної думки Постановка проблеми та її актуальність. Сучасна наукова думка виходить за межі пізнання лише реальних...
-
У розділі 1 наведено основні природні чинники формування хімічного складу поверхневих вод України. Річковий басейн разом із атмосферними опадами утворює...
-
Висновки, Список літератури - Економічне і географічно-політичне положення України
Переваги ПГП України: 1. Україна має вигідне економічне і геополітичне положення щодо сусідів першого і другого порядків. України лежить на перетині...
-
Політичний устрій - Економіка і географія Південно-Африканської Республіки
Прапор ПАР Прапор ПАР, введений у 1994 році - полотнище з червоної і блакитної горизонтальними смугами і чорним рівностороннім трикутником біля древка....
-
Державна фінансова підтримка може надаватися проектам (програмам) транскордонного співробітництва, які мають достатню аргументацію щодо ефективного...
-
Последними представителями "классической географии" были Александр Гумбольдт и Карл Риттер (Германия). Гумбольдт включал в сферу своих исследований всю...
-
Загальновідомим є той факт, що для всіх країн світу характерним є нерівномірність їх розвитку - коли одні країни відзначаються високим рівнем розвитку,...
-
Клімат, географія і рельєф, Флора і фауна - Національний парк Серенгеті
Для цього регіону характері холодні ночі і дуже спекотні дні. Денна різниця температури інколи сягає 15° C. Вологість до 40%. Дощові періоди тривають з...
-
Показники, які характеризують відтворення населення Протягом історії людства відтворення населення зазнало великих кількісних і якісних змін, які не були...
-
ВСТУП - Географічні особливості відтворення населення світу
Історія розвитку людства прямо пов'язана зі змінами динаміки чисельності і відтворення населення. Друга частина XX століття та ХХI століття...
-
Фізико-географічне положення - Економіка і географія Південно-Африканської Республіки
Південно-Африканська Республіка (ПАР) розташована на південь від 22° ю. ш., у тропічних і субтропічних широтах Південної півкулі. Територія ЮАР складає...
-
Сучасні перспективи географічних наук в закладах освіти України
Сучасні перспективи географічних наук в закладах освіти України Шуйський Ю. Д., доктор географічних наук, професор, Одеський національний університет...
-
Географічно-інформаційні системи
Географічно-інформаційні системи Євстаф'єв В. О. Географічно-інформаційні системи (ГІС) - це програмно-технічний комплекс, що забезпечує автоматизований...
-
Географічне положення Верховинський район - район України у південній частині Івано-Франківської області. Населення становить 30224 особи (на 1 серпня...
-
Японія -- острівна країна, розташована в Східній Азії на чотирьох великих островах: Хоккайдо, Хонсю, Сікоку, Кюсю. Зі сходу і півдня її омиває Тихий...
-
Проблеми діагностики міст при розробці стратегій їх розвитку
У статті розглянуто проблеми діагностики міст при розробці стратегій їх розвитку, зокрема із застосуванням підходів постнекласичної методології. Виділено...
-
Аналіз несприятливих фізико-географічних процесів
АНАЛІЗ НЕСПРИЯТЛИВИХ ФІЗИКО-ГЕОГРАФІЧНИХ ПРОЦЕСІВ Фізико-географічними є природні процеси, що послідовно відбуваються у ПТК і супроводжуються передачею...
-
Пустелі Середньої Азії і Казахстану - Пустелі Азії
Напівпустелі і пустелі Середньої Азії і Казахстану розташовані на Туранській рівнині. Пустелі обрамляють рівнину з півдня гір Копетдагу і Паропаміза до...
-
1. Алювіальні відклади складені переважно русловою і заплавною мікрофаціями. Загальна тенденція зміни складу алювію по р. Білий Черемош прослідковується...
-
Річкові водотоки, в які потрапляє золото, мають великий вплив на перенесення, розсіювання і концентрацію золота, під час яких метал зазнає численних...
-
Висновки - Кристалогенезис самородної міді України
Мінеральний самородний мідь пірокластичний На підставі результатів виконаних комплексних досліджень самородної міді та супутніх їй мінералів з...
-
Розглянуто можливості методу підбору з точки зору отримання надійних розв'язків в умовах широкої еквівалентності. Показано, що властивості розв'язків,...
Розвиток географічної школи у Росії та Німеччині - Розвиток географічного детермінізму у XVI-XX столітті