Висновки - Кристалогенезис самородної міді України

Мінеральний самородний мідь пірокластичний

На підставі результатів виконаних комплексних досліджень самородної міді та супутніх їй мінералів з рудопроявів України можна зробити такі висновки:

    1. У рудопроявах України переважає ксеноморфна самородна мідь, що зумовлено значним впливом на форму її виділень середовища кристалізації. Спостерігається значне розмаїття ксеноморфних форм виділень самородної міді -- пластинчасті, плівчасті, друзо-, жилко-, дендрито-, грудко-, краплино-, дрото-, губко-, голко - і волосоподібні. Перелічені форми властиві самородній міді певних рудопроявів. Окрім друзо-, голко - і волосоподібних форм, всі інші названі ксеноморфні виділення зафіксовані серед волинської самородної міді. Вони переважають в усіх відомих рудопроявах Волині (Жиричі, Рафалівка, Володимирець). Водночас друзо - голко - і волосоподібні утворення характерні для самородної міді із зони окиснення Жданівської інтрузії. 2. Ідіо - і геміідіоморфні виділення самородної міді з рудопроявів України представлені досконалими і недосконалими багатогранниками, дендритами і дендритоїдами. Із близько трьох десятків відомих нині простих форм кристалів самородної міді на її багатогранниках із рудопроявів України гоніометричними дослідженнями встановлено {100}, {110}, {111}, {210}, {320}, {520}, {740}, {750}, {311}, {322}, а також нові прості форми кристалів міді {940}, {950}, {980} і {952}. Багатство простих форм і, відповідно габітусів, властиве кристалам самородної міді із вендських вулканітів Волині. Це {110}, {hk0}, перехідні форми {110}+{hk0}, {111}, {100}, {100}+{111}. Два останні габітусні типи кристалів частіші серед виділень міді в туфах, а перші три типи - в лавобрекчіях базальтів Волині. Простіша морфологія кристалів самородної міді в зонах окиснення ультраосновних порід Жданівської інтрузії і рудопрояву Чемерпіль Подільського блока УЩ. Досить звичайні серед міді Жданівської інтрузії {100}, {100}+{111} і рідше {111}, серед виділень міді рудопрояву Чемерпіль - {111}. 3. У рудопроявах України зафіксовано велику кількість закономірних зростків самородної міді, що підтверджують результати кристаломорфологічних і анатомічних досліджень. Це свідчить про значне пересичення розчинів міддю. Закономірні зростки представлені простими і складними двійниками кристалів різних простих форм ({111}, {100}, {110} і {hk0}). Хоча прості і складні двійникові зростки кристалів самородної міді є порівняно рідкісні серед багатогранників волинської міді (до 1-2%), вони є своєрідними показниками багатих руд, оскільки найчастіше зустрічаються в рудних горизонтах, багатих на самородномідну мінералізацію. В зонах окиснення рудопроявів Жданівка і Чемерпіль двійникові утворення самородної міді фіксуються значно частіше, в останньому вони домінують. У рудопрояві Жданівка двійники асоціюють з різними дендритними утвореннями самородної міді. 4. Для самородної міді із волинських рудопроявів встановлені типові елементи анатомії цього мінералу: прості двійники по (111), полісинтетичні двійники по (111) та їх системи по (111). Для рудопроявів Жданівка, Чемерпіль та Курчиці зафіксовані прості та полісинтетичні двійники по (111). Зональна будова не спостерігалась в жодному із зразків. Часті знахідки простих і складних двійників багатогранників самородної міді серед її мікровиділень можуть свідчити про ростове походження двійникування у різних морфологічних типах міді, вказуючи на пересичення міддю мінералоутворювального середовища. 5. За хімічним складом мідь з рудопроявів України є відносно чистим мінералом, особливо це стосується гідротермальної самородної міді з вулканітів Волинського міднорудного району. Магматична мідь із вулканітів Волині відрізняється підвищеним вмістом домішок Ni, Co, Cr та Fe. 6. Важливими мінералами-індикаторами самородного мідного зруденіння у вулканітах Волині є самородні залізо і срібло, які мають характерні особливості хімічного складу: залізо збагачене домішками Mn, срібло - Hg. 7. За кристаломорфологічними ознаками гідротермальна самородна мідь з вулканітів Волині найбільше подібна до самородної міді з мічиганських родовищ, що свідчить про близькі умови їхньої кристалізації. 8. Домінуючим способом росту самородної міді України є вільна кристалізація, переважає тангенціальний механізм росту кристалів. Кристали гідротермальної міді з вулканітів Волині росли кубічними шарами, як і кристали гіпергенної міді з рудопрояву Жданівка, тоді як кристали гіпергенної міді з рудопрояву Чемерпіль - октаедричними шарами. 9. Вивчена самородна мідь належить до декількох генетичних типів: а) гіпогенний (магматичний і післямагматичний гідротермальний) у вендських вулканітах Волинського міднорудного району; б) гіпергенний у зонах окиснення докембрійських ультрабазитів рудопроявів Жданівка і Чемерпіль Подільського блока УЩ; в) метаморфогенний у докембрійських метаморфічних породах рудопрояву Курчиці Волинського блока УЩ. 10. Визначено типоморфні особливості самородної міді різної природи із рудопроявів України.

Похожие статьи




Висновки - Кристалогенезис самородної міді України

Предыдущая | Следующая