ЕКОЛОГІЧНІ АСПЕКТИ, ОГЛЯД ЕКОЛОГІЧНОГО СТАНУ В УКРАЇНІ - Сучасний стан водогосподарського комплексу України

Незважаючи на те, що в Україні прийнято низку природоохоронних законів, дедалі очевидним стає факт, що ефективність застосування екологічного законодавства нині є і залишатиметься надалі низькою за умови невисокої активності населення. Високий рівень екологічної свідомості є запорукою досягнення взаємозв'язку економічної, соціальної та екологічної складових розвитку України.

ОГЛЯД ЕКОЛОГІЧНОГО СТАНУ В УКРАЇНІ

Надзвичайно важливим фактором, що істотно впливає на територіальну організацію всього соціально-економічного життя й ефективність виробництва, є екологічна обстановка. В останні десятиліття в Україні вона істотно погіршилася. Значна частина території виявилася в зоні екологічної катастрофи. Три основних фактори вплинули на екологічний стан в Україні: аварія на Чорнобильській АЕС (26 квітня 1986 р.), недотепна меліорація земель, розвиток видобувної і переробної промисловості при застарілих технологіях і зв'язана з цим надмірна урбанізація багатьох районів (Донбас, Наддніпрянщина).

Чорнобильська аварія привела до радіаційного забруднення майже всієї території України. Внаслідок того що вся радіоактивна хмара пішла на захід, особливо сильно-забрудненим стало майже все Українське Полісся -- зона древнього заселення, господарського освоєння, специфічної матеріальної і духовної культури. Якщо враховувати, що в попередній період тут була здійснена надмірна осушувальна меліорація, то, зрозуміло, Полісся майже до Шацьких озер (дивно, останні вціліли!) перетворилося в регіон з надзвичайно несприятливою екологічною обстановкою. "Чорною дірою" зяє на його тлі тридцяти кілометрова чорнобильська зона -- це зона екологічної катастрофи (Див. Додаток 2).

На всій території України в залежності від ступеня забруднення повітря, води і землі можна виділити наступні території: екологічного нещастя, надзвичайно забруднені, дуже забруднені, забруднені, помірковано забруднені й умовно чисті (Див. Додаток 3).

Умовно чистих територій залишилося дуже мало. До них належать майже весь північний схил Українських Карпат, Шацьке озеро, південна Волинь на кордоні Рівненщини і Тернопільщини, Наддніпрянщина на кордоні Черкаської і Полтавської областей, північ Сумщини і Чернігівщини, центральне Поділля і деякі ареали в гірському Криму, усього приблизно 50 тис. км2, тобто 8,3 % площі України.

Помірно забруднені території заходу України (без Полісся) і майже весь північний схід держави, де забруднені і дуже забруднені території украплюються в зони дії великих і середніх міст. Помірно забруднені території складають майже 150 тис. км2, тобто приблизно 24 % площі України. Таким чином, умовно чисті і помірно забруднені ареали складають разом ледве менше третини території країни. Інші дві третини -- це території забруднені, дуже забруднені, надзвичайно забруднені й екологічне нещастя.

Дуже забруднені (117 тис. км2) і надзвичайно забруднені (61 тис. км2) території разом узяті займають також майже третину площі республіки (29,5 %). Виділяються чотири великих ареали цього забруднення: Полісся, середнє Наддніпрянщина, Донбас і Південь (крім південного заходу Одещини і Запорізько Донецького Приазов'я), а також декілька середніх ареали: північна Буковина (без гірської частини), південно-східне Поділля, південна Київщина і Черкащина, центральна Полтавщина. До малих ареалів цього ступеня забруднення відносяться багато центрів гірничодобувної промисловості по всій Україні.

Нарешті, до території екологічного нещастя й екологічної катастрофи, що складає 7,4 тис. км2 (більш одного відсотки площі України), належать, крім уже названої тридцяти кілометрової зони Чорнобильської АЕС, Також причорноморські райони інтенсивного зрошення. В останніх забруднення вод перевищує нормативну в 5 - 45, а грунтів - у 10 і більш раз. Це райони півдня Херсонської області і найбільш північної смуги Криму Экономическая география Украины. Учебник для школ. 10 класс. К., 1999.

Істотно впливає на погіршення екологічної обстановки України військово-промисловий комплекс (Див. Додаток 4).

На сьогодні в Україні найгострішими серед проблем, пов'язаних з використанням водних ресурсів, є скидання у водойми неочищених побутових та господарських вод і рідких відходів, забруднення грунтових вод.

Водні артерії України перебувають у стані найбільшого занепаду, більшість з них можна назвати зонами підвищеного екологічного ризику. На теперішній час в Україні не має жодного поверхневого водного об'єкта, який би за екологічним станом належав до водних об'єктів першої категорії.

Згідно з оцінками експертів, найгірша екологічна ситуація спостерігається на річці Кальміус, Азовському морі, озері Сасик, річках Лугань та Сіверський Донець Газета "Урядовий кур'єр", № 102 від 05.06.2003.

У зв'язку зі збіднінням видового і кількісного складу сильно зменшилися рибні ресурси цих морів, хоча у свій час Азовське море завдяки незначній глибині, гарному прогріванню і змішуванню води було найбільшим рибо продуктивним морем у світі. Через підвищення солоності морів (Чорного з 16--18 % до 18--20 %, Азовського з 11--12 % до 14 %) тут зникла коштовна осетрова риба. Тому варто почати необхідні заходи для зменшенню викидів стічних вод, солоності цих морів і створити ряд риборозплідних заводів, щоб відновити рибні ресурси морів. Крім того, практично все Азовське море і північно-західна частина Чорного придатні для широкого розвитку аквакультури.

Особливістю Чорного моря є наявність у ньому, починаючи з 150 м, розчинного сірководню, що глибше 200 м цілком витісняє кисень і робить море практично біологічно мертвим. Однак уже зараз є можливість використання великих ресурсів сірководню.

Похожие статьи




ЕКОЛОГІЧНІ АСПЕКТИ, ОГЛЯД ЕКОЛОГІЧНОГО СТАНУ В УКРАЇНІ - Сучасний стан водогосподарського комплексу України

Предыдущая | Следующая