Особливості розвитку та розміщення тваринництва в Україні, 3.1. Скотарство - Тваринництво України, його регіональні особливості

3.1. Скотарство

Провідною галуззю тваринництва в усіх природно-економічних зонах України є скотарство, яке має молочно-м'ясну спеціалізацію переважно в Поліссі і Лісостепу. Молочне скотарство є основою розвитку молочнопромислового підкомплексу АПК. Він об'єднує галузі, пов'язані з виробництвом молока і продуктів його переробки. За молочно-м'ясної спеціалізації частка корів у продуктивному стаді становить 40 - 50%, а за м'ясо-молочного напряму - 40%. У Степовій зоні переважає м'ясний і м'ясо-молочний напрям ( корів у стаді 35 - 40%). У приміських АПК, що створюються навколо великих міст, промислових центрів Придніпров'я і Донбасу, рекреаційних районах для задоволення потреб міського населення в цільномолочній продукції - молочна спеціалізація скотарства, де частка корів у стаді становить 60 - 65%. Тут і найвища удільність корів - 3-4 тис. кг.

У зв'язку з переходом до ринкових відносин і реформування АПК регіональні відміни в розвитку молочного скотарства поглибились. Кількість корів з розрахунком на 100 га сільськогосподарських угідь коливається від 10,5 гол. Найвища концентрація поголів'я великої рогатої худоби в правобережному Лісостепу і на заході поліської зони.

Основні породи корів в Україні - симентальська ( Лісостеп, східне Полісся), лебединська (Чернігівська, Сумська, Харківська області), білоголова українська і чорно-ряба (Полісся і частково Лісостеп), сіра українська

(Кіровоградська, Дніпропетровська, Полтавська, Харківська, Луганська області), бура карпатська ( Карпати ), червона степова (Степ).

Якщо прийняти середній по Україні обсяг виробництва молока на душу населення за рік за 100%, то на Поліссі він становитиме 158%, у Лісостепу - 117, Карпатах - 119, Степу - 65%. Виробництво молока зростає переважно за рахунок приватного сектора. Більшість товарних ресурсів молока ( у 2009 р. - 83,8%) в усіх природно-економічних зонах надходить від господарств суспільного сектора. Загальні обсяги заготівель молока зменшилися і значно коливаються впродовж року, о негативно впливає на роботу переробних підприємств, обсяг випуску й асортимент молокопродуктів. Частка молочної промисловості у харчовій галузі становить 15%, чисельність промислово-виробничого персоналу - 13%. Всього в молочній промисловості нараховується 470 підприємств. Ця галузь об'єднує маслоробну, сироварну, молочно-консервну галузі, виробництво продуктів з незбираного молока.

Розміщення підприємств з переробки молока тяжіє переважно до районів споживання молочної продукції. Найбільші з них є у Києві, Дніпропетровську, Харкові, Одесі, Львові. У Бердянську ( Запорізька область), Жашкові і Тальному (Черкаська область), Ріпках і Козельці ( Чернігівська область), Кременчуці та багатьох інших містах є маслоробні й сироварні заводи. У Бахмачі ( Чернігівська область), Смілі ( Черкаська область), Первомайську ( Миколаївська область) функціонують великі заводи з виробництва консервованого молока ( згущене молоко з цукром, згущені вершки, сухе молоко тощо). Підприємства країни виробляють понад 113 тис. т. масла, 0,7 млн т. продукції з незбираного молока ( в перерахунку на молоко) ті понад 52 тис. т сиру жирного, в тому числі бринзи.

Структура молокопродуктів переорієнтована нині на виробництво переважно продуктів з подовженим терміном зберігання ( масла вершкового, сирів, сухих молочних продуктів, молочних консервів).

Нові виробничі потужності через брак коштів не вводяться, технологічне обладнання на молокопереробних заводах морально й фізично застаріло, з великим рівнем зносу, а оновлення його не перевищує 1,5 - 2%. Промислові переробні підприємства потрібно забезпечити новітнім технологічним обладнанням ( налагодивши його власне виробництво), яке забезпечувало б глибоку переробку молока.

Певний поштовх до зростання молочнопромислового під комплексу може дати поглиблення інтеграції сільськогосподарських ( у тому числі фермерських ті особистих господарств населення) і переробних підприємств, оптової та роздрібної торгівлі через створення різних форм агропромислових асоціацій, об'єднань, корпорацій тощо.

Стратегічний напрям розвитку цього під комплексу - забезпечити високий попит на йог продукцію.

Похожие статьи




Особливості розвитку та розміщення тваринництва в Україні, 3.1. Скотарство - Тваринництво України, його регіональні особливості

Предыдущая | Следующая