Вимоги до питної води при її використанні - Сучасний стан водогосподарського комплексу України

Вимоги до якості Питної води і її санітарно-бактеріологічний аналіз є основними вихідними даними для проектування очисних споруджень. Якість питної води повинна задовольняти ГОСТ 2874-82 "Вода питна" Кожинов В. Ф. Очистка питьевой и технической воды. 3-е изд, перераб. и доп. - М., Стройиздат, 1991.- 92с.. Крім якісних показників, перерахованих у ГОСТах, має значення окислення, що характеризує вміст у воді органічних речовин і неорганічних домішок що легко окислюються.

Окислення води визначається шляхом додавання в неї марганцевокислого калію KMn4, витрата якого, необхідний для окислювання органічних речовин, що містяться у воді, пропорційний їхньому змісту. Підвищена окисленість води часто свідчить про забруднення її стічними водами.

Азотовмісні речовини - аміак NH3, ангідриди кислот азотної N2O3 і азотистої N2O5 - утворюються у воді переважно в результаті розкладання білкових з'єднань, що попадають у неї зі стічними водами. Іноді аміак, що зустрічається у воді, може мати неорганічне походження внаслідок його утворення в результаті відновлення нітратів і нітритів гуминовими речовинами, сірководнем, закисним залізом і д. т. Відсутність у воді аміаку з одночасною присутністю нітритів і, особливо нітратів, тобто з'єднань азотної кислоти, показує, що забруднення водойми відбулося давно і вода піддалася самоочищенню. Наявність у воді аміаку і відсутність нітратів вказує на недавнє забруднення води органічними речовинами. З вищевикладеного випливає, що в питній воді не повинно бути аміаку (можлива тільки наявність його слідів) і допускаються тільки слабкі сліди з'єднань азотистої кислоти (нітритів), а краще їхня повна відсутність.

Істотне значення має загальна сума розчинених у воді речовин, так називаний сухий залишок (чи щільний залишок) у мг/л. Для його визначення випарюють відому кількість попередньо профільтрованої води, потім залишок висушують при температурі 105-120ос, зважують і перераховують на 1 літр води.

У питній воді зміст хлоридів не повинний перевищувати 30-50 мг/л, а зміст сульфатів - 60 мг/л. однак це не завжди досяжне, тому що в деяких районах місцеві водні джерела дуже мінералізовані.

Необхідно відзначити значення наявності в питній воді йоду, відсутність або недостатній вміст якого може викликати поширення важкого захворювання - ендермічного зобу.

Тривале споживання води з надлишком фтору (вище 1,5 мг/л) веде до почорніння і руйнування емалі зубів. Нестача у воді фтору підсилює карієс зубів.

У воді природних джерел звичайно містяться розчинені гази - вуглекислота, кисень і сірководень.

Вода, подавана в господарсько-питний водопровід, повинна бути цілком звільнена від хвороботворних бактерій на водоочисних спорудженнях. Бактеріальним властивостям води повинна бути приділена серйозна увага вже на стадії вибору джерела питного водопостачання.

У водоймищах і інших відкритих водоймах поширені дрібні форми водоростей (фітопланктон) і найпростіші тваринні організми (зоопланктон). У питній воді не допускається наявності ні планктонних організмів, ні продуктів розпаду їхніх клітин і т. п. Отже, очисні спорудження повинні забезпечувати повну затримку усіх видів планктону.

Похожие статьи




Вимоги до питної води при її використанні - Сучасний стан водогосподарського комплексу України

Предыдущая | Следующая