Вступ - Шлях Григорія Cковороди

Діяльність кожного історичного діяча, оцінюється з індивідуально-етичного погляду, корисного для суспільства щирістю його мотивів, важливістю та величністю його провідної думки. І коли його мотиви щирі і, як кришталь, прозорі, коли вони високо підносяться над особистими і приватними, коли вони перейняті інтересами людського добра, особливо трудового народу, коли у своїй діяльності він іде на жертви, забуває про себе, коли праця захоплює його цілком, забирає всі сили, здібності та енергію, тоді це буде справжній громадський діяч.

"Історик, який описує минуле, ніколи не зможе обминути діячів, якщо він бажає з'ясувати особливі форми, в які складався історичний розвиток при існуючих окремих умовах. Кожний діяч є дитиною свого віку і свого соціального оточення. У вирішенні проблем людина зв'язана тими засобами, які дає в розпорядження її ж доба. Але, навпаки, вибір цього циклу проблем, якому присвячує себе людина, як вона підходить до розв'язання цих проблем, і нарешті сила, з якою вона захищає свої думки та погляди - це все не можна цілком з'ясувати тільки економічними умовами: поруч з ними тут виступають і індивідуальні умови, що розвинулися завдяки своєрідності природних здатностей до його оточення, в якому пробувала особа. І ось в цьому відношенні окремі особи можуть дуже багато дати своїй добі. Зокрема мислителі краще розуміють своє оточення, ніж народні маси, відкидають традиції та забобони, але ж і їх визнають тільки ті класи, інтереси яких лежать в одному напрямку з інтересами потрібного розвитку.

Спробуємо поставити ці вимоги і до Г. С. Сковороди, але спочатку розглянемо, що являла собою Україна в добу, коли жив і працював Григорій Сковорода, щоб на підставі цього вирішити питання, чи він стояв вище свого оточення, чи порушував він якісь проблеми для свого часу, з якою енергією переводив їх у життя, наскільки вони були життєві та в якій мірі він сам був продуктом своєї доби.

Похожие статьи




Вступ - Шлях Григорія Cковороди

Предыдущая | Следующая