Протосоціологічні погляди Григорія Сковороди - Специфіка протосоціології Григорія Сковороди

Щодо нерівності між людьми, то у творах Сковороди простежується неоантична лінія - люди різні за Божою волею, наділені різним соціальним статусом. Разом з цим філософ стверджує, що "Бог наповнює навіть різні посудини до країв", "Бог подібний до благого фонтану, що наповнює посудини різної ємності. Над фонтаном є напис: НЕРІВНА ВСІМ РІВНІСТЬ... Менший сосуд менше має, але у тому є рівний більшому, що однаково є повний". Цю цитату, застосовуючи сучасну соціологічну термінологію, імовірно, можна інтерпретувати таким чином:

    1. Поділ людей на різноманітні групи, суспільна стратифікація є об'єктивним і природнім явищем 2. Кожна людина може стати самодостатньою і щасливою - навіть маючи різний статок, суспільне положення 3. Кожна є цінністю для Бога і має бути такою і для соціуму 4. Особистість вільна в самореалізації згідно з її природними (Божественними) задатками і може досягти свого максимуму, якщо його прагнутиме.

Характеристики ідеалу людського мислення і діяльності, які сукупно призводять до щастя, містяться у оригінальній концепції "сродної праці", яка відома читачеві з курсу філософії.

Г. Сковорода зі смутком засвідчував, що далеко не всі люди бажають стати на шлях самодослідження, самовдосконалення, пошуку вічного начала в собі, через що не мають щастя. Вони замінюють цей шлях на потяг до "почестей, золота, сарданапалових банкетів, нижчих насолод, народної прихильності, слави, ласок вельмож". Філософ називав цих людей сукупно "юрба", а читач тут може бачити, в тому числі, своєрідний аналіз явища девіантної поведінки. Причинами такого відхилення від належного життя мислитель вбачав потяг до "видимої" натури, відсутність мудрості - джерело "...скарг, печалей, ворожнечі, позовів, грабунків, крадіжок, хитрощів...".

Аналізуючи причини девіантної поведінки, український філософ наголошував, що задля досягнення "ідеалу" (щастя, комфортного відчуття і "сродної" праці) люди часто користуються засобами, які в принципі не можуть до нього привести. Така позиція цілком співзвучна дюркгеймівському тлумаченню суспільної аномії та мертонівському поясненню девіантності, але значно випереджує їх у часі.

У аналізі юрби, невпорядкованої, безцільної людської маси Сковорода, як протосоціолог, характеризує її цілком ємно, навіть з сучасної точки зору - як деморалізуючу (і, як правило, деморалізовану), отваринену силу, наповнену примітивними інтересами. Дослідниками біографії Г. С.Сковороди це ставлення до натовпу називається однією з причин, що спонукали його до мандрівного способу життя і творчості.

Загалом, характеризуючи сковородинські філософські та протосоціологічні позиції, в них можна виділити такі домінантні лінії української ментальності, які згодом яскраво простежуються у творчості багатьох вітчизняних митців, філософів, соціологів:

Антеїзм і пантеїзм - спорідненість людини з всім світом, потяг до Матері-Землі, Природи, всі прояви якої сукупно на підсвідомому рівні ототожнюються з Богом;

Екзистенціальність - орієнтованість на відчуття неповторності, унікальності людського існування, пошук його смислу;

Кордоцентризм - вбачання у серці певної квінтесенції, "духовного центру" душі, звертаючись до якого людина може спілкуватися з Богом;

Есхатологічність - позиція про необхідність не марно, а чеснотливо і діяльно прожити життя, щоб статечно і достойно його закінчити.

Разом з цим, філософія цього мислителя не позбавлена і певної утопічності. Ідеалом суспільства для нього є, так званий, "горній Ієрусалим" - уявна держава, багато у чому подібна до Утопії чи Міста Сонця Т. Мора і Т. Кампанелли. Також, з соціологічної точки зору, не є плідним сковородинський аналіз людини як атомарної істоти, що існує ніби поза системою суспільних зв'язків.

Проте комплекс домінантних, сутнісних рис "українського обличчя" гуманітарної науки і, зокрема, протосоціології, вперше набуває класичної форми вияву саме у працях Григорія Савовича. Іншими словами, після Сковороди українська філософія вступає у свою класичну добу.

Похожие статьи




Протосоціологічні погляди Григорія Сковороди - Специфіка протосоціології Григорія Сковороди

Предыдущая | Следующая