Велесова книга - Дохристиянські витоки української філософії

Могутнім підгрунтям духовної культури українсько-го народу, віком гармонії у світосприйманні на-ших пращурів були язичеська минувшина, яку яскраво ре-презентує геніальна пам'ятка - загадкова "Велесова кни-га" - літературний твір VIII-IX ст., що дійшов до нашого часу в копії XVI-XVII ст.

Створена на матеріалі V-X ст., "Велесова книга" Є жи-вим свідченням язичеських уявлень праукраїнців, втіле-них у багатоманітних формах фольклору, системним ви-явом їх світосприймання і світорозуміння, прологом фіксо-ваної історіософії українського народу. Визначальними реаліями тогочасного мислення були природа, закони Все-світу і звичаєве право (Ява, Нава і Права). Книга засвідчує велич духу русичів, їх вірність поглядам та діянням пред-ків: "Отож, молячись богам, матимемо чисті душі і тіла на-ші, матимемо життя з праотцями нашими, які з богами зли-лися воєдино"1. Понад усе були для них інтереси рідної землі, рідного народу: "То стрепенися, народе мій, од сплячки і в згоді йди до стягів наших" (Велесова книга, с. 86). Вони демонструють єдність почувань, думання і діяння: "Чо-ловік, що тримає дім, не правий, якщо лише заявляє про пра-ва, і правий, якщо слова його з ділами збігаються" (с. 73). Світосприймання русичів трагедійно-оптимістичне, сповне-не волелюбності, гуманізму і гідності: "Ми нащадки Славуни і можемо бути горді і не шкодуємо життя... І краще нам зникнути, але ніколи не бути в рабстві..." (с. 82).

Тексти її свідчать, що світоспоглядання праукраїнців бу-ло міфічно-практичним. Та в ньому вже простежуються но-ві для міфу тенденції, з'являються знання про світ, значущі для всіх: "Се бо Дажбо створив нам яйце, що є світ - зоря, яка нам сяє. І в тій безодні повісив Дажбог землю нашу, аби тая удержана була" (с. 72). Світ у ній поступово набуває рис об'єктивності на противагу індивідуально суб'єктивним уявленням про нього. Виявляється потяг до світопізнання, вільного від будь-яких практичних інтересів, а з ним і тен-денція деміфологізації світу, в процесі якої людина стає йо-го незаангажованим спостерігачем. За таких обставин, як висловився Е. Гуссерль, життя набуває чутливості до мож-ливих тільки за цієї настанови нових цілей і методів мис-лення, з яких, зрештою, і виникає філософія, початковою формою якої і є космологія. Хоча, безумовно, важко (та й взагалі чи можливо?) віднайти чітку онтологічну межу між філософськими ідеями і міфологічними як складовими од-ного і того ж світоглядного поля людини. Те, що є прикмет-ною рисою філософії, - тяжіння до загального, абстракцій вищого гатунку, - властиве міфологічній свідомості (найзагальніші уявлення про добро і зло, сутність людини, першоначала світу). Попри те, що на рівні з'ясування змісту цих понять міф поступається місцем філософії, але він ні-коли не зникає повністю, співіснуючи з нею, надаючи їй сво-го забарвлення, впливаючи на підходи в розв'язанні філосо-фією своїх проблем.

Виникнення вітчизняної філософії не одноразовий акт, а складний і довготривалий процес, точну дату започаткування якого встановити проблематично. Зробити це мож-ливо тільки за відповідного рівня культури народу. Язич-ницьке минуле українців - багата і цілісна духовна куль-тура, в якій відчутні особлива гармонія, велична єдність Неба, Води і Сонця, природи, людей і богів, язичницької віри, народної мудрості, етики совісті та людської гідності. Наші пращури, як пишуть автори "Велесової книги", мали доблесні дії, "воюючи за життя своє. Се ми слов'яни, бо славимо богів наших Сварога і Дажбога" (с. 126). Тож "поучившись старому, зануримо душі наші в нього, бо є то на-ше, яко се бо уже найшло на коло нам" (с. 72).

Духовний потенціал багатої обрядово-ритуальної куль-тури наших пращурів з її непереборною здатністю впли-вати на глибинні засади внутрішнього самобуття конкрет-ної людини - сприятливий грунт для формування філо-софського світобачення, який і дав давньоукраїнській спільноті можливість прокласти свій шлях у тогочасному християнському світі.

Похожие статьи




Велесова книга - Дохристиянські витоки української філософії

Предыдущая | Следующая