Вчення Сократа, Платона, Аристотеля, Особливості філософії середніх віків. Апогетика - Предмет, структура та завдання логіки та філософії

Сократ - 469-399р до н. е. - вважав, що людина повинна групувати свою поведінку на надійних знаннях, які повинні бути остаточними, незмінними та завершеними. Справжнє знання слід шукати в собі, пізнай себе. Платон - кращий учень Сократа (427-347р). ідея або ейдос - в пер. - вид, вигляд, позанчає внутрішню неподільну цілісність будь-чого, його одвічно завершену сутність. 386 рік - відкрив в Афінах перший вищий навчальний заклад під назвою Академія. Арістотель (384-322р. до н. е.) створив логіку, тобто науку про закони та форми правильного мислення. 355. до н. е. відкрив свою вищу школу під назвою ліцей.

Особливості філософії середніх віків. Апогетика

Філософія середньовіччя утворились в суспільстві з однозначною орієнтацією на духовні абсолюти, з суцільним пануванням релігій зайняла своє специфічне місце в європейському духовному житті того часу: вона обслуговувала богослов'я. Абсолют - Це основна характеристика Бога в середньовічному його осмисленні, яка передбачає доведення позитивних якостей бога до гранично-можливого стану повноти та досконалості. Поява християнства добре вписувалась в загальний духовний настрій епохи, досить швидко поширилось в імперії, т. к. християнство не просто визнала автономію людського духу, а й дало своє пояснення: в людській душі є частка божественно, тобто абсолютного духу. Поява та утвердження християнства призвели до радикально-духовної революції в розвитку європейських цивілізацій. Основні світоглядні орієнтири під час переходу від античності до середньовіччя, змінюється на протилежне. Людина середньовіччя зосереджується на внутрішньому духовному. Трацендентність (з лат. За межами зовнішнього) - Це характеристика Бога в християнському світобаченні, як такого, який принципово несумісний з реалами світу, це позамежність, позасвітність Бога. Вихідним джерелом середньовічного світобачення була Біблія

Абсолют или абсолютное (лат. absolutus -- безусловный) -- безотносительное, безусловное; взятое вне связи, вне сравнения с чем-либо; совершенное, полное.

Похожие статьи




Вчення Сократа, Платона, Аристотеля, Особливості філософії середніх віків. Апогетика - Предмет, структура та завдання логіки та філософії

Предыдущая | Следующая