3. Розподілення термінів у категоричних судженнях. Сутність розподілення термінів. Графічне зображення між обсягами суб'єкта в судженнях різних типів - Сутність логічного судження
Суб'єкт і предикат судження, як відомо, називаються його термінами. З точки зору формальної логіки винятково важливо знати, яка інформація насправді наявна в судженні, а яка відсутня, але з тих чи інших причин може домислюватися тим, хто її отримує. Ця проблема розв'язується з допомогою понять "розподілений термін" і "нерозподілений термін".
Розподілений термін -- термін, який мислиться в повному обсязі, тобто обсяг якого повністю включається в обсяг іншого або повністю з нього виключається.
Так, у судженні "Всі паралелограми -- чотирикутники" суб'єкт, безумовно, є розподіленим, тобто мислиться в повному обсязі, повністю включається своїм обсягом в обсяг поняття "чотирикутники". Це засвідчує вже кванторне слово "всі". Те саме можна сказати і про суб'єкт будь-якого загально стверджувального і загально заперечного судження. Скажімо, в судженні "Жоден хімічний елемент не є складною речовиною" суб'єкт ("хімічний елемент") є розподіленим, оскільки всі хімічні елементи в цьому судженні мислено виключаються із множини складних речовин. Про це свідчить і кванторне слово "жоден", яке в контексті квантора загальності ототожнюється з кванторним словом "усі".
Явно нерозподіленим є суб'єкт частково визначеного судження. Так, у судженні "Тільки деякі метали тонуть у воді" суб'єкт, безумовно, нерозподілений. Про це свідчить словосполучення "тільки деякі", яке означає, що суб'єкт цього судження мислиться не в повному обсязі, тобто його обсяг і не повністю включається в обсяги предиката ("те, що тоне у воді") і не повністю виключається.
Нерозподілений термін - термін, обсяг якого тільки частково включається в обсяг другого або лише частково виключається з нього.
Розглянемо розподілення термінів у судженнях типу А, І, Е,0.
- 1. У загально стверджувальних судженнях типу А (формула "Всі S є Р") суб'єкт завжди розподілений, а предикат; у більшості випадків -- нерозподілений. Оскільки обсяг суб'єкта загально стверджувального судження повністю включається в обсяг предиката, останній може бути або рівним обсягу суб'єкта, або ширшим від нього. В першому випадку предикат буде розподіленим, у другому -- нерозподіленим. Зазначимо, що поза контекстом чисто формально-логічними засобами встановити розподіленість чи нерозподіленість предиката загально стверджувального судження неможливо. За цієї ситуації раціонально вважати цей термін невизначеним за своєю розподіленістю. 2. У частково стверджувальному судженні типу І ("Деякі S є Р") розподіленість і суб'єкта, і предиката не можна визначити суто логічними засобами, тобто за структурою. Винятком тут є визначені часткові судження, в яких суб'єкт завжди нерозподілений. Прикладом такого судження може бути вислів: "Тільки деякі люди розрізняють кольори". Тут обсяг суб'єкта судження лише частково включається в обсяг поняття "ті, що розрізняють кольори", тобто суб'єкт тут мислиться не в повному обсязі. Можна стверджувати (щоправда, не на логічних, формальних, а на змістовних підставах), що як суб'єкт, так і предикат частково стверджувальних суджень у більшості випадків є нерозподіленим. Суб'єкт частково стверджувального судження вважають завжди нерозподіленим, проте це не узгоджується з визнанням того, що іноді кванторне слово "деякі" означає "принаймні деякі", яке передбачає випадки -- "а можливо, й усі ". В останній ситуації суб'єкт судження виявиться розподіленим. Правда, при цьому подібні судження набудуть статусу загально стверджувальних. Проте без додаткової інформації такі судження вважаються частково стверджувальними. Розподіленість предиката частковостверджувального судження встановити формально логічними засобами неможливо. Фактично ж він може бути як нерозподіленим (здебільшого), так і розподіленим (Іноді), проте раціональніше вважати його невизначеним або домовитися відносити його до нерозподілених, якщо це не суперечить контексту, з якого взяте судження. 3. У загально - заперечному судженні типу Е (формула "Жодне S не є Р") і суб'єкт, і предикат розподілені, оскільки обсяг суб'єкта повністю виключається з обсягу предиката (про це свідчить кванторне слово "жоден"), а обсяг предиката повністю виключається з обсягу суб'єкта (про це свідчить зв'язка "не є"). Формально-логічні засоби дають стовідсоткову можливість визначити розподіленість термінів у судженні типу Е. Звичайно, за наявності кванторного слова "жоден". 4. У частково заперечних судженнях суб'єкт є нерозподіленим (за винятком деяких випадків), а предикат завжди розподілений, оскільки мислиться в повному обсязі, тобто його обсяг повністю виключається з обсягу суб'єкта. Пояснення цієї думки, як правило, пов'язане з певними труднощами. Щоб зрозуміти і прийняти її, треба виходити з того, що обсяг предиката повністю виключається не з усього обсягу поняття, яке виконує роль суб'єкта, а лише з того кола предметів, які фактично мисляться в суб'єкті судження. Так, у судженні "Деякі люди не є дальтоніками" обсяг поняття "дальтоніки" повністю виключається не з обсягу поняття "люди", а з обсягу людей, які дійсно мисляться в суб'єкті цього судження, тобто з обсягу лише деяких людей: дальтоніки мислено виключаються з людей нє дальтоніків (і виключаються повністю, тому предикат і розподілений). До речі, цю специфіку частково - заперечних суджень треба враховувати при вивченні деяких видів умовиводів (обернення суджень, простий категоричний силогізм тощо).
Графічне зображення відношення між обсягами суб'єкта І предиката в судженнях типу А, І, Е, О див. на схемі 14.
З наведеного аналізу розподіленості термінів у простих атрибутивних судженнях типу А, І, Е, О можна зробити такі висновки:
- 1) суб'єкт завжди розподілений у загальних та одиничних судженнях (один предмет або "повністю" мислено включається в певну множину предметів, або "повністю" з неї виключається. Наприклад: "Одеса -- морський порт України", "Каспійське море не має зв'язку з океанами" 2) предикат судження завжди розподілений у заперечних судженнях, у виділяючи загально стверджувальних ("Всі люди, і лише вони, мають свідомість") і виділяючи частково стверджувальних ("Деякі люди, і лише люди, -- поети"), а також тоді, коли він (предикат) є одиничним поняттям "Столиця Індії -- Делі"; 3) нерозподіленим є суб'єкт визначеного часткового судження "Тільки деякі метали тонуть у воді".В усіх інших випадках формально логічними засобами визначити розподіленість термінів неможливо, а тому розподіленість їх є невизначеною. За цих умов раціонально було б домовитися вважати такі терміни нерозподіленими.
Розподіленість термінів у категоричних судженнях
Запропонована схема розподіленості термінів у судженнях типу А, І, Е, О потребує додаткових пояснень. Оскільки у стверджувальних судженнях обсяг суб'єкта включається до обсягу предиката (повністю чи частково) то на схемі ті елементи обсягу суб'єкта і предиката, які дійсно пов'язуються (навіть ототожнюються), заштриховано. Ці множини елементів нагадують своєрідну тавтологію: обсяг суб'єкта, який насправді мислиться, повністю збігається з обсягом насправді мислимого предиката. У заперечних судженнях обсяг предиката повністю виключається з обсягу суб'єкта, тому при схематичному їх зображенні вдаються до дещо інших засобів. Так, у судженні типу Е відношення між обсягами суб'єкта і предиката передається з допомогою двох несумісних кругів. Щоб передати таке відношення в частково заперечних судженнях, доводиться заштриховувати ту частину круга S, яка насправді мислиться в судженні, і залишати не заштрихованим увесь круг Р, навіть ту його частину, яка збігається з кругом S, частиною обсягу суб'єкта, яка називається, але фактично не мислиться (не мається на увазі). Так, у судженні "Деякі птахи не літають" є два поняття -- "птахи" і "літаючі" ("ті, що літають"). Проте насправді мисляться в суб'єкті лише деякі птахи, нелітаючі. Саме ця частина круга, яка позначає нелітаючих птахів, заштриховується. Обсяг поняття "літаючі", що передається цілим не заштрихованим кругом, повністю виключається з названої частини круга S. У центрі уваги стверджувальних суджень є заштриховане в кругових схемах. А в заперечних судженнях увага концентрується на "межі" між суб'єктом і предикатом, їх несумісності (несумісності насправді мислимого суб'єкта і предиката, а не відповідних понять, узятих у повному обсязі).
Похожие статьи
-
Логічні відношення між судженнями - Світові релігії
Різновиди категоричних суджень прийнято позначати буквами --- А, Е, І, О. Загальностверджувальне судження ("Всі S є Р") позначається буквою А,...
-
Прості судження. Жодна частина простого судження не може вважатися самостійним судженням. В суб'єкті такого судження мислиться певна множина предметів, а...
-
Судження -- форма мислення, в якій засобами ствердження чи заперечення розкриваються зв'язки предметів з їх ознаками або відношення між предметами. Так,...
-
Поняття судження, його види - Предмет, структура та завдання логіки та філософії
Поняття - це думка, яка за посередництвом вказівки на деяку ознаку виділяє з універсаму і збирає у клас (узагальнює) всі предмети, які посідають цю...
-
Прості та складні судження, Прості судження, їх види і склад. Категоричні судження - Світові релігії
Прості судження, їх види і склад. Категоричні судження Ломгіка -- наука про закони і форми мислення, методи пізнання та умови істинності знань і суджень....
-
15. УМОВИВОДИ - Сучасна філософія як наука
1. Умовивід, його структура, види 2. Безпосередні умовиводи 3. Категоричні силогізми 4. Ентимеми, полісилогізми, сорити, епіхейреми 5. Умовні й...
-
"Довіра" і "недовіра" до суб'єкта пізнання в логіці скептицизму
У процесі пізнавальної діяльності важливе місце займає проблема "довіри" до суб'єкта, який прагне досягнути істину. Традиційно довіра окремому суб'єкту...
-
Категоричні судження та їх види - Категоричні судження та їх види
Категоричне судження -- судження, в якому констатується наявність чи відсутність властивості предмета безвідносно до будь-яких умов. За кількістю, тобто...
-
Вступ - Сутність логічного судження
Логіка займає особливе місце в системі наук. Особливість її положення визначається тим, що вона виконує стосовно інших наук методологічну роль своїм...
-
Постановка проблеми свідомості в історії філософії - Свідомість, її походження та сутність
Розглядаючи Перше питання, студентам треба зрозуміти, що проблема свідомості була однією з основних проблем філософської думки з самого початку її...
-
Еволюційна термінологія в синергетиці Синергетика еволюція біфуркаційний механізм новаційний системогенез Синергетика - це теорія самоорганізації в...
-
Вчення про злу сутність людської природи у філософії Сюнь-цзи як основа розбудови принципу справедливого соціуму Філософія Сюнь-цзи, як і конфуціанська...
-
Поняття об'єкта пізнання, Філософське розуміння суб'єкта пізнання - Основи філософії
За Декартом об'єкт це протяжна субстанція(природа) Об'єкт пізнання - предмет, явище матеріального або духовного світу або сфера дійсності, на яку...
-
Логічний квадрат - Категоричні судження та їх види
Логічний квадрат -- штучна наочна схема, яка, апелюючи до уяви людини, полегшує їй запам'ятання характеру відношень між судженнями типу А, Е, І, 0, в...
-
Вольтер - Філософія Нового часу та епохи Просвітництва
Франсуа Марі Аруе (псевдонім - Вольтер) (1694-1778) багато сил доклав до розв'язання проблеми активності суб'єкта пізнання, діяльності. Маючи помітні...
-
Давид Юм - Філософія Нового часу та епохи Просвітництва
Давид Юм (1711-1776) продовжує лінію англійської школи сенсуалізму. На відміну від Локка (який вбачав джерело наших чуттів у реальності поза суб'єктом)...
-
Пізнання людиною об'єктивної реальності відбувається на двох якісно різних, хоча й взаємопов'язаних рівнях -- чуттєвому (етреігіа -- досвід) й...
-
Пізнання - Предмет, структура та завдання логіки та філософії
При осмисленні наведеного розуміння пізнання важливо звернути увагу на те, що реально здійснює пізнання не свідомість сама по собі, не мозок, а людина з...
-
Простий категоричний силогізм, Доведення - Предмет, структура та завдання логіки та філософії
Простий категоричний силогізм -- це такий дедуктивний умовивід, в якому висновок здійснюється із двох категоричних суджень на основі співвідношення...
-
Джордж Берклі - Філософія Нового часу та епохи Просвітництва
Джордж Берклі (1684-1753) послідовно досліджує можливості чуттєвого пізнання дійсності, наслідуючи головні принципи філософії Локка, але, разом з тим,...
-
Закон суперечності - Основні закони логіки
Закон суперечності твердить: два протилежні висловлювання не є одночасно істинними; у крайньому разі одне з них неодмінно хибне. Наприклад, не можуть...
-
Логічна думка Голландії, Логічна думка Німеччини - Логіка нового часу
Бенедикт Спіноза (1632--1677) -- видатний філософ, який своїми гносеологічними ідеями вплинув на розвиток тогочасної логіки. Як і Декарт, він --...
-
Розвиток інтерпретації категорії тотальності від Канта до Гегеля
Розвиток інтерпретації категорії тотальності від Канта до Гегеля Самардак Д. В. Статус класичної форми здійснення філософії започаткована Кантом...
-
Людська свідомість є необхідною умовою виявлення буття, то нам не уникнути розгляду того, яким постає буття у людському пізнанні та усвідомленні. При...
-
Гносеологія: сутність процесу пізнання, можливості і межі пізнавальної діяльності
Гносеологія: сутність процесу пізнання, можливості і межі пізнавальної діяльності Пізнання є необхідною стороною відносин людини і світу. "Чи можна...
-
Інформамція -- абстрактне поняття, що має різні значення залежно від контексту. Походить від латинського слова "informatio", яке має декілька значень: §...
-
Питання про те, як співвідносяться між собою тимчасова організація мікрокосму, під яким мається на увазі внутрішній світ особи, і тимчасова організація...
-
Філософія роттердамський лейбніц тотожність Зародження гуманізму у країнах Північного Відродження. Початком виникнення гуманістичного руху на північ від...
-
Як відомо, зміст філософії визначається її місцем у системі знань. Вона, з одного боку, черпає матеріал для своїх гранично широких узагальнень із...
-
У першій половині 1990-х років в Україні склався надзвичайно сприятливий клімат для поширення новітніх релігійних рухів. Серед головних причин цього...
-
Предметно-практичні засади виникнення свідомості - Свідомість, її походження та сутність
Розглядаючи Друге питання, студентам необхідно зрозуміти, що феномен свідомості безпосередньо пов'язаний з такою властивістю матерії як Відображення. Але...
-
У процесі життєдіяльності в людей формуються погляди, почуття, які відображають їх становище в суспільстві. Вони відображають не природу та її...
-
Структура свідомості - Свідомість, її походження та сутність
Розглядаючи Третє питання, студенти мають виявити структурні компоненти свідомості. Відрізняють чуттєво-емоційний, емоційно-вольовий та...
-
Основні терміни - Свідомість у філософії
Свідомість - Специфічний прояв духовної життєдіяльності людини, пов'язаний із пізнанням, яке робить відомим (свідомим), знаним зміст реальності, що...
-
Сутність екологічної проблеми в сучасній філософії - Поняття "екологічної кризи" в філософії
У чому сутність екологічної проблеми? Узагальнено кажучи, сутність екологічної проблеми полягає в чітко виявилося і поглиблюється протиріччі між...
-
Сутність пізнання у філософській традиції - Традиції, їх роль у пізнанні та бутті людини
Пізнання є специфічним різновидом духовної діяльності людини, процесом осягнення навколишнього світу, отримання й нагромадження знань. А знання - це...
-
Поняття і сутність традиції - Традиції, їх роль у пізнанні та бутті людини
Традиція -- набір вистав, звичаїв, звичок і навиків практичної діяльності, передаваних з покоління в покоління, які виступають регулювальниками...
-
Філософська сутність праці Стрижень економічного життя суспільства - потреби і праця. А вся історія цивілізації є постійною діяльністю людей, що...
-
Вступ, КЛЮЧОВІ ТЕРМІНИ І ПОНЯТТЯ - Свідомість як філософська проблема
Проблема свідомості належить до найскладніших філософських проблем; певне її усвідомлення приводить до розуміння сутності внутрішнього світу людини,...
-
Сутність філософського підходу до права - Філософія права, її предмет і завдання
Філософія -- це теоретичний світогляд. Узагалі світогляд є "... системою знань людини про світ і саму себе, про відношення людини до світу, про її роль і...
3. Розподілення термінів у категоричних судженнях. Сутність розподілення термінів. Графічне зображення між обсягами суб'єкта в судженнях різних типів - Сутність логічного судження