3. Розподілення термінів у категоричних судженнях. Сутність розподілення термінів. Графічне зображення між обсягами суб'єкта в судженнях різних типів - Сутність логічного судження

Суб'єкт і предикат судження, як відомо, називаються його термінами. З точки зору формальної логіки винятково важливо знати, яка інформація насправді наявна в судженні, а яка відсутня, але з тих чи інших причин може домислюватися тим, хто її отримує. Ця проблема розв'язується з допомогою понять "розподілений термін" і "нерозподілений термін".

Розподілений термін -- термін, який мислиться в повному обсязі, тобто обсяг якого повністю включається в обсяг іншого або повністю з нього виключається.

Так, у судженні "Всі паралелограми -- чотирикутники" суб'єкт, безумовно, є розподіленим, тобто мислиться в повному обсязі, повністю включається своїм обсягом в обсяг поняття "чотирикутники". Це засвідчує вже кванторне слово "всі". Те саме можна сказати і про суб'єкт будь-якого загально стверджувального і загально заперечного судження. Скажімо, в судженні "Жоден хімічний елемент не є складною речовиною" суб'єкт ("хімічний елемент") є розподіленим, оскільки всі хімічні елементи в цьому судженні мислено виключаються із множини складних речовин. Про це свідчить і кванторне слово "жоден", яке в контексті квантора загальності ототожнюється з кванторним словом "усі".

Явно нерозподіленим є суб'єкт частково визначеного судження. Так, у судженні "Тільки деякі метали тонуть у воді" суб'єкт, безумовно, нерозподілений. Про це свідчить словосполучення "тільки деякі", яке означає, що суб'єкт цього судження мислиться не в повному обсязі, тобто його обсяг і не повністю включається в обсяги предиката ("те, що тоне у воді") і не повністю виключається.

Нерозподілений термін - термін, обсяг якого тільки частково включається в обсяг другого або лише частково виключається з нього.

Розглянемо розподілення термінів у судженнях типу А, І, Е,0.

    1. У загально стверджувальних судженнях типу А (формула "Всі S є Р") суб'єкт завжди розподілений, а предикат; у більшості випадків -- нерозподілений. Оскільки обсяг суб'єкта загально стверджувального судження повністю включається в обсяг предиката, останній може бути або рівним обсягу суб'єкта, або ширшим від нього. В першому випадку предикат буде розподіленим, у другому -- нерозподіленим. Зазначимо, що поза контекстом чисто формально-логічними засобами встановити розподіленість чи нерозподіленість предиката загально стверджувального судження неможливо. За цієї ситуації раціонально вважати цей термін невизначеним за своєю розподіленістю. 2. У частково стверджувальному судженні типу І ("Деякі S є Р") розподіленість і суб'єкта, і предиката не можна визначити суто логічними засобами, тобто за структурою. Винятком тут є визначені часткові судження, в яких суб'єкт завжди нерозподілений. Прикладом такого судження може бути вислів: "Тільки деякі люди розрізняють кольори". Тут обсяг суб'єкта судження лише частково включається в обсяг поняття "ті, що розрізняють кольори", тобто суб'єкт тут мислиться не в повному обсязі. Можна стверджувати (щоправда, не на логічних, формальних, а на змістовних підставах), що як суб'єкт, так і предикат частково стверджувальних суджень у більшості випадків є нерозподіленим. Суб'єкт частково стверджувального судження вважають завжди нерозподіленим, проте це не узгоджується з визнанням того, що іноді кванторне слово "деякі" означає "принаймні деякі", яке передбачає випадки -- "а можливо, й усі ". В останній ситуації суб'єкт судження виявиться розподіленим. Правда, при цьому подібні судження набудуть статусу загально стверджувальних. Проте без додаткової інформації такі судження вважаються частково стверджувальними. Розподіленість предиката частковостверджувального судження встановити формально логічними засобами неможливо. Фактично ж він може бути як нерозподіленим (здебільшого), так і розподіленим (Іноді), проте раціональніше вважати його невизначеним або домовитися відносити його до нерозподілених, якщо це не суперечить контексту, з якого взяте судження. 3. У загально - заперечному судженні типу Е (формула "Жодне S не є Р") і суб'єкт, і предикат розподілені, оскільки обсяг суб'єкта повністю виключається з обсягу предиката (про це свідчить кванторне слово "жоден"), а обсяг предиката повністю виключається з обсягу суб'єкта (про це свідчить зв'язка "не є"). Формально-логічні засоби дають стовідсоткову можливість визначити розподіленість термінів у судженні типу Е. Звичайно, за наявності кванторного слова "жоден". 4. У частково заперечних судженнях суб'єкт є нерозподіленим (за винятком деяких випадків), а предикат завжди розподілений, оскільки мислиться в повному обсязі, тобто його обсяг повністю виключається з обсягу суб'єкта. Пояснення цієї думки, як правило, пов'язане з певними труднощами. Щоб зрозуміти і прийняти її, треба виходити з того, що обсяг предиката повністю виключається не з усього обсягу поняття, яке виконує роль суб'єкта, а лише з того кола предметів, які фактично мисляться в суб'єкті судження. Так, у судженні "Деякі люди не є дальтоніками" обсяг поняття "дальтоніки" повністю виключається не з обсягу поняття "люди", а з обсягу людей, які дійсно мисляться в суб'єкті цього судження, тобто з обсягу лише деяких людей: дальтоніки мислено виключаються з людей нє дальтоніків (і виключаються повністю, тому предикат і розподілений). До речі, цю специфіку частково - заперечних суджень треба враховувати при вивченні деяких видів умовиводів (обернення суджень, простий категоричний силогізм тощо).

Графічне зображення відношення між обсягами суб'єкта І предиката в судженнях типу А, І, Е, О див. на схемі 14.

З наведеного аналізу розподіленості термінів у простих атрибутивних судженнях типу А, І, Е, О можна зробити такі висновки:

    1) суб'єкт завжди розподілений у загальних та одиничних судженнях (один предмет або "повністю" мислено включається в певну множину предметів, або "повністю" з неї виключається. Наприклад: "Одеса -- морський порт України", "Каспійське море не має зв'язку з океанами" 2) предикат судження завжди розподілений у заперечних судженнях, у виділяючи загально стверджувальних ("Всі люди, і лише вони, мають свідомість") і виділяючи частково стверджувальних ("Деякі люди, і лише люди, -- поети"), а також тоді, коли він (предикат) є одиничним поняттям "Столиця Індії -- Делі"; 3) нерозподіленим є суб'єкт визначеного часткового судження "Тільки деякі метали тонуть у воді".В усіх інших випадках формально логічними засобами визначити розподіленість термінів неможливо, а тому розподіленість їх є невизначеною. За цих умов раціонально було б домовитися вважати такі терміни нерозподіленими.

Розподіленість термінів у категоричних судженнях

Запропонована схема розподіленості термінів у судженнях типу А, І, Е, О потребує додаткових пояснень. Оскільки у стверджувальних судженнях обсяг суб'єкта включається до обсягу предиката (повністю чи частково) то на схемі ті елементи обсягу суб'єкта і предиката, які дійсно пов'язуються (навіть ототожнюються), заштриховано. Ці множини елементів нагадують своєрідну тавтологію: обсяг суб'єкта, який насправді мислиться, повністю збігається з обсягом насправді мислимого предиката. У заперечних судженнях обсяг предиката повністю виключається з обсягу суб'єкта, тому при схематичному їх зображенні вдаються до дещо інших засобів. Так, у судженні типу Е відношення між обсягами суб'єкта і предиката передається з допомогою двох несумісних кругів. Щоб передати таке відношення в частково заперечних судженнях, доводиться заштриховувати ту частину круга S, яка насправді мислиться в судженні, і залишати не заштрихованим увесь круг Р, навіть ту його частину, яка збігається з кругом S, частиною обсягу суб'єкта, яка називається, але фактично не мислиться (не мається на увазі). Так, у судженні "Деякі птахи не літають" є два поняття -- "птахи" і "літаючі" ("ті, що літають"). Проте насправді мисляться в суб'єкті лише деякі птахи, нелітаючі. Саме ця частина круга, яка позначає нелітаючих птахів, заштриховується. Обсяг поняття "літаючі", що передається цілим не заштрихованим кругом, повністю виключається з названої частини круга S. У центрі уваги стверджувальних суджень є заштриховане в кругових схемах. А в заперечних судженнях увага концентрується на "межі" між суб'єктом і предикатом, їх несумісності (несумісності насправді мислимого суб'єкта і предиката, а не відповідних понять, узятих у повному обсязі).

Похожие статьи




3. Розподілення термінів у категоричних судженнях. Сутність розподілення термінів. Графічне зображення між обсягами суб'єкта в судженнях різних типів - Сутність логічного судження

Предыдущая | Следующая