Гносеологічні та натурфілософські погляди мислителів доби Відродження - Леонардо да Вінчі як видатний представник філософії епохи Відродження
Після мороку Середньовіччя філософи Відродження спробували, перш за все, тверезо вирішувати проблеми гносеології, щоб на підставі накопичених тоді знань осягнути Природу в цілому, дати їй загальний філософський опис. Такий підхід до пізнання природи одержав тоді назву Натурфілософії (від слова "Natura" - Природа). В цьому відношенні філософів Відродження характеризує повністю негативне ставлення до середньовічної схоластики, яка свої натурфілософські погляди грунтувала на тексті Біблії, творах Платона та Аристотеля. Уже один з перших діячів Відродження Еразм Ротердамський в своєму знаменному творі "Самовихваляння дурості" писав: "Схоласти нічого про дійсність не знають, проте бундючно вважають себе всезнайками... Лізуть на небеса, в той час як від своєї запаморочливості не помічають на землі ям та каміння під ногами". Вони тільки тим і займаються, що "начебто безпосередньо спостерігають ідеї, універсалії, форми, що існують окремо від речей... Є серед них і такі, що розповідають іншим про такі речі, що й самі їх не знають, проте постійно шукають таких, щоб вірили всій їх маячні". Іспанський філософ і гуманіст Хуан Уарте (1535-1592) називає схоластів "скопцями в науці". А П'єр Рамус в своїй дисертації писав: "Все, що кажуть схоласти про Аристотеля - хибно. Я намагався знайти, яким чином можна було б застосувати ті знання, які я з великими зусиллями вивчав, але такого застосування їм не знайшов".
Філософи Відродження майже одностайно дають пораді і вимагають шукати істину не писаннях схоластів, а у вивченні Природи, реальної дійсності. Уарте говорив, що Природа є єдиним об'єктом філософського дослідження. "Предмети природи, - писав він, - потрібно вивчати, довіряючи своїм відчуттям а не текстам святого письма чи схоластів. Наших п'ять органів відчуття вільні від помилок та хибних уявлень. Наші очі не створюють кольору, язик - смаку, органи дотику - чогось твердого, м'якого і шершавого. Все це є в самій Природі".
Філософ, вчений і митець Леонардо да Вінчі писав: "Наше пізнання розпочинається з відчуття. ...Створені думкою уявлення пусті і не народжують істини, хіба що лише вигадки"; "Досвід не помиляється. Помиляються лише наші судження". Вершиною наукових знань він вважав математичні знання. "Ніякої достовірності немає в науках там, де не можна застосувати жодної з математичних наук, в тому, що не пов'язується з математикою"; "Пропорція виявляє себе не лише в числах та вимірах, але також в звуках, вазі, часі, положенні і в кожній силі, якою б вона не була"; "Птах - це інструмент, що рухається на основі математичних законів". Леонардо да Вінчі наприклад, вважав, що без знання геометрії не можна стати художником.
На тлі численних оригінальних та самобутніх мислителів доби Відродження яскраво виокремлюється фігура філософа та природодослідника, кардинала католицької церкви Миколи Кузанського (1401-1464). Його філософські погляди, в цілому, можна визначити як пантеїзм, хоча офіційне положення церковного сановника зобов'язувало зображувати Кузанського його у вигляді християнського теїзму. Для нього "Абсолютним буттям", "Абсолютними максимумом" являється одноразово і Бог, і Природа (Космос). "Бог у всіх речах, пише він, - як і всі речі в Богові".
Пізнання Бога-Природи, - учив Кузанський, проходить чотири сходинки:
- 1) відчуттєве сприйняття; 2) розсудок, що поділяє все на протилежності; 3) розум, що порівнює протилежності 4) інтуїція, що веде до співпадіння протилежностей (coincidentia oppositorum).
При всьому при цьому, Кузанського не можна записувати до сенсуалістів. В філософському плані він. Все ж таки, був раціоналістом. Неперевершеним шляхом пошуків істини він вважав математику. "Ми нічого не маємо достовірного в науці, - пише він, - окрім нашої математики". Всі істинні судження "великих мужів... засновані на математичній подобі... Без числа нічого створити не можливо". Слід також відзначити, Що Микола Кузанський із-за любові до математики часто надавав числам містичного значення. Три для нього - це досконалість і повнота Святої Трійці, Чотири - сходинки пізнання, Сім - священне число Творення світу, Десять - число світових співвідношень, 666 - втілення зла і так далі.
Внаслідок свого власного філософського дослідження Микола Кузанський прийшов до висновку про нескінченність Всесвіту. "Машина часу, писав він, - має центр скрізь, а кінця сфери - ніде". Він також твердив, що зміна дня і ночі пояснюється рухом землі навколо своєї вісі; вчив також, що Сонце більше Землі, а Місяць менше землі і що вони рухаються навколо Землі. Він також вважав, що в русі знаходяться також зорі. Правда, за Кузанським, увесь зоряний світ рухається навколо Землі приблизно так, як вчив Птоломей, як вчить католицька церква.
Свої натурфілософські погляди Парацельс (1493-1541) намагався підтверджувати всіма доступними йому знаннями з математики, хімії, лікувальної практики, в тому числі - магії. Для нього всезагальною наукою була медицина, оскільки саме вона турбується про благо людини. Сама ж людина - центр мікроустою, "Мікрокосм", а увесь світ - "Макрокосм". Парацельс прожив життя, яке з надлишком було заповнене зіткненнями, несподіванностями і пригодами. Його реальна біографія на дихнула великого німецького письменника і поета на створення образу Фауста в однойменній драмі. відродження філософський гуманізм леонардо
Крупним філософом свого часу був натурфілософ Бернардино Телезіо (1508-1588). В Падуанському університеті він вивчав філософію і математику; прибувши в Рим, зайнявся вивчення природознавства. Він рішуче виступав проти схоластичного вивчення природи, проти церковної канонізації уявлень Арістотеля про геоцентризм. В 1565 році він видає в двох томах свою працю: "Про природу речей відповідно до їх власних принципів" (De rerum natura juxta propria principia). Для поглибленого і всебічного вивчення природи натурфілософ Тезеліо заснував було в Неаполі першу в світі Академію, яку згодом розгромила папську курія. В 1606 році всі твори натурфілософа було включено до Індексу заборонених книг і присуджені церквою до знищення. Згодом за взірцем Академії Телезіанської Академії - як установи, де збирається група різнобічного напряму вчені, що займаються вивченням виключно природних явищ - розпочали створюватися (і до цього часу за цими принципами створюються) інші наукові Академії.
Видатним натурфілософом, талановитим професором був мученик науки Джордано Бруно (1548-1600). Він був домініканським ченцем і священиком, потім порвав з вірою в християнського Бога та з католицькою церквою й зайнявся вільним філософствуванням, читанням лекцій в різних університетах Європи. Джордано Бруно вчив про нескінченність Всесвіту, допускав можливість життя і розуму на інших планетах, написав велику кількість лекцій і творів, в яких поруч з іншими думками виклав свої атеїстичні погляди. Інквізиція виманила Джордано Бруно до Італії та запроторила його до в'язниці, в якій піддала його тортурам і 17 лютого 1600 року спалила його перед вікнами папської резиденції. Перед запаленням вогнища інквізитори стали читати вченому прокляття. Джордано Бруно перервав заслинених мучителів і спокійно зауважив: "Ви з більшим страхом читаєте мені приречення, аніж я його вислуховую!" Вдячні нащадки на місці спалення вченого спорудили йому пам'ятник, який і зараз знаходиться на Майдані Квітів, напроти балкона, з якого папа й зараз вітає віруючих католиків, що збираються на Майдані святого Петра.
Свою філософські діяльність Джордано Бруно розпочав також з критики схоластиків та богословів, називаючи їх "неробами, педантами, шахраями, кривляками і брехунами"; "сузір'ям неуків, що своєю упертістю, лихацтвом та грубістю вивели з рівноваги навіть біблійного Іова". Мета філософія, писав і говорив Джордано Бруно, полягає не у вивченні біблійних текстів та творів отців церкви, а самої природи. Передумовою пізнання, твердив він, є сумніві. В процесі самого пізнання мають приймати участь як почуття, так і розум. "Почуття самі по собі не бачать нескінченності, і від почуттів не варто вимагати висновків"; "очима не можна побачити субстанцію". По своєму наслідуючи Кузанського, Джордано Бруно вважає, що ми наближаємося до істини шляхом послідовного подолання чотирьох сходинок: 1) відчуття (sensus), 2) розсудок (ratio), 3) розум (intellectus ); 4) духовно - в душе (anima).
Похожие статьи
-
Гуманізм - Леонардо да Вінчі як видатний представник філософії епохи Відродження
"Гуманізм" ( від латинського слова "homo" - людина, "humanus" - людський, людяний) - термін, що його запровадили у вжиток діячі культури Відродження. Цим...
-
Перераховані вище особливості Відродження стимулювалися його філософією і в той же час саме в філософській творчості знаходило своє усвідомлення та...
-
Вступ - Поняття "екологічної кризи" в філософії
Актуальність У своєму рефераті я хочу розглянути одну з найактуальніших філософських проблем нашого часу, від вирішення якої залежить, чи будуть люди...
-
Роль філософії в вирішенні екологічної проблеми - Поняття "екологічної кризи" в філософії
Сучасна епоха знаходиться в особливому ставленні до філософії, і це обумовлено самою її сутністю як переломною, прокладає радикально нові шляхи...
-
Історично-філософські форми ставлення людини до природи - Поняття "екологічної кризи" в філософії
Розкриваючи історію взаємин між суспільством і природою, підкреслимо, що ці відносини в рамках тієї чи іншої цивілізації мають власну специфіку, тобто...
-
Отож, існує велике коло проблем філософії, що мають значення для розуміння сенсу права в широкому контексті суспільного життя, цілей, задля яких створено...
-
Структура філософії права - Філософія права, її предмет і завдання
За своєю структурою філософія права близька до структури загальної філософії. У ній можна виділити такі основні розділи: 1) Онтологія права, У якій...
-
Основні особливості античної філософії - Антична філософія історії
Виділимо деякі загальні ознаки, характерні для всієї Античної філософії. Антична філософія відрізняється розмаїтістю шкіл, напрямків, проблем. Це...
-
Перспективи дозволу екологічної проблеми - Поняття "екологічної кризи" в філософії
Перспектива дозволу екологічної проблеми, що стоїть перед людством, вимагає розвитку гармонійних відносин з природою, сприяють її збагаченню, олюднення,...
-
Іммануіл Кант, німецький філософ, родоначальник німецької класичної філософії. У своїх численних роботах стверджував, зокрема, що умова пізнання --...
-
Природа і відповідальність людини - Поняття "екологічної кризи" в філософії
Для сучасності характерно прагнення повернути єдність людини і природи. Не боячись впасти в перебільшення, можна сказати, що філософія ХХ століття рішуче...
-
Абсолютний дух за Гегелем - Традиції Просвітництва та Німецької класичної філософії
- всеохоплююча реальність (субстанція) - єдиний універсальний чинник всіх форм буття (суб'єкт) - світовий розум, єдине рефлексивне поле Основна ідея...
-
Теорія "суспільної угоди" Ж.-Ж. Руссо - Традиції Просвітництва та Німецької класичної філософії
Природним станом людини є об'єднання людей у рівноправні спільноти Рівноправ'я порушила приватна власність, яка розшарувала суспільство на багатих і...
-
ВСТУП, Сучасна дискусія про предмет філософії права - Філософія права, її предмет і завдання
Право філософія суспільство Філософія права -- самостійна галузь теоретичного знання. її предмет не вичерпується жодною філософською чи юридичною...
-
Існує чимало історичних свідчень того, що в Україні XIV - XVI ст. проявлявся стійкий інтерес до духовних та інтелектуальних новацій. У цей період в...
-
Шеллінг народився у невеликому містечку Леонберг поблизу Штутгарта в сім'ї диякона. Під час навчання в Тюбінгенському теологічному інституті опрацьовує...
-
Визначення Ф. Ніцше людської природи як шкідливої стало основою для всієї філософсько-антропологічної традиції XX ст. Ф. Ніцше поставив важливі...
-
Переосмислення засад історичного матеріалізму у філософії постмарксизму
Основоположною працею, що й дала поштовх до розвитку постмарксизму, є книга Ернесто Лаклау та Шанталь Муфф "Гегемонія та соціалістична стратегія"....
-
Комунікація у сфері політичного
Політичне неможливо розглядати відірвано від природи та дії фізичних законів, що впливають на всі системні рівні буття як такого. В роботі автором вперше...
-
Висновок - Поняття "екологічної кризи" в філософії
Попрацювавши з літературою, я прийшла до наступних висновків. Основною причиною сучасної екологічної кризи є різке зростання антропогенного навантаження...
-
Мілетська школа - Філософія Стародавнього світу
Історія давньогрецької філософи бере свій початок з Мілетської школи, яка отримала свою назву від міста Мілета в Іонії (зах. побережжя Малої Азії), що в...
-
Вступ - "Аполлонічні" та "діонісійські" начала в типології Ф. Ніцше
Духовна криза сучасного розвиненого світу все більш посилюється. Це відбувається скрізь і не залежить від культурних традицій тієї чи іншої країни, хоча...
-
Сутність екологічної проблеми в сучасній філософії - Поняття "екологічної кризи" в філософії
У чому сутність екологічної проблеми? Узагальнено кажучи, сутність екологічної проблеми полягає в чітко виявилося і поглиблюється протиріччі між...
-
"Благородний муж" як соціальний тип у філософії Конфуція
"Благородний муж" як соціальний тип у філософії Конфуція Історія людства є історією розвитку уявлень людей про самих себе. Досвід поколінь, держав і...
-
Ці два начала були відзначені у світобаченні, культурі та історичному розвитку греків. Два символи великою мірою відобразили повноту вічного життя....
-
Творчість Хільдегарди з Бінгена як винятковий феномен середньовічної філософії, літератури та духовного наставництва Терехова Л. В., Студентка...
-
Акцент познания на единичное, индивидуальное, уникальное на основе общего, закономерного. Это и есть то, что Вебер называл культурно-значимой...
-
Теория познания И. Канта - И. Кант и его учение
В своей теории познания И. Кант разрешает проблему: как, исходя из субъективности, из человеческого сознания, можно прийти к объективному знанию. Осознав...
-
Рассмотрены составные элементы системы "наука", неразрывно связаны между собой, обусловливают способность науки выполнять определенные социальные...
-
Наука как форма общественного сознания - Наука как форма общественного сознания
Наука - форма человеческих знаний, составная часть духовной культуры общества, система понятий о явлениях и законах действительности; особая сфера...
-
Взгляды Канта на культуру - Жизнь и учение И. Канта
Если суммировать высказывания Канта о культуре и привести их в некую систему, то перед нами возникнет то, что с некоторой долей условности можно назвать...
-
Общая характеристика философии эпохи просвещения - Философии эпохи Просвещения
XVII и XVIII века - это время особых исторических изменений в странах Западной Европы. В этот период мы наблюдаем становление и развитие промышленного...
-
Материалистическая диалектика современности - Учения о диалектике
Высшей формой диалектики явилась ее марксистская модель. Исследуя и материалистически перерабатывая идеалистическую диалектику Гегеля, К. Маркс освободил...
-
Заключение - Философия эпохи Просвещения
XVII и XVIII века - это время особых исторических изменений в странах Западной Европы. В этот период наблюдается становление и развитие промышленного...
-
Классическая античная философия
Классическая античная философия Философия - одна из древнейших сфер духовной жизни. Вся многогранная культура, обуславливающая различные цивилизации,...
-
Учение о призраках - Классификация опытов Ф. Бэкона и их роль в познании
"Наше учение об очищении разума для того, чтобы он был способен к истине, заключается в трех изобличениях: изобличении философий, изобличении...
-
Заключение - Эмпиризм как гносеологическая концепция Нового времени
В эпоху Нового времени наука стала считаться той силой, которая способна изменить природу и человека, а научное знание стало восприниматься как...
-
Эмпиризм и рационализм - главные направления философии Нового времени - Философия Нового времени
В исследованиях философов 17 в. акцент сделан на методологических и гносеологических проблемах. Познание рассматривается как зеркальное отражение...
-
Николай Платонович Огарев (1813--1877) родился в зажиточной помещичьей семье. На его развитие сильное влияние оказало знакомство с Герценом еще в раннем...
-
Общее: 1. Законы СГ и естественных наук действуют независимо от наших знаний, воли и полезности или вредности их действия; 2. Человек способен лишь...
Гносеологічні та натурфілософські погляди мислителів доби Відродження - Леонардо да Вінчі як видатний представник філософії епохи Відродження