Формальна структура питання про буття - Онтологічні аспекти буття

Питання про зміст буття повинне бути поставлене. Якщо він фундаментальний питання, тим більше головний, то має потребу в адекватній прозорості. Тому треба коротко розібрати, що взагалі належить до будь-якого питання, щоб звідси зуміти побачити буттєве питання як винятковий. Усяке питання є шукання. Усяке шукання має заздалегідь свою спрямованість від шуканого. Питання є шукання, що пізнає, сущого в факті й такості його буття, шукання, Що Пізнає, може стати "розвідкою" як визначенням, що виявляє, того, про що коштує питання. Питання як питання о... має своє запитане. Усяке питання о... є тим або іншим способом допитування в... До питання належить крім запитаного опитуване. У що досліджує, тобто специфічно теоретичному питанні запитуване повинне бути визначене й доведено до поняття. У запитуваному лежить, тоді як вивідува_, випитува_ властиво, те, на чому питання приходить до мети. Питання саме як поводження сущого, запитувача, має свій особливий характер буття. Питання може вестися як " просто так розпитування" або як експліцитна постановка питання. Особливість останньої лежить у тім, що питання колись саме собі стає прозоро по всіх названих конститутивних рисах питання. Про зміст буття питання повинен бути поставлений. Тим самим ми коштуємо перед необхідністю розібрати буттєве питання в аспекті наведених структурних моментів. Як шукання питання має потребу у випереджальному водійстві від шуканого. Зміст буття повинен бути нам тому вже відомим образом доступний. Було відзначено: ми рухаємося завжди вже в якоїсь буттєвої тямущості. Зсередини її виростає спеціальне питання про зміст буття й тенденція до його осмислення. Ми не знаємо, що значить "буття". Але вже коли ми запитуємо: "що є буття?", ми тримаємося в якійсь зрозумілості цього "є", без того щоб були здатні концептуально фіксувати, що це "є" означає. Нам невідомий навіть обрій, з якого нам треба було б схоплювати й фіксувати його зміст. Ця усереднена й неясна зрозумілість буття є факт. Ця зрозумілість буття може як завгодно коливатися й розпливатися, наближаючись впритул до границі голого словесного знання, - ця невизначеність завжди вже доступної зрозумілості буття сама є позитивний феномен, що вимагає прояснення. Дати його із самого початку, однак розвідка про зміст буття не може хотіти. Інтерпретація усередненої буттєвої тямущості одержує свою необхідну дороговказну нитку лише з формуванням поняття буття. З ясності поняття й приналежних до нього способів його експліцитного розуміння можна буде встановити, що має на увазі затемнена, відповідно ще не прояснена зрозумілість буття, які різновиди затемнення, відповідно перешкоди експліцитному проясненню змісту буття можливі й необхідні. Усереднена, неясна зрозумілість буття може далі бути просочена традиційними теоріями й думками про буття, а саме так, що ці теорії як джерела пануючої зрозумілості залишаються потаєні. - Шукане в питанні про буття жодним чином не повністю невідомо, хоча найближчим образом зовсім невловимо. Запитане підлягаючій розробці питання є буття, те, що визначає суще як суще, те, у виді чого суще, як би воно ні осмислювалося, завжди вже зрозуміле. Буття сущого саме не "є" суще. Перший філософський крок у розумінні проблеми буття полягає в тому, щоб не цибок nva бптуетстеси, "не розповідати історії", тобто визначати суще як суще не через зведення до іншого сущого в його джерелах, як якби буття мало характер можливого сущого. Буття як запитане вимагає звідси свого способу виявлення, що у принципі відрізняється від розкриття сущого. Відповідно й що випитується, зміст буття, зажадає своєї концептуальності, знову ж у принципі відмінної від концепцій, у яких досягає своєї значеннєвої визначеності суще. Оскільки запитане становить буття, а буття означає буття сущого, опитуваним буттєвого питання виявляється саме суще. Воно як би розпитується на тему його буття. Щоб воно однак могло не перекручено видавати риси свого буття, воно зі своєї сторони повинне колись стати доступно так, як воно саме по собі є. Буттєве питання в плані його запитуваного вимагає досягнення й випереджального забезпечення правильної манери підходу до сущого. Однак "сущим" іменуємо ми багато чого й у різному змісті. Суще є всі, про що ми говоримо, що маємо на увазі, до чого маємо таке-те й таке-те відношення, суще й те, що і як ми самі суть. Буття лежить у тім, що воно є і є так, у реальності, наявності, стані, значенні, присутності *, в "є". З якого сущого треба зчитувати зміст буття *, від якого сущого повинне брати своє початок розмикання буття? Початок довільно або в розробці буттєвого питання певне суще має перевагу? Яке це зразкове* суще й у якому змісті воно має перевагу? Якщо питання про буття повинен бути чітко поставлений і розгорнуть у його повної прозорості, то розробка цього питання вимагає, по попередньої роз'ясненням, експлікації способу придивляння в буття, розуміння й концептуального схоплювання змісту, підготовки можливості правильного вибору зразкового сущого, вироблення генуйованої манери підходу до цього сущого. Придивляння в що, розуміння й схоплювання, вибір, підхід до чого суть конститутивні установки запитування й самі таким чином, модуси певного сущого, того сущого, котре ми, що запитують, завжди самі є. Розробка буттєвого питання значить тому: висвітлення якогось сущого - запитувача - у його бутті. Задавання цього питання як модус буття певного сущого саме сутності визначене тим, про що в ньому запитано, - і буттям **. Це суще, котре ми самі завжди суть і яке серед іншого має буттєву можливість запитування, ми термінологічно схоплюємо як присутність. Виразна й прозора постановка питання про зміст буття вимагає попередньої адекватної експлікації певного сущого (присутності) в аспекті його буття *. Чи не впадає, однак, таке підприємство в очевидне коло? Колись повинні визначити суще в його бутті й на цій підставі хочемо потім тільки порушувати питання про буття, що це інше, як не ходіння по колу? Не "подано" чи отут уже розробці питання те, що ще тільки повинен дати відповідь на це питання? Формальні докори, подібні завжди виставляється легко у сфері дослідження почав аргументації від "кола в доказі", при вивірці конкретних шляхів дослідження завжди стерильні. Для зрозумілості справи вони нічого не приносять і заважають прориву в поле розвідки. Але фактично в зазначеній постановці питання взагалі немає ніякого кола. Суще можна визначити в його бутті без того щоб при цьому вужу була експліцитна концепція змісту буття. Не будь це так, до цієї пори не могло б бути ще ніякого онтологічного пізнання, чий фактичний склад ніхто адже не стане заперечувати. ''Буття" у всіх колишніх онтологіях правда "подає", але не як доступне поняття, - і не як те, у якості чого воно шукане. "Перед посилання" буття має характер попереднього прийняття буття в увагу, а саме так, що в увазі до йому передане суще перед відтворюючи артикулюється у своєму бутті. Це провідне маєток буття у виді виростає із середньої буттєвої тямущості, у якій ми завжди вже рухаємося і яка в остаточному підсумку* належить до сутнісному пристрою самої присутності. Таке "припущення" не має нічого загального з постулююванням першопринципу, з якого дедуктивно виводиться послідовність тез. "Коло в доказі" при постановці питання про зміст буття взагалі неможливий, тому що при відповіді на питання мова йде не про вивідне обгрунтування, але про що виявляє висвітлення підстави. Не "коло в доказі" лежить у питанні про зміст буття, але, мабуть, дивна назад - або вперед-віднесеність" спрощеного (буття) до запитування як буттєвому модусу сущого. Корінна зачепленість запитування його спрощеним належить до самого свого змісту буттєвого питання. Але це значить лише: суще характеру присутності саме має до питання про буття якесь ~ можливо навіть виняткове - відношення. А тим самим чи не виявлено вже певне суще в його буттєвій перевазі й задане** зразкове суще, належне служити первинно опитуваним у питанні про буття? Попереднім розбором ні перевага присутності не виявлено, ні про його можливу або навіть необхідної функції як первинно підмета опитуванню не вирішено. Але, мабуть, щось начебто переваги присутності себе заявило.

Похожие статьи




Формальна структура питання про буття - Онтологічні аспекти буття

Предыдущая | Следующая