Розумне відношення людини до природи. Ноосфера - Географічне середовище: взаємодія природи й суспільства

Концепція ноосфери в - це ідея про роль розумної людської діяльності в природі. Зараз при розробці теорії взаємодії суспільства й природи неможливо обійтися без плідній прогностичній ідеї Вернадського про становлення ноосфери як процесу свідомого гуманістичного перетворення людиною умов свого природного природного оточення. В умовах загострення глобальних проблем сучасності, і особливо, екологічної ситуації, багато дослідників - представники природних і гуманітарних наук - для осмислення цих складних процесів звертаються до спадщини Вернадського, намагаючись знайти в основоположника матеріалістичної концепції ноосфери відповіді на проблеми про місце людини в природі й біосфері, про майбутнє біосфери й взаємодії суспільства й природи про долі світової цивілізації й людства в цілому. Сам Вернадський, що працював протягом багатьох десятиліть над цією проблемою, не залишив узагальнюючої роботи про ноосферу. У своїх роботах він поставив проблему, розвив, поглибив і створив її фундамент, однак учений не був удоволений досягнутими результатами в дослідженні цієї теми.

Основна його праця, присвячена проблемі ноосфери, - "наукова думка як планетарне явище" - не був опублікований при житті автора. Вернадський робить спробу погодити природно - наукову теорію геохімічної міграції речовини й енергії з розвитком суспільства, тобто знайти момент переходу біосфери (внаслідок кількісних змін, внесених у неї людиною) у якісно новий стан - ноосферу.

Почавши наукову діяльність як кристалограф і мінералог, Вернадський зацікавився проблемою міграції хімічних елементів, а потім і енергії в природі. Ця проблема була піддана їм всебічному аналізу - від міграції елементів атомних часток до "всесвітнього", космічного обміну речовини й енергії. У результаті були виявлені різні фактори міграції хімічних елементів: роль фізичних процесів, вплив життя й "живої речовини" (сукупності живих організмів) на формування біогеосфери й зворотного впливу природного середовища на живі організми, нарешті, місце й роль соціальної життєдіяльності в цьому процесі, тобто специфіка зміни біогеохімічної міграції речовини й енергії під впливом людської діяльності. Здійснення таких різнобічних і глибоких досліджень вимагало виходу за рамки емпіричного матеріалу й методології природничих наук, звертання до гуманітарних наук і переходу до філософських узагальнень. Наукова значимість навчання Вернадського про ноосферу полягає в тому, що він як натураліст, досліджуючи геохімічні процеси міграції речовини й енергії в природі, виявив геологічну роль життя, живої речовини в планетарних процесах, у становленні й наступній підтримці динамічної рівноваги біосфери - продукту життєдіяльності й середовища існування живих істот. У цій живій речовині він виділив людину як планетарну силу, що змінює природні біогеохімічні процеси планети, здатну перешикувати відповідно до своїх подань багатьох геологічних эпох, що складалися на протязі, природні цикли міграції речовини й енергії й змінювати в такий спосіб біосферу Землі.

У підставі концепції ноосфери Вернадським покладені ідеї про об'єктивний процес перетворення людиною природи "в інтересах вільно мислячого людства як єдиного цілого", тому що ноосфера розумілася їм як навколишньої людини середовище, природне явище, новий стан біосфери, а творення її - як контрольований і регульований процес обміну речовиною й енергією суспільства із природою, тобто як розумне погоджене з даними науки перетворення природи.

Труднощі для Вернадського як натураліста й натураліста полягала в тому, що досліджуючи вплив людини, суспільства на природу, він зштовхнувся з якісно відмінної від всіх інших форм руху матерії реальністю, підлиглим своїм специфічним законам, власний розвиток і взаємодія якої із природою не можуть бути ототожнені або скорочені до біологічної форми руху матерії або фізичним і хімічним закономірностям, властивим живий і тим більше неживій природі.

Ноосфера, відповідно до Вернадського - це перетворена в інтересах людини природа, рівноважний стан якої підтримується цілеспрямованою діяльністю людства, що усуспільнилося. Олюднена природа з'являється разом з людиною, коли він був ще не в змозі регулювати протікання глобальних процесів природи. Ноосфера ж - свідомо створюване людиною стан природного середовища. Вона включає постійний прояв природних процесів природи, але це керована людиною природне середовище його існування. Оскільки такий стан ще не досягнутий, те передчасно сучасний етап зміни біосфери називати ноосферою.

Дійсно, сучасне людство ще не перебороло небезпеки виникнення руйнівних воєн, розкрадання ресурсів біосфери, забруднення природного середовища, і т. п. Однак сучасний стан взаємодії суспільства із природою не може бути причиною сумнівів у можливості створення ноосфери.

Концепція ноосфери збіднюється й тоді, коли її становлення зв'язується тільки з фактом перетворення людини в геологічну силу здатну принципово змінити природну міграцію хімічних елементів на планеті. Цього, якщо випливати Вернадському, не досить для становлення ноосфери. "Геохімічна активність людини проявляється не прямо й не безпосередньо, тобто не як чисто біологічний процес, але неминуче опосередкована складними між людьми складними соціальними відносинами". Щоб матеріально технічна діяльність по зміні природного середовища не прийняла загрозливу форму екологічної кризи, вона необхідно повинна супроводжуватися корінними соціальними змінами. Без таких соціальних змін не може бути здійснений раціональний обмін речовин із природою в інтересах всіх людей. Ноосфера не сумісна з антропогенною деградацією природного середовища. Тому "одним з перших ознак створення ноосфери буде ліквідація небезпеки глобальної екологічної кризи".

Інша крайність - спроба зв'язати ноосферу із сугубо соціальними змінами. При цьому з поля зору випадають наукові й матеріально технічні фактори забезпечення зміни способу впливу суспільства на природу, що дозволяють управляти необхідним для підтримки біогенних констант процесом біогеохімічної міграції речовини й енергії.

Похожие статьи




Розумне відношення людини до природи. Ноосфера - Географічне середовище: взаємодія природи й суспільства

Предыдущая | Следующая