СВИНЕЦЬ - Важкі метали. Джерела надходження у навколишнє середовище. Дія на організм людини

Зміст свинцю в магматичних породах дозволяє віднести його до категорії рідких металів. Він концентрується в сульфідних породах, які зустрічаються в багатьох місцях у світі. Свинець легко виділити шляхом виплавки з руди. У природному стані він виявляється в основному у вигляді галеніту (Рb).

Свинець, що втримується в земній корі, може вимиватися під впливом атмосферних процесів, переходячи поступово в океани. Іони Рb 2+ досить нестабільні, і зміст свинцю в іонній формі становить усього 10 -8 %. Однак він накопичується в океанських опадах у вигляді сульфітів або сульфатів. У прісній воді зміст свинцю набагато вище й може досягати 2 х 10 -6 %, а в грунті приблизно така ж кількість, що й у земній корі (1,5 х 10 -3 %) через нестабільність цього елемента в геохімічному циклі.

Свинцеві руди містять 2-20 % свинцю. Концентрат, одержуваний флотаційним способом, містить 60-80 % Рb. Його нагрівають для видалення сірки й виплавляють свинець. Такі первинні процеси крупно масштабні. Якщо ж для одержання свинцю використовують відходи, процеси виплавки називають вторинними. Щорічне світове споживання свинцю становить більше 3 млн. т, з них 40 % використовують для виробництва акумуляторних батарей, 20% - для виробництва алкілу свинцю - присадки до бензину, 12% застосовують у будівництві, 28 % для інших цілей.

Щорічно у світі в результаті впливу атмосферних процесів мігрує близько 180 тис. т свинцю. При видобутку й переробці свинцевих руд губиться більше 20 % свинцю. Навіть на цих стадіях виділення свинцю в середовище перебування дорівнює його кількості, що попадає в навколишнє середовище в результаті впливу на магматичні породи атмосферних процесів.

Найбільш серйозним джерелом забруднення середовища перебування організмів свинцем є вихлопи автомобільних двигунів. Антидетонатор тетраметил - або тетраэтилсвинеп - додають до більшості бензинів, починаючи з 1923 р., у кількості близько 80 мг/л. При русі автомобіля від 25 до 75% цього свинцю залежно від умов руху викидається в атмосферу. Основна його маса осаджується на землю, але й у повітрі залишається помітна її частина.

Свинцевий пил не тільки покриває узбіччя шосейних доріг і грунт усередині й навколо промислових міст, вона знайдена й у льоді Північної Гренландії, причому в 1756 р. зміст свинцю в льоді становило 20 мкг/т, в 1860 р. уже 50 мкг/т, а в 1965 р. - 210 мкг/т.

Активними джерелами забруднення свинцем є електростанції й побутові печі, що працюють на куті.

Джерелами забруднення свинцем у побуті можуть бути глиняний посуд, покрита глазур'ю; свинець, що втримується в барвних пігментах.

Свинець не є життєво необхідним елементом. Він токсичний і ставиться до I класу небезпеки. Неорганічні його сполуки порушують обмін речовин і є інгібіторами ферментів (подібно більшості важких металів). Одним з найбільш підступних наслідків дії неорганічних сполук свинцю вважається його здатність заміняти кальцій у костях і бути постійним джерелом отруєння протягом тривалого часу. Біологічний період напіврозпаду свинцю в костях - близько 10 років. Кількість свинцю, накопиченого в костях, з віком збільшується, і в 30-40 років в осіб, по роду занять не пов'язаних із забрудненням свинцю, становить 80-200 мг.

Органічна сполука свинцю вважаються ще більш токсичними, чим неорганічні.

Головним джерелом, з якого свинець попадає в організм людини, є пищачи, поряд із ці важливу роль грає вдихуване повітря, а в дітей - і пил, що заковтується ними свинецсодержащая, і фарби. Вдихуваний пил приблизно на 30-35 % затримується в легенях, значна частка її всмоктується потоком крові. Усмоктування в шлунково-кишковому тракті становлять у цілому 5-10 %, у дітей - 50 %. Дефіцит кальцію й вітаміну Д підсилює усмоктування свинцю.

Гострі свинцеві отруєння зустрічаються рідко. Їхні симптоми - слинотеча, блювота, кишкові кольки, гостра форма відмови бруньок, поразка мозку. У важких випадках - смерть через кілька днів.

Ранні симптоми отруєння свинцем проявляються у вигляді підвищеної збудливості, депресії й дратівливості. При отруєнні органічними сполуками свинцю його підвищений зміст виявляють у крові.

Внаслідок глобального забруднення навколишнього середовища свинцем він став всюдисущим компонентом будь-якої їжі й кормів. Рослинні продукти в цілому містять більше свинцю, чим тварини.

Похожие статьи




СВИНЕЦЬ - Важкі метали. Джерела надходження у навколишнє середовище. Дія на організм людини

Предыдущая | Следующая