Джерела радіації, створені людиною (техногенні) - Радіація, її вплив на організм людини

Штучні джерела радіаційного опромінення істотно відрізняються від природних не тільки походженням. По-перше, сильно різняться індивідуальні дози, отримані різними людьми від штучних радіонуклідів. У більшості випадків ці дози невеликі, але іноді опромінення за рахунок техногенних джерел набагато більш інтенсивно, ніж за рахунок природних. По-друге, для техногенних джерел згадана варіабельність виражена набагато сильніше, ніж для природних. Нарешті, забруднення від штучних джерел радіаційного випромінювання (крім радіоактивних опадів у результаті ядерних вибухів) легше контролювати, чим природно обумовлене забруднення.

Енергія атома використовується людиною в різних цілях: у медицині, для виробництва енергії й виявлення пожеж, для виготовлення світних циферблатів годин, для пошуку корисних копалин і, нарешті, для створення атомної зброї.

Основний внесок у забруднення від штучних джерел вносять різні медичні процедури й методи лікування, пов'язані із застосуванням радіоактивності. Основний прилад, без якого не може обійтися жодна велика клініка - рентгенівський апарат, але існує безліч інших методів діагностики й лікування, пов'язаних з використанням радіоізотопів.

Невідомо точна кількість людей, що піддаються подібним до обстежень і лікуванню, і дози, одержувані ними, але можна затверджувати, що для багатьох країн використання явища радіоактивності в медицині залишається чи ледве не єдиним техногенним джерелом опромінення.

У принципі опромінення в медицині не настільки небезпечно, якщо їм не зловживати. Але, на жаль, часто до пацієнта застосовуються невиправдано більші дози. Серед методів, що сприяють зниженню ризику, - і зменшення площі рентгенівського пучка, його фільтрація, що забирає зайве випромінювання, правильна екранировка й сама банальне, а саме справність устаткування й грамотна його експлуатація.

Через відсутність більше повних даних НКДАР ООН був змушений прийняти за загальну оцінку річної колективної ефективної еквівалентної дози, принаймні, від рентгенологічних обстежень у розвинених країнах на основі даних, представлених у комітет Польщею і Японією до 1985 року, значення 1000 чіл-зв на 1 млн. жителів. Швидше за все, для країн, що розвиваються, ця величина виявиться нижче, але індивідуальні дози можуть бути значніше. Підраховано також, що колективна ефективна еквівалентна доза від опромінення в медичних цілях у цілому (включаючи використання променевої терапії для лікування раку) для всього населення Землі дорівнює приблизно 1 600 000 чіл-зв у рік.

Наступне джерело опромінення, створений руками людини - радіоактивні опади, що випали в результаті випробування ядерної зброї в атмосфері, і, незважаючи на те, що основна частина вибухів була зроблена ще в 1950-60е роки, їхнього наслідку ми випробовуємо на собі й зараз.

У результаті вибуху частина радіоактивних речовин випадає неподалік від полігона, частина затримується в тропосфері й потім протягом місяця переміщається вітром на більші відстані, поступово осідаючи на землю, при цьому залишаючись приблизно на одній і тій же широті. Однак більша частка радіоактивного матеріалу викидається в стратосферу й залишається там більше тривалий час, також розсіюючись по земній поверхні.

Радіоактивні опади містять велика кількість різних радіонуклідів, але з них найбільшу роль грають цирконій-95, цезій-137, стронцій-90 і вуглець-14, періоди напіврозпаду яких становлять відповідно 64 доби, 30 років (цезій і стронцій) і 5730 років.

По даним НКДАР, очікувана сумарна колективна ефективна еквівалентна доза від всіх ядерних вибухів, зроблених до 1985 року, становила 30 000 000 чіл-зв. ДО 1980 року населення Землі одержало лише 12% цієї дози, а іншу частину одержує дотепер і буде одержувати ще мільйони років.

Один з найбільш обговорюваних сьогодні джерел радіаційного випромінювання є атомна енергетика. Насправді, при нормальній роботі ядерних установок збиток від них незначний. Справа в тому, що процес виробництва енергії з ядерного палива складний і проходить у кілька стадій.

Ядерний паливний цикл починається з видобутки й збагачення уранової руди, потім виробляється саме ядерне паливо, а після відпрацьовування палива на АЕС іноді можливо вторинне його використання через витяг з нього урану й плутонію. Завершальною стадією циклу є, як правило, поховання радіоактивних відходів.

На кожному етапі відбувається виділення в навколишнє середовище радіоактивних речовин, причому їхній об'єм може сильно варіюватися залежно від конструкції реактора й інших умов. Крім того, серйозною проблемою є поховання радіоактивних відходів, які ще протягом тисяч і мільйонів років будуть продовжувати служити джерелом забруднення.

Дози опромінення різняться залежно від часу й відстані. Ніж далі від станції живе людина, тим меншу дозу він одержує.

Із продуктів діяльності АЕС найбільшу небезпеку представляє тритій. Завдяки своїй здатності добре розчинятися у воді й інтенсивно випаровуватися тритій накопичується у використаній у процесі виробництва енергії воді й потім надходить у водойму-охолоджувач, а відповідно в прилеглі безстічні водойми, підземні води, приземний шар атмосфери. Період його напіврозпаду дорівнює 3,82 доби. Розпад його супроводжується альфа-випромінюванням. Підвищені концентрації цього радіоізотопу зафіксовані в природних середовищах багатьох АЕС.

Дотепер мова йшла про нормальну роботу атомних електростанцій, але на прикладі Чорнобильської трагедії ми можемо зробити висновок про надзвичайно велику потенційну небезпеку атомної енергетики: при будь-якому мінімальному збої АЕС, особливо велика, може зробити непоправний вплив на всю екосистему Землі.

Масштаби Чорнобильської аварії не могли не викликати жвавого інтересу з боку громадськості. Але мало хто догадується про кількість дрібних неполадок у роботі АЕС у різних країнах миру.

Так, у статті М. Пронина, підготовленої за матеріалами вітчизняної й закордонної печатки в 1992 році, утримуються наступні дані:

"...З 1971 по 1984 р. На атомних станціях ФРН відбулася 151 аварія. У Японії на 37 діючих АЕС із 1981 по 1985 р. зареєстровано 390 аварій, 69% яким супроводжувалися витоком радіоактивних речовин.... В 1985 р. у США зафіксовано 3 000 несправностей у системах і 764 тимчасові зупинки АЕС..." і т. д.

Крім того, автор статті вказує на актуальність, принаймні на 1992 рік, проблеми навмисного руйнування підприємств ядерного паливного енергетичного циклу, що пов'язане з несприятливою політичною обстановкою в ряді регіонів. Залишається сподіватися на майбутню свідомість тих, хто в такий спосіб "копає під себе ".

Залишилося вказати кілька штучних джерел радіаційного забруднення, з якими кожний з нас зіштовхується повсякденно.

Це, насамперед, будівельні матеріали, що відрізняються підвищеною радіоактивністю. Серед таких матеріалів - деякі різновиди гранітів, пемзи й бетону, при виробництві якого використовувалися глинозем, фосфогипс і кальцієво-силікатний шлаки. Відомі випадки, коли будматеріали вироблялися з відходів ядерної енергетики, що суперечить всім нормам. До випромінювання, що виходить від самої будівлі, додається природне випромінювання земного походження. Найпростіший і доступний спосіб хоча б частково захиститися від опромінення вдома або на роботі - частіше провітрювати приміщення.

Підвищена ураноносность деяких вугіль може приводити до значних викидів в атмосферу урану й інших радіонуклідів у результаті спалювання палива на ТЭЦ, у котельнях, при роботі автотранспорту.

Існує величезна кількість загальновживаних предметів, що є джерелом опромінення. Це, насамперед, годинники зі світним циферблатом, які дають річну очікувану ефективну еквівалентну дозу, в 4 рази перевищуючу ту, що обумовлено витоками на АЕС, а саме 2 000 чіл-зв ("Радіація...", 55). Рівносильну дозу одержують працівники підприємств атомної промисловості й екіпажі авіалайнерів.

При виготовленні таких годин використовують радій. Найбільшому ризику при цьому піддається, насамперед, власник годин.

Радіоактивні ізотопи використовуються також в інших світних пристроях: покажчиках входу-виходу, у компасах, телефонних дисках, прицілах, у дроселях флуоресцентних світильників і інших електроприладів і т. д.

При виробництві детекторів диму принцип їхньої дії часто заснований на використанні (-випромінювання. При виготовленні особливо тонких оптичних лінз застосовується торий, а для додання штучного блиску зубам використовують уран. Дуже незначні дози опромінення від кольорових телевізорів і рентгенівських апаратів для перевірки багажу пасажирів в аеропортах.

Похожие статьи




Джерела радіації, створені людиною (техногенні) - Радіація, її вплив на організм людини

Предыдущая | Следующая