ВИСНОВКИ І ПРОПОЗИЦІЇ - Облік процесу збуту і визначення фінансових результатів

Збут підприємством своєї продукції - це процес реалізації промислової продукції з метою задоволення потреб і запитів споживачів та отримання доходу (виручки). Збутова політика підприємства спрямована на підвищення ефективності фірми, тому що в сфері збуту остаточно виявляються всі зусилля маркетингу по підвищенню прибутковості. Пристосовуючи збутову мережу під споживача підприємство має більше шансів вистояти в конкурентній боротьбі.

В курсовій роботі на матеріалах ВАТ "Городенківський сирзавод" досліджувались питання обліку процесу збуту та визначення фінансових результатів від реалізації продукції.

У П(С)БО 15 "Дохід" подано порядок визначення, оцінки та розкриття у фінансовій звітності прибутку, який виникає в результаті реалізації готової продукції суб'єктами господарської діяльності. У процесі досліджень було визначено, що прибуток у бухгалтерському обліку відображується лише за двома принципами: принципом нарахування та принципом відповідності прибутків і витрат

В умовах ринкової економіки керівництву ВАТ "Городенківський сирзавод" важливо, поряд з оцінкою виробничих процесів, отримувати детальну інформацію про збут продукції, це зумовлено тим, що:

    - збут, завершуючи процес відтворення, забезпечує перетворення товарної форми на грошову, що дає можливість підприємству відновлювати виробничий цикл та виконувати численні фінансові зобов'язання; - у результаті реалізації продукції визначають фінансовий результат діяльності підприємства; - економічні показники збутової діяльності служать основою побудови маркетингового, виробничого, фінансового планів підприємства, а також для оцінки господарської діяльності зовнішніми користувачами інформації; - у процесі збутової діяльності формується ціна на продукцію; - збут продукції служить задоволенню потреб споживачів.

Основним носієм інформації на підприємстві є система бухгалтерського обліку. Облік збутової діяльності, залежно від завдань, які він вирішує, можна поділити на такі види:

    1. Облік, спрямований на отримання даних для складання форм фінансової звітності з метою оцінки фінансового стану підприємства, - фінансовий облік; 2. Облік, спрямований на отримання інформації для прийняття управлінських рішень щодо формування збутової та виробничої програм, оцінки ефективності витрат у розрізі споживачів, товарів, каналів збуту, для встановлення ціни на товар, контролю за нормами витрат; визначення доходу в розрізі ринкових сегментів - управлінський облік.

Формування ринкового господарства вимагає більше уваги надавати управлінському облікові процесу збуту, який покликаний розв'язати такі завдання:

    - планування обсягів продажу сирів, виручки від його реалізації, асортименту випуску для побудови програми збуту в розрізі груп споживачів, каналів розподілу; - проведення аналізу беззбиткового продажу з метою формування ціни на сири, асортименту реалізаційного кошика підприємства; визначення обсягів реалізації для отримання фіксованої величини прибутку; - формування кошторису витрат на збут, контроль за його виконанням; - облік і контроль руху запасів готової продукції на складі та витрати на підтримання складських запасів; - облік поточної дебіторської заборгованості за реалізовану продукцію у розрізі клієнтів, видів продукції, термінів погашення; - складання внутрішньої звітності у розрізі сегментів збутової діяльності.

Планування, прогнозування у ринкових умовах господарювання виступає важливим інструментом управління господарською діяльністю підприємства, її координації та контролю. Незважаючи на це, на досліджуваному нами підприємстві процедурі планування показників збутової діяльності приділяють, на жаль, незначну увагу, обмежуючись лише формуванням загального бюджету збуту, в якому відображають один показник - обсяг збуту. На нашу думку, його доцільно було б доповнити допоміжними бюджетами, складеними у розрізі географічних районів, груп клієнтів, каналів розподілу, часових періодів. У бюджетах необхідно вказати заплановану ціну реалізації продажу кожної номенклатурної групи в кількісному вираженні, а також виручку від реалізації продукції за кожним зовнішнім елементом діяльності. Складений таким чином бюджет (програма) збуту є основою для формування всіх бюджетів і кошторисів витрат, тому від точності його побудови залежить надійність інших планових показників.

Ринкове господарювання вимагає від фірм надання значної уваги витратам збуту, розробки чіткої системи їх класифікації, планування обліку і контролю за ефективністю їх здійснення.

У курсовій роботі зроблено теоретичне узагальнення і запропоновано вирішення задачі, що полягає в досліджені й розробці рекомендацій, спрямованих на вдосконалення методики обліку готової продукції та фінансових результатів від її реалізації молокопереробничими підприємствами України.

Одержані результати свідчать про досягнення поставленої мети та дають змогу зробити певні висновки й внести пропозиції:

    1. Реалізація продукції відбувається за вартістю, яка є результатом взаємодії корисності та витрат підприємства за цінами, які складаються на ринку в результаті коливання попиту й пропозиції. 2. Для суб'єкта економічної діяльності реалізація має визначатися при настанні таких умов: передавання права власності, контролю та управління, а також ризиків і вигід, які пов'язані з правом власності; упевненість в отриманні компенсації та можливості її достовірної оцінки. Процес реалізації має дві сторони та характеризується двома економічними категоріями - прибутками й витратами, порівняння яких дає змогу визначити фінансові результати діяльності підприємства. Облік прибутків і видатків треба вести за кожним видом продукції, що допоможе виявити найбільш прибуткові види продукції. 3. Основними умовами збільшення торгової виручки, крім збільшення обсягів реалізації продукції, є підвищення якості продукції, правильно організовані маркетингові дослідження, збільшення номенклатури та асортименту продукції, що випускається, своєчасне реагування на зміни попиту на ринку збуту продукції, економне використання транспортних засобів по доставці готової продукції. 4. При визначенні фінансового результату на підприємстві найдоцільнішим є застосування методу "витрати - випуск". Фінансові результати звітного періоду є умовною величиною і визначаються обліковою політикою підприємства (принципами визначення прибутків, методами оцінки виробничих запасів, готової продукції та незавершеного виробництва, амортизаційною політикою та ін.). 5. Вважаємо за доцільне на підставі первинних документів складати реєстри документів з реалізації готової продукції. Реєстри необхідно формувати за напрямками реалізації, видами продукції, покупцями та замовниками. Щоденне заповнення цих реєстрів дасть змогу здійснювати оперативний контроль за реалізацією продукції, застосуванням цін та їх змінами, надходженням виручки. У звязку з цим вважаємо за доцільне відкрити до рахунку 26 "Готова продукція" два субрахунки: 261 "Готова продукція за обліковими цінами"; 262 "Відхилення фактичної виробничої собівартості готової продукції від облікових цін". Необхідність виокремлення зазначених субрахунків пояснюється тим, що в аналітичному обліку можливе відображення готової продукції за обліковими цінами, а надходження на відпуск готової продукції в синтетичному обліку -- за фактичною виробничою собівартістю; при цьому облікові записи в системі рахунків можуть бути різними. 6. Для збереження ринку збуту та споживачів пропонуємо створити власну мережу магазинів-баз по реалізації готової продукції. Для контролю за реалізацією пропонуємо запровадити на підприємстві облік руху готової продукції окремо по магазинах-базах. 7. Пропонуємо ввести комбінований варіант визначення фінансових результатів і в розрізі функцій підприємства: виробництво, управління, збут. 8. Для вдосконалення обліку готової продукції та її реалізації вважаємо за необхідне розмежувати витрати на збут, які повязані з доведенням існуючої продукції до споживача (тара, упаковка, вантажні роботи, транспортування, складування, витрати на утримання складів, магазинів тощо) та маркетингові витрати, що виникають у звязку з вивченням і стимулюванням попиту, пошуком інформації про ринки збуту і розширенням частки ринку виробника. 9. Використовувати у розрахунках із покупцями такі форми безготівкових розрахунків, які би гарантували своєчасне надходження грошей за відпущену покупцям продукцію. Найзручнішим є використання попередньої оплати за продукцію, а також акредитивної форми розрахунків 10. Фінансові результати діяльності підприємства характеризуються такими показникам, як сума отриманого прибутку та рівень рентабельності. Показник рентабельності продаж розраховується за результатами, отриманими в процесі збуту продукції, а отже, повязаний із збутовими витратами, котрі включаються у повну собівартість та впливають на величину прибутку. Зростання собівартості приводить до зменшення прибутку, а відтак і до зменшення рентабельності продаж. Проте оптимізація збутових витрат, деяке їх зростання до певної межі на висококонкурентному ринку сприяє покращенню якості продукції, зростанню ціни реалізації, формуванню позитивного іміджу для торгівельної марки та збільшенню кількості споживачів.

Одним із основних критеріїв успішної діяльності підприємства є виживання, можливість існувати якнайдовше. Важливо, щоб рішення по управлінню підприємством реалізовувались, практично перетворювались в дію результативно і ефективно.

Похожие статьи




ВИСНОВКИ І ПРОПОЗИЦІЇ - Облік процесу збуту і визначення фінансових результатів

Предыдущая | Следующая